Чи стане Буковина газовим клондайком України?

Перманентні обіцянки влади дати лад газовим родовищам найменшої області України належать до розряду вічних. У країні справді може змінитися все: зовнішні й внутрішні вектори її розвитку, президенти, прем'єри, на Буковині - губернатори, які, власне, найчастіше й обіцяють "розрулити" цю вічну проблему, незмінною залишається тільки сама газова тема. Не є винятком й нинішній господар "будинку з левами". Ефективне використання мінерально-сировинного потенціалу області губернатор Михайло Папієв назвав серед пріоритетних сфер розвитку економіки Буковини вже на першій після призначення на посаду голови Чернівецької ОДА прес-конференції. "В області є значні запаси нафти та газу", - наголосив він тоді під час спілкування з журналістами. І це попри те, що корисні копалини паливно-енергетичного напрямку (газ, газоконденсат) в мінерально-сировинній базі української Буковини не перевищують 4-х відсотків.

 Тримай баланс!

Родовища Чернівецької області належать до так званого Західного нафтогазоносного регіону країни. Об'єми природного газу в надрах Буковини експерти оцінюють по-різному. Оптимісти запевняють, що йдеться про 10 млрд кубів, песимісти, зменшивши цифру у 5-6 разів, доводять її до 1,6 млрд м куб. (Для порівняння: у 2007 році на Буковині спожито 481 млн куб. м природного газу, у 2008 – 439 млн куб. м, у 2009 – 417 млн куб. м, у 2010 році – 433 млн куб. м, у 2011 році, за словами начальника управління інфраструктури та туризму ОДА Дмитра Павела, майже 529 млн куб. м). Якщо мають рацію перші, то цього об'єму вистачило б для задоволення потреби у газі не лише Чернівецької області, але й половини річної потреби в блакитному паливі населення всієї України. "Останні дослідження американських вчених засвідчили, що на території Чернівецької області також є величезні поклади сланцевого газу, - додав оптимізму губернатор Михайло Папієв під час прес-конференції 24 січня. - Технології його видобутку відомі. Зараз ми ведемо переговори щодо цього, в чому нам сприяє міністр енергетики і вугільної промисловості України. Це теж хороша перспектива".

Проте нині про неї можна хіба що тільки мріяти. Питання щодо того, чому держава активно не вкладає кошти в прибуткову справу розробки газових надр, очевидно, з розряду риторичних. Бо хіба Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" не гарантує виділення бюджетних коштів на розробку місцевих газових і нафтових родовищ? Згідно з законом, для забезпечення соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, держава мала б це робити. Але про ці загалом незначні запаси буковинського газу, як і про нагальну потребу його економити та підвищувати енергоефективність економіки загалом, чиновники зазвичай згадують, тільки коли припече. Наприклад, під час нинішнього, чергового з'ясування газових стосунків з Росією, чинний  прем'єр-міністр також не пропустив нагоди згадати, що "Україна має намір значно збільшити обсяги газу власного видобутку". Усе б нічого, якби щось подібне суспільство вже не чуло раніше від його попередниці на посаді, наприклад, у 2009-му...

 "Вишка" для вишки

Водночас стан справ на газових родовищах Чернівецької області справді залишає бажати кращого. За майже два роки роботи нової владної команди газовий віз, схоже, і нині там. Свою реформаторську діяльність на газовому напрямку губернатор розпочав з погроз компаніям, які на той момент вже працювали з надрами краю, що розробляти газові родовища на території області дозволять лише тим з них, які дотримуватимуться ліцензійних умов. Для цього при обласній раді навіть створили відповідну комісію. Підставою для критики стала незадовільна робота з родовищами, деякі з яких взагалі не освоювалися. Наприклад, Білокриницьке газове родовище. Багринівська сільська рада (Глибоччина) ще в 2007 році  погодилася на продаж спеціального дозволу на користування надрами однієї з найбільш перспективних Багринівської площі нафти і газу з метою її геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки. Проте роботи тут не проводяться і досі. Згодом обласна влада застерегла компанії-видобувачі, що мали би працювати у Путильському та Сторожинецькому районах. Зокрема, за невиконання взятих ними на себе тут зобов’язань, влада взагалі пригрозила виходити з пропозиціями про анулювання угод.

Проте ліцензіати, схоже, злякалися не надто сильно. Гучне стрясання повітря чиновниками стало навіть приводом для кпинів на кшталт надрукованих у ЗМІ заяв "Хто "відкрив" видобуток газу?". Адже ні в Сторожинецькому, ні в Путильському районі газ тоді ніхто не добував. Красноїльське родовище нафти і газу, ліцензію  на розробку якого та видобуток тут газу ще в 2009 році Кабмін видав структурі "Нафтогазу" ТОВ "Юсенко надра", наразі законсервоване. Перед тим як передати його НАК "Нафтогазу" Кабмін вилучив цю ділянку з користування у приватної компанії. Тож під кінець минулого року обласна влада змушена була констатувати, що ситуація з газовими родовищами практично не змінилася. "У мене питання до природоохоронних структур, екологів: на території області видані ліцензії на нафтові та газові родовища, а жодної бурової вишки, яка б працювала, на цих родовищах немає, - обурювався під час засідання колегії обласної державної адміністрації 4 листопада 2011 року губернатор Михайло Папієв. - Для чого вони використовуються? Велика кількість важливих промислових об’єктів в області перебувають в приватно-партійних руках, які просто чекають, аби перепродати ліцензії...".

Згідно з офіційними даними, у промисловій розробці нині  перебуває одне родовище газу, два - підготовлені до промислової розробки, ще на трьох ведеться розвідка. Право на видобуток природного газу та експлуатацію свердловин Чорногузівського родовища, що на Вижниччині, ще 1999 року отримало ДП «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України». Ліцензії строком дії від 5 до 20 на геологічне вивчення, у тому числі на дослідно-промислову розробку п'ятьох площ - Стайківського, Путильського, Красноїльського, Шереметівського й Волосянського родовищ свого часу отримували "Нафтогазова компанія "Буковина", ДП "Західукргеологія" ДАК "Надра України" та ТзОВ "ПАРІ". У нинішньому, 2012 році, влада запланувала додати до цього переліку одне розвідане родовище і ще одне, яке буде введене в експлуатацію. Програма економічного і соціального розвитку Чернівецької області  на 2012 рік, затверджена 24 грудня рішенням сесії Чернівецької обласної ради, передбачає  цього року введення в експлуатацію (отримання дозволу на експлуатацію) Славецького родовища газу (Чеканська площа) у Вижницькому районі. А також отримання дозволів на геологічне вивчення з дослідно–промисловою розробкою (на умовах аукціону) ділянок газу і нафти: Давидівської (Глибоцький, Вижницький і Сторожинецький райони); Крупської (Глибоцький, Герцаївський  і Сторожинецький райони); Сторожинецької площі, Дубровецької площі (Сторожинецький, Вижницький  і Кіцманський райони); Становецької площі (Глибоцький і Герцаївський райони); Кучурівської площі (Сторожинецький район).

Депутати Чернівецької обласної ради також погодили клопотання київській фірмі "ПАРІ" (директор – Ваганов П.В.) на отримання спеціального дозволу на користування надрами. Йдеться про майбутню промислову розробку Шереметівського газового родовища Вижницького району Чернівецької області. Достеменно скільки у кого акцій та через яку саме структуру він ними володіє в Україні, вам точно ніхто ніколи не скаже. Тому доводиться задовольнятися повідомленнями ЗМІ, які пов'язували цю фірму то з кіпрською, то з американською компаніями, а також афілійованими з цими структурами нині чинними українськими посадовцями.  На газовому ринку області це товариство з обмеженою відповідальністю не новачок. З 2004 року в геологічне вивчення родовища фірма інвестувала майже 3,5 млн грн. Загалом програма промислової розробки обійдеться компанії в майже 50 млн грн. І це без врахування податків, рентних платежів за користування земельними ділянками та пожертв на соціальний розвиток місцевих територіальних громад. Тим часом розпочати промислову розробку Шереметівського родовища, тобто почати повертати вкладені кошти, фірма планує починаючи з 1 кварталу 2013 року. До 2030 року з розвитком цього родовища державі обіцяють щорічний приріст природного газу в обсязі 9-10 млн м куб.

Під завісу минулого року на розгляд Чернівецької обласної ради також подано проект рішення про погодження клопотання про надання дочірній компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням корисних копалин Петровецької площі Вижницького району Чернівецької області. (Директор ДК «Укргазвидобування» - Юрій Борисов. До призначення на цю посаду працював на керівних посадах в компаніях хімічної та нафтопереробної промисловості, власником яких є Дмитро Фірташ). Останнє погодження, очевидно, прямий наслідок "славнозвісної", як висловився при нагоді  начальник управління інфраструктури та туризму ОДА Дмитро Павел, тристоронньої угоди з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. Адже за безкоштовний сир у вигляді шкільних автобусів, газопроводів тощо, яким упродовж останнього року годують буковинців, Чернівецькі ОДА та облрада зобов'язалися узгоджувати "спеціальні дозволи на користування надрами, в отриманні яких НАК "Нафтогаз України" має потребу у 2011-2013 роках".

 Принцип Попандопуло

А що з цих природних підземних скарбів мешканцям Буковини? Окрім, звісно, додаткових об'ємів дешевого вітчизняного газу, якого навіть за нинішніх об'ємів його видобутку, цілком мало б вистачати для задоволення потреб населення в дешевому газі. Щоправда, який саме газ – дешевий вітчизняний чи дорогий російський – спалюють для побутових потреб буковинців, достеменно невідомо. Відповісти на це ключове питання свого часу не змогли ні перший заступник директора департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради Василь Манчуленко та директор КП "Чернівцітеплокомуненерго" Олександр Меленчук, ні вже колишній керівник ЧФ ДП "Нафтогазмережі" Іван Козар. Про який саме газ йдеться, на рівні області знають лише зі слів його монопольного постачальника, коли регіон підписує з компанією акти його прийому-передачі. Це саме тоді блакитне паливо ділиться по категоріях, залежно від балансу спожитого газу і згідно з обліком, який здійснює сам монопольний постачальник газу НАК "Нафтогаз України". Тому правду про те, чи справді для виробництва тепла, наприклад, населенню йде дорогий імпортний газ, ціну якого держава дотує, чи під виглядом його теплокомуненерго продають дешевий вітчизняний, знають лише топ-менеджери НАК "Нафтогаз України". А тому від формального збільшення об'ємів видобутого в Україні чи навіть на Буковині газу пересічним мешканцям області насправді ні холодно, ні тепло.

Єдиним наразі реальним наслідком газовидобутку в краї є сплачені до держбюджету податки, відрахування за користування земельними ділянками, що надходять органам місцевого самоврядування і нарешті прописані в угодах платежі на соціальний розвиток місцевих  територіальних громад. А з цим якраз весь час проблеми. Ну, не хочуть заїжджі фірми виконувати взяті на себе соціальні зобов'язання. Приклад Лопушнянського нафтогазового родовища, розробники якого (нафтовидобувне управління „Надвірнанафтогаз” ПАТ „Укрнафта”) лише вряди-годи нехотячи кидали кілька мільйонів гривень на "соціалку", яскраве тому підтвердження. Під завісу минулого року, приймаючи законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів», депутатська більшість Верховної Ради також постаралася суттєво зменшити коефіцієнт, на який множиться фіксована ставка ренти. Втрачені внаслідок цього місцевими бюджетами суми, наголошують експерти, стануть надбанням нафтогазодобувних компаній, зокрема найбільших з них — ПАТ «Укрнафта» і ДК «Укргазвидобування», контрольованих відповідно Ігорем Коломойським і Дмитром Фірташем. Ось так і виходить, що під прикриттям розмов про наведення порядку з газовидобутком на теренах найменшої в країні області з цього ринку просто витісняють старі структури, які завела сюди влада попередня. Нові ж дозволи, з більш ніж туманними перспективами вигоди для мешканців краю, акумулюють в "потрібних" руках. Нагадує, погодьтеся, сцену з «Весілля у Малинівці», в якій Попандопуло вміло, по-братськи, ділив награбоване майно: «Это тебе, это опять тебе, это снова тебе, это обратно тебе».

 Юрій ЧОРНЕЙ, "ДОБА"