Екс-заступник голови Чернівецької ОДА Баглей важає, що адміністративно-територіальну реформу затіяли, аби відвернути від чогось увагу

У Чернівецькій області розпочав роботу Регіональний офіс реформ з питань впровадження реформ у сфері місцевого самоврядування, децентралізації повноважень органів виконавчої влади. Себто де-юре в країні почалася адміністративно-територіальна реформа, про яку говорять вже тривалий час. Варто нагадати, що ще за президентства Ющенка були спроби (невдала) запровадити цю реформу. Зараз йдеться про укрупнення насамперед сільських громад. Що це дасть країні та людям, а також про що свідчить досвід минулих років ми поспілкувалися з екс-заступником голови Чернівецької ОДА (2005-2010 рр.) Борисом Баглеєм.

- У 2000-х роках Ви в ОДА курували напрямком щодо адміністративно-територіальної реформи. Вона тоді не пішла. Які її були результати та напрацювання?

- Реформа тоді не пішла, бо не була погоджена між тодішніми управлінськими елітами. Коли президент хотів її проводити, а прем’єр-міністр була проти. Я був керівником робочої групи у Чернівецькій області і стежу за тим, що відбувається зараз. Зрозуміло, що за основу взяті ті напрацювання, які були тоді. Але минуло майже десять років відтоді і чимало змінилося. Основна відмінність того часу з сьогоднішнім, що тоді були набагато вигідніші економічні умови. Зараз триває війна. Тому вести мову про проведення адмінреформи – нонсенс. Зараз будь-які зміни ведуть до розбалансування влади. Нині не вичерпано можливості нинішньої моделі управління. Тому в моєму розумінні можуть бути лише напрацювання у майбутньому проведенні цієї реформи. А до осені може бути якийсь елемент адміністративної реформи. Мають бути внесені зміни до Конституції, понад 50 змін до законів та підзаконних актів. Відтак по часу ми вже не встигаємо.

- Чи взагалі можлива ця реформа зараз? Що вдалося зробити тоді? Пам’ятаю, йшлося навіть про укрупнення областей.

- Зробити вдалося чимало. Були теоретичні напрацювання в усіх напрямках. Чомусь проведення адміністративно-територіальної реформи розуміють дуже спрощено – злиття сільських рад, укрупнення районів. Насправді не лише це. Потрібно зважати на інфраструктуру, податкові надходження, чи може бути ця громада самодостатньою. Саме це має бути основою її проведення. Зараз є низка хороших законів, де громади навіть не чекаючи реформ отримують у квартал по 500 тисяч прибутку лише за те, що вони мають на своїй території заправку чи магазини (збір з підакцизного товару). І це лише модна позиція.

Насправді потрібно розглядати наявність інфраструктури – школи, лікарні, дитячі установи, соціальна складова, наближеність до адмінцентрів тощо. Зважаючи на це, потрібно ухвалювати рішення – укрупнення чи ні. Якщо сільська громада буде самодостатньою, вона буде успішною. Зараз область не має готових напрацювань, щоб вийти з готовими пропозиціями. На цьому етапі можливо відбудуться зміни до законодавства та вибори до місцевих рад (як заявив президент, ці вибори будуть проведені восени цього року). Отже для напрацювання законодавчої бази щодо реформи має минути 2-3 роки. Якщо зараз провести її, то буде хаос. Ми у стані війни з Росією і наразі найважливіше завдання – поставити на місце цього монстра. А вже потім вирішувати свої справи. Якщо зараз закцентуємо увагу ще на внутрішній проблемі, то Путін буде лише потирати руки. Цього в жодному разі зараз не можна робити. Затівати таку грандіозну реформу в такому розумінні, як вона була в Польщі, зараз не на часі.

- А взагалі вона потрібна і за яких умов? Яку модель потрібно обрати для нашої області – укрупнення сільських громад чи районів?

- Реформа просто необхідна. Майже 10 років тому йшли напрацювання і зменшення районів до шести, укрупнення сільських громад (зійшлося до укрупнення двох районів – Вижницького та Путильського). Також були питання щодо Кельменецького та Сокирянського району. Потрібно добре вивчити область, щоб починати реформу. Найважливіше, це гроші. Якщо є надходження до місцевих громад – доцільно їх об’єднувати, якщо немає, то навіщо цим процесом займатися.

- Так, саме за таких реформ важливий економічний фактор. Чи є економічний зиск від такої реформи, маю на увазі для людей, які там мешкають?

- Наголошую, не можна це робити поки не використані усі можливості існуючої моделі. Навіть за цієї моделі можна досягти значного результату. Не в цьому причина економічного розвитку, до нас не йдуть інвестиції, як внутрішні, так і зовнішні. Причина зрозуміла – корупція. Якщо проведемо реформу, але не досягнемо результату в цьому напрямку (боротьби з корупцією), то який зміст її проводити.

Якщо задекларували проведення процедури люстрації, то її потрібно завершити, а не братися ще за одну модель. Як можна розпочати та задекларувати таку брилу, як процес люстрації і адмінреформу? Спочатку потрібно завершити одну реформу.

- Чи зверталися до Вас щодо досвіду та напрацювання тодішньої реформи, які можна використати і зараз.

- Спілкуюся з політологами, науковцями про це. Наразі чиновники з обласної адміністрації не цікавилися. Але мене цікавить майбутнє нашої держави і буду в цьому процесі обов’язково брати участь. Та наразі ця реформа не на часі. Як на мене, це затіяли, щоб відвернути увагу від чогось. Бо нереально за півроку до місцевих виборів почати процедуру адміністративно-територіальної реформи.

Спілкувався Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

Джерело: vidido.ua

ДОВІДКОВО: 

Асоціація міст України: активна інформаційна політика – запорука успіху децентралізаційних реформ

 Децентралізація та реформа місцевого самоврядування спрямовані на формування спроможних та самодостатніх громад, які зможуть самостійно та за рахунок власних ресурсів вирішувати питання місцевого значення в інтересах кожного жителя громади.

 Для успіху цієї справи вкрай важливо здобути розуміння та підтримку з боку громадськості, чого можна досягти, роз’яснивши кожному жителю суть, переваги та очікувані наслідки реформ.

 «Людині варто спитати себе, чи влаштовує її сьогоднішній рівень життя – чи задоволена вона якістю медичних, освітніх, адміністративних, комунальних послуг, чи задоволена вона якістю доріг, побутового обслуговування тощо. Якщо звучатиме відповідь «так, все влаштовує», - тоді звісно нічого міняти не треба. Якщо ж навпаки,  - то сподівання, що хтось інший зробить за тебе так, аби було краще, не призведуть до якісних змін», - вважає Виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик.

 Сьогодні у всіх областях Офіси реформ активно працюють над підготовкою перспективних планів, на основі яких формуватимуться території громад. Відбуваються консультації та обговорення з жителями районів, населених пунктів. Мінрегіон проводить круглі столи, семінари, онлайн-конференції тощо за участі представників асоціацій органів місцевого самоврядування, громадських організацій і ЗМІ. До цих заходів залучені керівники та депутати місцевих рад, міські, селищні, сільські голови, які мають доносити інформаціюпро реформи безпосередньо до громади.

 «Дехто більше переймається питанням збереження посадового крісла, ніж інтересами людей, яким він має служити. Він швидше їм розкаже свою «правду», ніж до них дійде достовірна інформація з Києва. Тому я закликаю всіх, кому не байдужа доля України, активно долучитися до процесу творення спроможних громад», - наголосив Виконавчий директор АМУ Мирослав Пітцик, а також підкреслив, що важлива роль у проведенні інформаційно-роз’яснювальної роботи належить ЗМІ:

 «Свідома позиція вітчизняних медіа є важливим чинником промоції реформи місцевого самоврядування. Українці мудрі і згуртовані. Якщо їм доступно подати правдиву інформацію, - вони зрозуміють суть децентралізації та допоможуть втілити реформу в життя».

 Довідка

Вичерпну інформацію про суть реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади можна отримати на сайтах Мінрегіону України, Асоціації міст України або звернувшись до Офісів реформ в областях.