Депутат міської ради подарував друге життя столітнім чернівецьким вітражам

Чернівецький обласний художній музей відтепер тішитиме око городян та гостей міста не лише ошатним кахлевим панно на своєму фасаді, яке давно стало одним з художніх символів столиці Буковини, але й вишуканими вітражами в середні самого приміщення. У середу, 5 жовтня, працівники цього притулку муз урочисто презентували відреставровані столітні вітражі. Адже зображення зі скла, яке було поєднане свинцевою пайкою, поступово руйнувалося. Свинець потік, скло випадало... За процесом було боляче спостерігати. Існувала загроза, що одного разу весь вітраж просто посиплеться на голови особливо великої групи відвідувачів. Вітражі потребували вже навіть не реставрації, а порятунку. Тепер замість заклеєних старими газетами та замальованих у радянські часи потворною масляною фарбою вікон, відвідувачів, як і сто років тому, надихатиме кольорове різнобарв'я. Адже саме вітражі є тим мистецьким акцентом, який надає всій будівлі, що сама є перлиною архітектури стилю модерн,  особливої урочистості.

Центральним елементом композиції, відновленої відомим львівським реставратором Романом Батогом, можна вважати зображення голови тура – старовинного герба Буковини. Всі відновлювальні роботи здійснювалися за старовинними технологіями, із застосуванням аналогічного до оригінального або подібного до нього гутного скла. Працював реставратор безплатно, усе – задля порятунку унікальних витворів мистецтва. Хоча існував реальний ризик того, що у процесі демонтажу елементів вітража скло просто посиплеться. "Найважче було покласти вітраж на стіл", - зізнався реставратор Роман Батіг. Першим спонсором робіт був Ротарі-клубу Чернівців. Саме його члени запропонували кошти на реставрацію одного вітража.  Директор Чернівецького обласного художнього музею Інна Кіцул розповіла, що після його реставрації постало питання про відновлення решти – на двох сходових клітинах. "Ми повірили у себе, але потрібні були великі гроші. Тому що скло дуже дороге. Це не просте, а спеціальне скло, яке не лише замовляти, але привозити треба було здалеку - з Канади. Крім того робота зі склом сама по собі є вартісною, адже не завжди виходить те, що майстер собі запланував. Потрібен був грунтовний спонсор, який зрозумів би масштаб потреб", - розповіла пані Інна. Відтак 30 тисяч гривень, необхідних для придбання матеріалів для реставрації, виділив чернівецький благодійник, депутат Чернівецької міської ради Степан Ленігевич (фракція "Наша Україна").

Реставрація стала своєрідним подарунком  працівників художнього музею рідному місту та самим собі. Адже 2011 рік ювілейний для них у багатьох сенсах. Саме цього року відзначають 140 років від дня народження  одного з авторів проекту будівлі, відомого австрійського архітектора Губерта Гесснера, 110 років з часу побудови відзначає сама будівля, в якій розміщується музей, врешті цього ж таки року минуло 20 років, відколи музей її займає.