Чернівці давно не знали такої інтриги з претендентами на крісло бургомістра

Вибори 25 жовтня обіцяють бути досить несподіваними та змінять політичну конфігурацію краю

Уже навіть найбільший мрійник та людина далека від політики зрозуміла, що найпринадніше корито для нашого так званого політичного бомонду та бізнесового прошарку – це депутатське крісло. Звісно, найкраще – це мандат народного депутата, але і ксива депутата місцевої ради також гріє душу та кишеню.

Де-юре виборча кампанія в Україні ще не стартувала. Формуються лише комісії, проводять перші засідання, узгоджують усі робочі моменти тощо. Але де-факто вже кілька місяців політики та партійні проекти провадять свою роботу.

Місць у місцевих радах поменшало, а кількість охочих стати депутатами, навпаки. збільшилася. З’явилися нові політичні проекти, змінилося політичне забарвлення, намагаються повернутися у політику старі кадри.

Але, за словами експертів, попри всі високі слова, логіка місцевих виборів зводиться до боротьби за перерозподіл ресурсів та возвеличення власного самолюбства кандидатів. Саме ці дві мотивації переважно роблять із потенційних кандидатів реальних депутатів. Бонус у формі  реального ресурсу буде у Чернівцях та новоутворених об’єднаних громадах, саме тому боротьба за перемогу на цих територіях  буде найбільш конкурентною.

Реальні витрати на виборчу кампанію кандидати та партії не оприлюднюють, кажуть, що витрачають кошти з виборчого фонду

- Чернівці давно не знали такої інтриги з претендентами на позицію бургомістра. Місцеві політичні гравці стали заручниками політичних домовленостей київських «рішал», які дали добро на утворення мегапартії на основі «Солідарності». Хто саме буде номінований на балотування у Чернівцях від партії адмінресурсу, вирішиться в останній момент, але по тихих, але болючих інформаційних ударах у спину, «соратнички» тримають велику дулю у кишені, - вважає політолог Михайло Шморгун. - Наразі найбільш сильно виглядають фігури киянки Наталії Якимчук, яку лобіює Володимир Куліш, та чинного міського голови Олексія Каспрука, за яким стоїть команда «Народного фронту». Іншими претендентами на вихід у «другий тур» є чинний секретар міськради Ярослав Кушнірик та податківець Сеничак. Вони очікують рішення головної інтриги, кого ж таки висуне партія влади, щоб самим «вскочити в останній вагон» і поборотися за вихід у «другий тур».

Та найбільш прихована інтрига місцевих виборів на Буковині це боротьба за мандати у Чернівецькій міськраді. Контроль над нею робить номінальною позицію навіть найбільш сильного мера. Після прогнозованого «виселення» «регіоналів», можливої неучасті «фронтовиків» у виборах, найбільші шанси на перемогу в місті має «Батьківщина».

Як вважає політолог, перша і найголовніша проблеми – кадрова. Навіть найбільш брендові та сильні на папері партії не можуть закрити списки кандидатів на всіх округах. Це зумовлено тим, що більшість з парламентських партій є молодими, без чіткої ідеології, кадрового резерву і єдиного бачення майбутнього. Через це уже навіть зараз існує проблема недоукомплектування територіальних виборчих комісій нижчого рівня. Людей банально не вистачає.

Друга проблема – нова виборча система. Виборці і потенційні кандидати міряються уявними рейтингами і біжать «перемагати на округах», хоча зараз треба думати не над перемогою над опонентом, а над мобілізацією свого виборця у кількості достатній для власного проходження в раду. Це є зовсім інша філософія, інший підхід до виборчої кампанії. Багато потенційних кандидатів і виборців цього не розуміють.

Третя проблема – відсутність місцевого «порядку денного» на виборах. Партії користуються загальноукраїнськими шаблонами, які не відповідають сподіванням місцевого населення.

Четверта проблема – тотальна недовіра людей до політиків всіх рівнів, що може призвести до низької явки виборців на дільниці.  Тут є небезпека делегітимізації всієї нової системи місцевого самоврядування.

П’ята проблема – відсутність коштів для проведення повноцінної  кампанії. Від того кампанія більшості політсил буде млявою, бо нових ідей нема, а на «старі теми» грошей  партійне керівництво  не виділяє.

Шоста проблема – об’єднання БПП, «Удару» та (можливо) НФ і створення на теренах міста і області партії монстра, яка матиме спокусу користуватися адміністративним ресурсом.

Чи вирішать гроші усе?

Якщо у деяких політичних проектах грошей не вистачає на повноцінну кампанію, то «старі гравці» та їхні сателіти мають достатньо ресурсів, аби охопити необхідне електоральне поле.

Щоправда, усі ці витрати так і залишаться у тіні, оскільки показувати справжню партійну чи штабну касу ніхто не готовий. Офіційно вони задекларують витрачені кілька гривень, а насправді на повноцінну роботу будуть витрачені десятки і сотні тисяч.

- Згідно із законом, партії та кандидати повинні показувати проміжний та кінцевий звіт щодо витрачених коштів на кампанію. Але досвід показує, що лише 10% з них подають ці дані, - каже директор Буковинського центру виборчих технологій Ігор Бабюк. – Але вони показують лише ті гроші, які проходять через виборчі штаби, а решту «чорної готівки», звісно, ні.

За словами експерта, ніхто не повірить, що юристи та адвокати працюють у штабах на громадських засадах, а не отримують чималі гроші за свої послуги. Це стосується усіх, хто працюватиме у штабі.

У законі прописано подання такого звіту, але немає відповідальності у разі його неподання. Також немає контролю за використанням цих коштів.

У наступних номерах газети ми спробуємо підрахувати, скільки коштуватиме кандидатові чи партії робота штабу та місце у раді різних рівнів.

Інші мандати розіграють представники «Самопомочі», БПП, Радикальна партія. При грамотній роботі з потенційними кандидатами шанс отримати мандати мають УКРОП та «Народний контроль».

Колишні «регіонали» купкуються у нових проектах, зокрема:  «Аграрній партії», «Відродженні», «Опозиційному блоці», «Рідному місті» та «Нашому краї». Для декого з них потрапляння у нові ради є питанням виживання їхнього бізнесу, тому вони будуть боротися, як ніколи раніше.

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

Джерело: vidido.ua