Члени Чернівецької міської організації ПП «УДАР Віталія Кличка» відвідали ветерана війни та вшанували пам’ять загиблих солдатів в День Перемоги

Минуло вже 70 років з того часу, як наші солдати боролися із фашистськими загарбниками, проте ми пам’ятаємо про героїчний подвиг нашого народу і щиро дякуємо тим, хто захищав нашу  країну та  боровся  за  її майбутнє. Більшість з них, забрала  війна, інших – невблаганний  час, та  все  ж, залишилися  ще  ветерани сильні духом і тілом, які  своїм прикладом надихають нас на нові звершення та змушують любити кожну хвилину кожного дня і цінувати той найбільший  скарб, який  у  нас  є – життя.

Одним із таких, є чернівчанин – полковник Михайло Пантелеймонович Самойлов. Доля цього чоловіка терниста і нелегка. В його житті були і злети, і падіння, та все ж він вистояв, гідно пройшовши всі випробування, і в  нагороду  за  це, доля подарувала йому довголіття.

 Тож, напередодні ювілею Дня  Перемоги, члени Чернівецької міської організації Політичної партії «УДАР Віталія Кличка», вирішили його відвідати.

 Пан Самойлов людина  відкрита  та  щира, тож спілкування  з ним – одне  задоволення! 21 липня шановному Михайлу Пантелеймоновичу виповниться 97 років, та він каже, ще почуває себе на 18, вважає, що головне внутрішній вік і те, на скільки років  ви самі  хочете виглядати. Зараз він веселий і усміхнений, проте  доля чоловікові посміхалася не завжди.

Коли Михайлу Пантелеймоновичу було 11 років він залишився  сиротою та виховував трьох своїх молодших сестер, щоправда, згодом сиріт забрали до дитячого будинку.

         У свої 21, пан Самолов дізнався, що таке війна: став учасником Фінської Війни 1939 – 1940 років. У 1941 році, коли розпочалася Велика Вітчизняна Війна, боровся  із фашистськими загарбниками. Тоді ж отримав важке вогнепальне поранення в  плече та ледве не розпрощався з життям. Врятував випадок: військовий лікар, який  робив  обхід померлих хлопців помітив у  Михайла ледь відчутний пульс. Чоловік  одужав, та  вже  через два  місяці продовжив воювати.  Пізніше  отримав ще  одне поранення: німецький снайпер, у  якого Михайло  Пантелеймонович кидав гранату, влучив йому в  руку. Та  чоловік  не  здався,  і надалі героїчно захищав нашу  країну в  ході Великої Вітчизняної Війни.

        Загалом армії пан Самойлов віддав 23 роки. Про них говорить легко, але зі сльозами на  очах. Воно й  не  дивно, адже  з його побратимів в живих не  залишилося майже  нікого. Втратив  він і своїх рідних : всіх трьох сестер вже  немає, а нещодавно помер і його син. Зараз Михайло Пантелеймонович живе  із невісткою, яку любить як  рідну  доньку. На самопочуття не скаржиться, адже  має міцний дух та ясну пам’ять.

Сучасною ситуацією в  Україні засмучений,- говорить, що не для  того вони воювали та  ризикували власним життям, аби зараз брат ішов на брата. Та все ж, сподівається  на  краще та бажає усім миру та злагоди, а  сам, жартома, вже зарощує на своє сторіччя.

         В День Перемоги члени Чернівецької міської організації  Політичної партії «УДАР Віталія Кличка», вшанували пам'ять усіх загиблих захисників Вітчизни  покладанням  квітів до пам’ятника  Воїну – Визволителю  на Соборній площі.

       Ми щиро дякуємо Вам, ветерани, за самопожертву та  відданість, за  те  що боролися за  нашу  свободу та  наше право на життя.

Слава Україні!

Про це повідомляє прес-служба ЧОО ПП "УДАР Віталія Кличка"