Філарет хоче виcвятити для Буковини нового архієрея

В 2019 році Україна нарешті отримала довгоочікувану автокефалію, і тепер в Україні функціонує незалежна Церква – Православна Церква України. І робилося це з добрим наміром – вижити з рідної землі духовних окупантів, які через призму віри, нав’язують нам московські, ворожі, цінності та ідеї, які аж ніяк не йдуть на благо нашої держави та збивають з істинного шляху наших громадян, які є прихожанами УПЦ МП у їх самоідентифікації, з української на так звану «слов’янську».

Починалася дана боротьба за незалежність під проводом патріарха Філарета, який, безперечно, є надзвичайно вагомою фігурою на теренах православної України і без якого, без сумніву, це не вдалось би зробити. Але, на жаль, в баченні Почесного Патріарха Філарета, ця без сумніву богоугодна справа перестала його цікавити. І причиною цьому, скоріш за все, стала жага влади та наживи, якої по суті Філарету довелось поділитись, адже очільником ПЦУ був обраний митрополит Епіфаній, а Філарет залишився поважним старцем «на узбіччі духовного поприща». Поважним, але без тієї влади, яку до цього тримав в своїх руках. І тут сталось те, чого від поважної та мудрої людини – духовного авторитета цілого покоління не чекав ніхто…

Одна з останніх подій, яка заслуговує нашої уваги, адже стосується безпосередньо і Чернівецької області – це організація Філаретом  «Архієрейського собору УПЦ КП», який по суті є незаконною спробою реінкарнації цієї релігійної організації. Так, за результатами вказаного «зібрання» 27 грудня 2019 року «єпископом Чернівецьким і Буковинським» був обраний – «архімандрит» Никон (Шинкарюк) - клірик Чернівецької єпархії УПЦ Київського Патріархату. Постанова собору передбачає його "єпископську хіротонію в місті Києві у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі у призначений Патріархом Філаретом день".

І так, що відомо про новопризначеного «архієрея»? Насамперед, варто зазначити, що архімандрит Никон (Шинкарюк) закінчував Київську духовну семінарію УПЦ МП і більшу частину свого духовного шляху служив саме в цій організації. І навіть тут Андрій Шинкарюк (саме так звати нашого героя) встиг себе дискредитувати. Після того як покинув жінку та дітей, то був переведений в одну з єпархій УПЦ МП в Італії – де, в свою чергу, теж дискредитував себе, як священнослужитель.

Виходить так, що патріарх Філарет в намаганнях хоча б частково відновити свою владу на релігійних теренах України, набирає в свою команду та призначає на ключові посади в регіони людей, які дискредитували себе як служителі церкви, та які є по суті, перебіжчиками і для яких головне – не служіння Богу, а особисті інтереси, заборонені церквою та людською мораллю, і які для досягнення своїх цілей не звертають увагу на канонічну залежність.

Призначаючи таких людей на посади такого рівня, та й взагалі тримаючи їх в своєму оточенні, Філарет зводить нанівець всю ту кропітку роботу, яка була зроблена ним і Україною, як самостійною та вільною державою для становлення своєї національної, канонічної – Православної Церкви України.

Іван СУЧАВСЬКИЙ