Член громадської консультативної ради з питань охорони культурної спадщини побачила спонукання до корупції у рішенні ради

Я вдячна, що є не байдужі чернівчани, які переймаються небажанням існуючої влади вникнути в  проблеми пересічної людини, які без підтримки можновладців, хочуть, на свій страх і ризик, відкрити свою справу. Чому поряд є, а тут не можна. Моє бачення цієї проблеми, що необхідно виконати квоту по відмовам, а дозвола дають тільки "своїм". Я теж бачу тут КОРУПЦІЙНУ складову. Ганьба цим членам громадської ради.

     Респект журналісту - члену консультаційної ради. яка підмітила подвійні стандарти по відношенню до громадян-підприємців у вирішенні їх питань. Одним можно відкривати інфраструктурні об"єкти там де має зберігатись автентичність архітектурних пам"яток - білі металопластикові вікна, двері та інші елементи. Чого тільки вартує на початку вулиці Руської - плиточно-скляна будівля, що наче "вискочила з конопель" та багато інших непорозумінь, що бентежать чернівчан і гостей міста, які цінують архітектуру міста, милуються красою рук людських, серця і розуму, котра має залишитись збереженою для наступних поколінь. 

       Але, якщо повернутись до статі, то напрошуються однозначно такі думки як і у пані журналістки, які підстави для відмови підприємцю,адже це дохід у бюджет міста, вичищення напівпідвальних приміщень. розвиток нових інфраструктурних об"єктів міста, утримання в належному стані прилеглої території.  Щодо системи, то є питання, а кому буде дозволено?  Порада підприємцю, не зупинятися, а довести до відома пана мера та відстояти свої інтереси і інтереси міста.

 Як на мене, то зламати систему хабарництва ніхто не намагається, лише внесли "фактор громадської думки". Все, тепер це цілком "прозора" та "досконала" структура, яка усебічно розгляне питання благоустрою НАШОГО міста.

     А навіщо покидати курку, яка несе золоті яйця? Тим паче Чернівці чи не найбагатше місто за кількістю мільйонерів в нащій країні: "Маєшь грощі? Хочеш заробити? Ми вам допоможем". Усе "чисто", "прозоро" а головне громадська консультативна рада з питань охорони культурної спадщини абсолютно зацікавлена лише в охроні цієї самої спадщини.

   Тільки ніхто вам нічого на справді не дозволить, оскільки люди в раді далеко не випадкові і знають чиї інтереси треба охороняти або до кого слід прислухатися, "досвідчені експерти", сміх та й годі.

Треба признати, що система "договорняков" діє до цих пір.Я впевнена, що якби ця людина заздалегіть оббила деякі пороги то все б пройшло, а квоту для відмови знайшли комусь іншому теж "наївному". Стаття в точку. Люди змучені. Щось хочуть зробити, скрізь паркан. А одночасно іншим все можна Думали, що з цією владою буде краще, адже скільки людей загинуло і гине, щоб звільнити країну від таких корупціонерів, їх просто треба звільняти. Вони тримаються за посади бо більше нічого робити не вміють. А професіоналів і не заангажованих людей, для яких гідність понад усе не підпускають, адже з такими не домовишся. Одне розчарування.

Дійсно, 13 травня відбулося засідання громадської ради, яка начебто має представляти інтереси громадян. Однак, будучи випадковим свідком цього засідання, можу зазначити, що такого хамського ставлення до громадян, з боку так званої еліти я вже давно не бачила. Шокувала безцеремонна поведінка деяких членів ради, нажаль прізвищ не знаю, зокрема: зверхність, нахабність, невихованість по відношенню навіть одне до одного. Так звана еліта при обговоренні постійно перебивала одне-одного, нав’язувала свою думку решті членів комісії, складалося таке враження, що я побувала в театрі абсурду. Обговорення питання перетворювалося на вияснення стосунків між членами комісії. Голова комісії був скоріше рефері, ніж об’єктивним учасником ради.

Починалося все досить культурно і цікаво: доповідач з Києва підняв питання про визнання єврейського кладовища по вулиці Руській заповідною зоною, назвав ряд об’єктів, які потребують більш пильної уваги з боку громадськості, запропонував створити умови для здійснення та проведення екскурсій. Однак не було враховано думки всіх членів засідання: зокрема, говорилося про те, що не слід позиціонувати Чернівці, як «місто мертвих», що оголошення території кладовища заповідною призведе до припинення на даній території поховань, а це, в свою чергу, не дістане підтримку з боку громадськості. Тобто виникає питання це робиться для людей, чи для еліти за державні гроші.

Найцікавіше відбувалося підчас обговорення проекту реконструкції по вулиці Шевченка 26. Якщо перший доповідач по регламенту доповідав 20 хвилин, то на висвітлення даного питання рада надала лише п’ять - і в досить грубій формі. Не давали доповідачу висловитись, постійно перебивали, вставляли зухвалі репліки і, нарешті, дивним чином прийняли рішення про заборону реконструкції. Була нав’язана думка про заборону, жодного аргументу та пояснення не було надано. Йдучи доповідач попросив слова, однак отримав жорстку відмову, про яку підтримку та громадську думку йде мова – безлад та свавілля твориться в стінах Чернівецької міської ради.

Закликаю небайдужих громадян ходити на відкриті засідання громадських рад з метою припинення свавілля.

Спасибо журналисту, что подняли на обсуждение эту проблему. Судя по фотографии места не понятно, почему отказали предпринимателю, если рядом аналогичный вход. Логично предположить, раз одним можно, а другим нельзя ,ч то это место уже присмотрел себе кто-то.

Я сама присутствовала на общественном обсуждении вопроса строительства обекта в центре р-на "Гравитон", и само обуждение было похоже на балаган с заранее решенным результатом, никто не слушал ни архитектора, ни застройщика. Самое интересное, что рядом с местом будущей застройки уже годы без всяких "слушаньев", устанавливаются все новые ларьки, прозванные в народе "Шанхаем". Куда в этом случае смотрит департамент городского строительства? И почему так избирательно подходят к обектам строительства?

Влада, і на місцях зокрема, являє собою пережиток СРСР. Можновладці звикли, що народ працює на них, а не вони для народу. І забувають, що їхня заробітня плата з наших податків. А про людей згадують перед виборами. І дозволи дають тільки свідомим і особливо вдячним громадянам. А простий чоловік так і залишається ні з чим.