День народження Федьковича... без Федьковича

Так минули вшанування найбільшого поета Буковини

Напередодні традиційного літературно-мистецького свята «Шовкова косиця», яке щорічно відбувається в першу неділю серпня на родинному обійсті Юрія Федьковича, розмістила на своїй сторінці в Фейсбуці інформацію Путильської районної державної адміністрації про підготовку до урочистостей, присвячених славетному землякові. Хотілося нагадати друзям про день народження поета і ту непересічну подію, яка збирає шанувальників його творчості біля музейної садиби.

Це коротке повідомлення викликало критичний коментар Валерія Петрюка: «І що змінилось від старих комуняцьких часів? Прочитав, як готується Путильщина до 183-ї річниці Юрія Федьковича і стало не просто соромно, а хочеться гнати в шию таких держслужбовців. Кому потрібна така підготовка? 1. «Обговорено організаційні питання проведення урочистих заходів з нагоди літературно-мистецького свята «Шовкова косиця». Чим це пахне? Все заради галочки, ніякої новації, без залучення громадськості. 2. «Члени оргкомітету детально розглянули сценарій та етапи проходження дійства». Сценарій розглядали під лупою чи мікроскопом? Все одно з року в рік все те ж і по-старому. За наказом прийдуть держслужбовці, зроблять масовку і закінчиться все застіллям. 3. «Обумовили питання технічного забезпечення і проведення поточних ремонтних робіт в музеї та на прилеглій території». А це що таке? За 3 дні мають освоїти кошти і списати гроші на так би мовити ремонт?»

Коли згодом прочитала на тому ж сайті розширену інформацію під заголовком «В Путилі урочисто вшанували 183-тю річницю від дня народження Юрія Федьковича», мимоволі подумалося про те, що Валерій Петрюк, чесно висловивши свою думку, таки мав рацію. Посудіть самі: « … За доброю традицією на родинному обійсті літературного генія… зібрались горяни, почесні гості, поети сучасності, поціновувачі багатогранного таланту Буковинського Соловія. Від імені крайової влади учасників дійства зі святом привітав перший заступник голови обласної державної адміністрації Михайло Павлюк… Про неординарну постать Буковинського Соловія, його непересічний, феноменальний талант, виплеканий в колисці Буковинських Карпат – Сторонці-Путилові, говорив голова районної державної адміністрації Микола Савчук… На святі висловили свою повагу багатогранному таланту письменника та громадсько-політичного діяча заступник голови правління Національної спілки письменників України Василь Фольварочний, начальник управління культури обласної державної адміністрації Віра Китайгородська, голова обласного осередку НСПУ Василь Довгий.

З нагоди свята за вагомий внесок, популяризацію та розвиток національної культури грамотами та подяками крайової, районної влади відзначено митців, народних умільців, майстрів народної творчості, меценатів. На родинному обійсті поета звучали гуцульські мелодії, коломийки, співанки та поетичні твори місцевих авторів. Із своїми літературними доробками громадськість знайомили Оксана Забродоцька, Катерина Одажіо, Марія Карапка, які сьогодні продовжують федьковичеву справу. Організатори подбали про надання святу незабутньої мистецької атмосфери та доповнили його гуцульським домашнім колоритом, частуючи гостей традиційною гуцульською їжею – кулешою та гуслянкою…».

Дозвольте запитати: «А твори самого Юрія Федьковича в день його народження звучали на тому родинному обійсті?». Може, виступили з літературною композицією за творами поета учасники гуртка художнього слова Путильського районного будинку культури Інна Микитюк, Василь Чигрин, Юлія Лукіна, Христина Галиця, з якою вони вибороли перше місце на Другому обласному конкурсі читців Федьковичевих творів в номінації «Аматорське мистецтво художнього читання»? Мабуть, що ні, бо цю пропозицію відразу відкинув відділ культури Путильської райдержадміністрації: «У нас і так багато виступаючих… Наші поети будуть читати вірші… Ми порадимося і вам передзвонимо…». Не знаю, чи радилися, але не зателефонували.

Та й у Чернівцях не звучали Федьковичеві твори ні біля його пам’ятника на вулиці Університетській, ні в літературно-меморіальному музеї. Хоча тут також їх могли прочитати переможці Другого обласного конкурсу читців. Але оскільки в сценарному плані, поданому управлінню культури облдержадміністрації за місяць до дня народження Кобзаря Буковини, їхні виступи не були передбачені, то все йшло за написаним на папері.

Перед представниками обласної та міської влади, громадськістю краю, науковцями і митцями виступили перший заступник голови обласної державної адміністрації Михайло Павлюк, заступник голови обласної ради Віталій Мельничук і заступник Чернівецького міського голови Олександр Паскар.

Відтак професор Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Володимир Антофійчук (голова комісії з присудження обласної літературно-мистецької премії, заснованої редакцією газети «Буковина», обласним об’єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» і обласною організацією партії «Фронт змін») вручив дипломи цьогорічним лауреатам. За вагомий внесок у розвиток просвітництва, образо-творчого мистецтва, української літератури, культурно-просвітницької роботи на Буковині, утвердження державної української мови, формування національної свідомості громадян ними стали: професорка Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Надія Бабич, голова обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Остап Савчук, голова Вижницького районного об’єднання товариства «Просвіта» Дмитро Никифоряк, художник, заслужений працівник культури України Іван Гемері, політолог, член правління обласного об’єднання «Просвіти» Ігор Буркут і український письменник із Бухареста Микола Корсюк.

Уже після того, як був вичерпаний сценарний план і прозвучало «технічне повідомлення» про подальший перебіг пошанування Буковинського Кобзаря, з дозволу управління культури облдержадміністрації ми з Іваном Бутняком – головою журі обласного конкурсу читців творів Юрія Федьковича, організованому редакцією газети «Буковина» та Учбово-методичним центром культури Буковини, – вручили дипломи і подарунки переможцям. Зокрема Вікторії Піц і Крістіні Ткачук (Будинок культури села Драчинці Кіцманського району, Катерині Лук’янчук (Будинок культури мікрорайону «Роша» міста Чернівців), Євгену Медведю і Віталіні Радиш (Будинок культури мікрорайону «Ленківці» міста Чернівців), учневі Чернівецької гімназії №4 Феліксу Мішину. Учасникам із Сокирянського, Кельменецького, Герцаївського, Сторожинецького і Путильського районів, які не змогли приїхати в Чернівці, заслужені нагороди вручать під час урочистостей, присвячених 26-ій річниці від дня проголошення Незалежності України.

А от заступникові голови правління Національної спілки письменників України Василеві Фольварочному, який тридцять років віддав Буковині, працюючи на різних посадах, так і не надали слово для виступу біля Федьковичевого пам’ятника, зіславшись на той же заздалегідь затверджений сценарний план. Свою промову київський гість виголосив по завершенні поминальної панахиди біля могили поета, яку відправив отець Ростислав із церкви Успіння Пресвятої Богородиці Київського патріархату.

– Я хотів сказати біля пам’ят-ника Федьковичу про тих патріотів-українців, завдяки яким у радянський час чернівецькому університету було присвоєно ім’я нашого славетного поета, – зауважив Василь Іванович. – Але ще не віддана до кінця шана велетам нашого національного духу. Тільки зараз на клич Героя України, поета Дмитра Павличка створюється громадська рада зі встановлення пам’ятника Івану Франку в столиці. А біля пам’ятника Федьковича в Чернівцях уже в незалежній Україні побудували отого монстра, в якому звучать чужі пісні, вдень і вночі веселяться, сидячи за столиками. Я питаю, чия це власність, а мені кажуть: «Сорбона» належить міському депутатові. Це наша незалежна влада отак вшановує Федьковича, відтісняючи його вбік? Друзі мої, письменники-колеги, а де ваш голос? Якщо ми будемо мовчати, то й далі будуть по нас їхати. Я із задоволенням побував на святі в Путилі. Правда, біля мене стояв священик. Я його запитав, якої він конфесії. Він сказав, що московського патріархату. А кілька років там був Дмитро Павличко і звертався до путильчан, доки в них правитимуть московські попи. Щось змінилося? Та Федькович у гробу перевертається від того, що на його землі моляться церкві, яка благословляє війну з Україною. Люди добрі, де наше сумління? Коли ми докричимося самі до себе? Коли в нас підніметься дух громадянства?...

Наступного дня в ранкових новинах радіо «Буковина», повідомляючи про вшанування Буковинського Соловія в Чернівцях, розповіли тільки про літературний вечір у меморіальному музеї Ю.Федьковича. Оскільки він був присвячений поетичній творчості Василя Місевича, директор музейного закладу Володимир Затуловський розпочав його вір-шем Василя Хризонтовича. Відтак слово надали редакторові його поетичних збірок Миколі Максимцю, а насамкінець поет прочитав найважливіший твір із своєї нової книги «Спитаю в осені». Поетичних рядків, присвячених нашому видатному краянину, він не має, тож зрозуміло, що про іменинника і його поезію не йшлося.

Якщо пригадати твори Юрія Федьковича, то від року до року він писав поменники на вічну пам'ять Тарасові Шевченку. Де поменники нинішніх буковинських поетів із посвятою Юрію Федьковичу? Коли вже нарешті мешканці Путили повернуть своєму селищу історичну назву «Сторонець-Путилів»? Проте це поки що риторичні запитання. Відповіді на них нема.

Людмила ЧЕРНЯК.

Газета "Буковина" від 11 серпня 2017 року.