Де буковинські чиновники насправді бачать того Целана, його премію, а заодно і її лауреатів з усією їхньою культурою

Таки правий був публіцист Олександр Бойченко, як у воду дивився, коли ще 2012 року висловив сумніви щодо спроможності влади проводити адекватну культурну політику в краї. Зауважте, незалежно від формального політичного забарвлення посадовців. Але це така, видно, вже карма в українського народу. 

В одній з колонок Бойченка - "Арбайт махт фрай", зокрема,  йшлося про обласну літературну премію імені Пауля Целана. 

"Оце нещодавно сиджу вдома, культурні новини в інтернеті читаю. Зокрема таку: Чернівецька ОДА з наступного року вручатиме до Дня Європи обласну літературну премію імені Пауля Целана. За новаторство й оригінальність, - писав 2012 року Олександр Бойченко. 

У розмірі трьох мінімальних місячних зарплат. Ага, думаю. Родина поета під час війни загинула в нацистському трудовому таборі, сам же він вважається нині, мабуть, найскладнішим німецькомовним автором ХХ століття.

А Чернівецька ОДА, яка спільними зусиллями навряд чи процитує бодай рядок Целана, буде тепер вишукувати на підконтрольній території гідних його імені і трьох мінімальних зарплат оригінальних новаторів. Сміливий, думаю, підхід. Тут, думаю далі, головне – не зупинятися на досягнутому. Є ще куди рости по довколишніх селах. Заснувати, скажімо, Сартрівську стипендію для найперспективніших екзистенціалістів Герцаївського району, відкрити Неполоківську академію супрематизму імені Малевича, зареєструвати Лігу чемпіонів Калинівського ринку".

 Те, як у "будинку з левами" поставилися до премії 2015 року, тільки підтвердило припущення про те, де влада насправді бачить того Целана, його премію, а заодно і її лауреатів з усією їхньою культурою. 

Минуло вже кілька днів, відколи ту премію вручили, проте жодного офіційного повідомлення про це, жодного живого коментаря з вуст представників влади щодо важливості цієї події в культурному житті краю так і не з'явилося. Ні на офіційному сайті ОДА, і на офіційному сайті обласної ради. І це якраз той випадок, коли відстуність слів красномовніша за найпалкіші промови. 

Єдине, на що спромоглися чиновники від культури, то це у загальному повідомленні про урочистості з нагоди 19 – ї річниці Конституції України, десь наприкінці, через кому, згадати "також відзначено лауреатів літературної премії імені Пауля Целана та мистецької премії імені Георгія Гараса". Навіть не згадавши прізвища нагороджених. 

І це попри те, що премія носить ім'я одного з навійдоміших у світі чернівчан, лауреатами 2015 року стали люди справді достойні, чиновники повелися так, ніби  їм шкода тих аж "трьох мінімальних місячних зарплат", на які довелося розщедритися.

То, може, ніж відзначати людей отак по-радянськи казенно й справді не варто було всує згадувати відоме ім'я? Так би мовити, залишити до кращих часів. 

Довідково: 

Першим лауреатом обласної літературної премії імені Пауля Целана став Петро Рихло