Чернівці зачекалися, коли перед містом нарешті згасне червоний заборонний сигнал зламаного світлофору
Ідеї в режимі очікування (роздум перед заборонним сигналом зламаного світлофора)
Наступного тижня відбудеться подія, на яку 98% населення Земної кулі спокійно може не звернути увагу, 1,5% - проігнорувати і лиш пара-трійка ентузіастів - відзначити за мірою можливості. 5 серпня відзначатимуть міжнародний день світлофора.
У Чернівцях, однак, його вирішили відзначити за 10 днів до того, причому у спосіб достатньо екстраординарний, в чому я переконався на власні очі. Вчора, ідучи на зустріч з однією колегою, що проживає на Нижній Калічанці, я спустився з вулиці Синагоги в бік залізничного регульованого переходу через колію. На світлофорі позмінно миготіли заборонні червоні ліхтарі під акомпанемент «свистульки». Як дисциплінований пішохід, я вирішив дочекатися поки потяг проїде, а світлофор згасне і замовкне…
Пройшло десять хвилин….
П’ятнадцять….
Двадцять….
Півгодини…
Нарешті з’явився і «потяг майбутнього» з Вадул-Сірету – «паротяг» та два вагони – один порожній, а другий з декількома подорожніми, які неквапливо рухалися колією в бік вокзалу. Потяг залишив переїзд. Ось тепер світлофору потрібно було погаснути.
Так ні ж…
Світлофор….
Продовжував….
Забороняти…
Рух…
Пішоходам….
Через….
Колію…
І я…
Продовжував….
Очікування….
Бо мало що може статися на колії.
Я не буду виясняти подробиці того, що сталося зі світлофором. І чи у світлофорі була справа чи у блок-ділянці рейкового електричного кола. Одне скажу – з колегою зустріч довелося перенести. А обмін ідеями був би цікавим…
А стільки ідей щодо розвитку нашої країни не реалізуються, в очікуванні на те, що перед ними нарешті згасне заборонний сигнал зламаного світлофору! На жаль, він може горіти і цілу вічність. А дисципліновані носії ідей і далі будуть чекати… чекати…. чекати…
Влад Горенюк
Колаж https://chas.cv.ua/
