Де тая могилка Лук'янова?

Де тая могилка Лук'янова?

11.01.2019, 13:20
Хоч пройшло чимало часу, витрачено  силу-силенну зусиль, пошуків але, попри невдачі, і досі тривають спроби таки знайти місце поховання славетного захисника горян, першого депутата в австро-угорському парламенті Лук’яна Кобилиці, корінь роду якого з хутірця Красний Діл на Путильщині.
            
Одне достеменно відомо: шлях звитявся він закінчив в  містечку Гуру - Гуморулуй в Румунії, де, за версією, разом з угорським опришком Ференцем Фаркоші він був отруєний в одній корчм  містечка. В зв’язку з тим, що вони були не відомі, їх поховали як бездомних. І ще відомо: навіть в часи правління Румунією диктатором Ніколає Чаушеску, влада сусідньої держави всіляко сприяла освітянці Марії Кочерган, вчительці Сергіївської СШ у цих пошуках. І це в Румунії за правило - сприяти правді історії.
 
На цю тему свого часу я багато говорив, дискутував з колишнім Генконсулом  Румунії в Чернівцях Іліє Іваном, з яким не тільки спілкувався, а й по щирості дружив. Добре пам’ятаю його слова.
 
- Знай, пане – товаришу Іване, що ми, румуни, свято шануємо історію у вимірі  її правди.
 
- Так поцікавтесь через свої дипломатичні канали про поховання нашого відомого керівника, діяча, котрий воював  і котрого після бойовисьок поховали під Констанцею.
               
Пройшов певний час і під час чергової зустрічі Генконсул сказав: «Поховання зрадників власного народу в Румунії не шукають …» Що мав на увазі Іліє Іван, можна тільки здогадуватись …
 
А по розмові за келихом найкращого румунського вина ми пом'янули світле ім’я славетного опришка  Лук’яна Кобилиці.  
 
 Іван Агатій,  
 
Заслужений  журналіст України
 
ДОВІДКОВО:
 
КОБИЛИЦЯ Лук'ян (1812–24. 10.1851) – громад. та політ. діяч, кер. сел. руху на Буковині в 40-х рр. 19 ст. Н. в с.Путила-Сторонець (нині смт Путила) в сім'ї селянина-кріпака. 1839 обраний селянами уповноваженим громади, протягом кількох років організовував подання скарг до окружної й галицької крайової адміністрацій та у вищі органи влади у Відніна утиски дідичів. У відповідь на заборону селянам користуватися лісами, визнаними власністю дідичів, 1843–44 очолив активний виступ 22 сільс. громад Русько-Довгопільської дільниці, які оголосили ліси та пасовища своєю власністю, усунули панську адміністрацію (див. Домінії) й припинили виконання панщини та ін. повинностей, самочинно переобрали сільс. старшину, вимагали переведення до категорії державних селян, домагалися заснування шкіл. Виступ було припинено за допомогою урядових військ, а К. був заарештований та ув'язнений. Під час революції 1848–49 в Австрійс. імперії (див. Революції 1848–1849 в Європі) 1848 селяни обрали К. депутатом Віденського рейхстагу, де він відстоював інтереси своїх виборців, передавав у вищі інстанції їхні скарги на утиски з боку дідичів і вимоги вернути відібрані ними ліси та пасовища, голосував за скасування сел. повинностей без виплати викупу дідичам. У відповідь на обмежену селянську реформу 1848 в Галичині, на Буковині та Закарпатті в листоп. 1848 очолив повстання гірських сіл Вижницької і Сторожинецької дільниць, які оволоділи спірними лісами й полонинами та оголосили їх своєю власністю, відмовилися платити за користування ними й коритися місц. органам влади, взяли під контроль озброєних загонів гірські дороги. Охоплені повстанням сільс. громади в петиціях до австрійс. парламенту (рейхстагу) домагалися залишення Буковини в складі Галичини всупереч вимогам румун. верхівки виділити її в окрему автономну адм. одиницю в складі Австрійс. монархії. Повстання тривало до літа 1849 й припинилося внаслідок застосування до повстанців військ. сили, ув'язнення 10 сел. керівників, конфіскації майна. В квіт. 1850 К. був заарештований і висланий до м. Гура-Гумора (нині м. Гура-Хуморулуй, Румунія), де він помер унаслідок тяжкої хвороби, спричиненої катуваннями у в'язниці. Постать мужнього сел. ватажка оспівана в нар. піснях. Ю.Федькович присвятив йому поему "Лук'ян Кобилиця".
 
Автор: 
дата публікації на http://resource.history.org.ua/: 2007 р. 
 
Література:
  1. Франко І. Лук'ян Кобилиця. Епізод з історії Гуцульщини в першій половині ХIХ в. "ЗНТШ", 1902, т. 49
  2. Шевченко Ф.П. Лук'ян Кобилиця: З історії антифеодальної боротьби селянства Буковини в першій половині ХIХ в. К., 1958
  3. Історія Української РСР, т. 3. К., 1978
  4. Нариси з історії Північної Буковини. К., 1980
  5. Франко І. Зібрання творів, т. 47. К., 1986
  6. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХIХ – початку ХХ ст. Чернівці, 1999.
1


КОМЕНТАРІ (1)

То що мав на увазі консул? Якась недолуга писанина з натяками на багатозначущість   

avatar

Антон

12 січня 2019 22:37

Додати коментар

Увійти через профіль для можливості залишати авторизовані коментарі.