Франц Федорович: «Соціаль» по-українськи, або За що нас не люблять наші високопосадовці?

Майже половина українців отримують державну допомогу, а в опалювальний сезон цифра стає ще більшою. Чи пристойно для цивілізованої держави тримати на напівголодному пайку «соціалю» половину свого населення, розмірковує експерт «Версій» з економічних і політичних питань, підприємець і меценат Франц ФЕДОРОВИЧ

ОБІЦЯНКИ-ЦЯЦЯНКИ, ЧИ ПОЖИВЕМО – ПОБАЧИМО?

23 листопада Верховна Рада, традиційно в нічному режимі, прийняла Державний бюджет України на 2019 рік. Згідно з ним, від 1 січня зростуть мінімальна зарплата і прожитковий мінімум, а від 1 березня 11,5 млн пенсіонерів отримають масштабний перерахунок пенсій, 2019-го в Україні збираються двічі підвищувати прожитковий мінімум: від 1 липня до 1936 грн (в розрахунку на місяць), а від 1 грудня – до 2027 грн. Але це цифри середні, по категоріях вони різняться.

Закон встановлює на 2019-й і мінімальну зарплату: від 1 січня – 4173 грн на місяць або 25,13 грн за годину. Передбачена індексація зарплат бюджетникам – 9,4% порівняно з 2018 роком. Мінімальна зарплата для військовослужбовців становитиме 10 тис. грн.

Зберігаються й деякі пільгові позиції. Зокрема, «Діти війни». Українці, старші за 1945 рік народження («дітям війни» 2019-го виповниться не менше 75 років) зможуть менше платити за комуналку – на 25%. Крім того, якщо на роботі буде скорочення, їх повинні звільняти в останню чергу (це хіба що академіки, бо де ще можуть працювати старенькі?). Вони мають право на першочергове виділення земельних ділянок і надбавку до пенсії.

 Тепер стосовно ветеранів праці. Пенсіонери, що мають 40 років стажу – чоловіки, і 35 років – жінки, автоматично отримують такий статус. Ветеранами праці з меншим стажем вважаються деякі працівники пільгових категорій. Ветерани праці мають право на безкоштовне зубне протезування, безкоштовні поїздки в санаторії, першочергове право отримати житло і земельну ділянку, вони також звільнені від плати за землю.

 Українці, старші за 60 років, мають право поміняти житло на те, що буде ближче до його родичів. А якщо він живе в комунальній квартирі, може отримати її у приватну власність безкоштовно. Держава також гарантує їм безкоштовну медицину, санаторії, соціальну допомогу (якщо на пенсію не заробили) і безкоштовний похорон.

Багатодітні сім'ї (від трьох і більше дітей). Таких родин в Україні близько 300 тис. Закон «Про захист дитинства» гарантує їм знижку в 50% за комуналку без прив'язки до матеріального стану сім'ї, але вони мають вибрати між пільгою і субсидією. Такі сім'ї можуть платити 50% за стаціонарний телефонний зв'язок і встановлювати його поза чергою (зауважимо, саме ця пільга рік від року все більше втрачає актуальність). Діти мають право на безкоштовні ліки, щорічне медичне обстеження, першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах і навіть «першочергову госпіталізацію». Ще одна приємна пільга дітям з таких сімей – право безкоштовно користуватися пасажирським транспортом (крім таксі).

УКРАЇНЦІВ ЩЕ ЗАБАГАТО!

Оце читати б і радіти, а мені щось пригадується старий анекдот, який друкувався колись у «Версіях»: 

«– Скажіть, я маю право? – Маєте. – А я можу…? – Ні, не можете».

І сумніви людей зі здоровим глуздом зовсім не безпідставні. Знову ж таки, звернімося до цифр: Кабмін пропонував виділити на потреби Мінсоцполітики 177,6 млрд грн, а на покриття дефіциту Пенсійного фонду – 166,5 млрд грн. Хоча прийняття внесених правок, за словами нового міністра фінансів Оксани Маркарової, призведе до збільшення видаткової частини удвічі! Тобто на всі «хотілки» (читайте – пільги), знадобляться відразу два бюджети.

Оскільки збільшити кількість грошей нема звідки, значить, треба зменшувати кількість «ощасливлених». Саме такий вихід знайшли ті, хто відають допомогами та пільгами – звичайнісіньке сито, через яке пропускатимуть зростаючу армію отримувачів субсидій і соціальних допомог. Воно називається «верифікація».

Мінсоцполітики вкупі з Мінфіном збираються ретельно перевіряти кожного, хто звертається за підмогою. І відсіяти кожного, хто, за правилами цих двох міністерств, цілком спроможний утримувати себе й родину самостійно. Чиновники мають не лише перевіряти умови проживання пільговиків, їхні рахунки, покупки, але й отримають право збирати таку інформацію в сусідів і колег. Зокрема, масовоперевірятимуть усіх, хто стоїть на обліку в центрах зайнятості. Якщо через таку перевірку когось позбавлять призначеної допомоги, йому доведеться повернути й усе вже отримане…

СОРОМ – НЕ ДИМ, ОЧІ НЕ ВИЇСТЬ?

Міністр соціальної політики Андрій Рева наголошує, що майже 44% українців отримують різні види державної допомоги, а в опалювальний сезон цифра стає все більшою. Зокрема 5 млн домогосподарств наразі отримують субсидії на оплату комунальних послуг. За розрахунками відомства п.Реви, за субсидіями можуть звернутися ще до 2-х мільйонів домогосподарств. «Ми подивимося, скільки з них прийде, як вони задекларують свої доходи тощо. Тобто говорити про те, що когось позбавили субсидії, підстав немає. Бо хтось іще просто не звернувся».

Як зазначив міністр, чимало з тих, хто звертаються за субсидією, не витримують перевірки декларацій. «923 тисячі домогосподарств з 6 млн 900 тис. декларували відсутність доходів. А коли починаються вибіркові перевірки, з’ясовується, що частина цих людей, звісно, не всі, купують дорогі автівки, квартири, будинки», – розповів він.

Раніше гендиректор Директорату сім’ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики Віталій Музиченко заявляв, що в Україні приблизно дві третини населення отримують різні види державної допомоги. А майже 7 млн. домогосподарств отримують житлові субсидії. Справа навіть не в розбіжності цифр. Обидва високопосадовці – міністр і гендиректор одного з напрямків міністерства – вважають нормальним, що половина (чи навіть дві третини) населення держави не в змозі заробити для себе й родини на нормальний рівень життя. Зрозуміло, чиновники такого рангу просто вимикають в собі людські почуття і чинять за інструкцією, але що ж то за інструкції такі, коли бідність вважається нормою?

На такі заяви обурюються і користувачі соцмереж:

«Коли на «соціаль» у Німеччині, скажімо, саджають іммігрантів, без права роботи, це ще якось пояснити можна. Але ж ми вдома, у власні країні! За що нас винищують?»

«Те, що в нормальній країні повинне викликати сором, у нашого міністра викликає майже гордість. До речі, якщо субсидія 100 гривень – це теж «субсидія»?

«Як сказав комуністичний політпрацівник Рева, населення України жере забагато, тож скільки не давай, воно все одно усе зжере».

…У відставку від сорому ще ніхто не подав.

Джерело: газета "Версії" від 29 листопада 2018 року.