Експерти висловили свої зауваження до опублікованого Чернівецькою ОДА Перспективного плану формування територій громад області

4-го липня на веб-сайті Чернівецької обласної ради було опубліковано проект рішення “Про внесення змін до рішення 32-ї сесії обласної ради VI скликання від 28 травня 2015 року № 1-32/2015 «Про схвалення проекту перспективного плану формування територій громад Чернівецької області» (зі змінами)“. Цей проект рішення розроблявся досить давно; його особливість в тому, що цей перспективний план покриває всю область, тобто має формувати остаточний адміністративно-територіальний устрій Чернівецької області. Перспективний план формує бачення розвитку територій громад області і базується на принципах доступності, економічної спроможності, добровільності та законності. Тільки за умов дотримання всіх цих принципів Перспективний план забезпечує розвиток фінансово спроможних громад.

В ході розробки Перспективного плану, представниками ОДА та Центру розвитку місцевого самоврядування, що створений за підтримки Програми U-LEAD, було здійснено сотні виїздів в громади, а також проведено обговорення із сільськими головами та представниками органів влади у всіх РДА. Та, незважаючи на тривале обговорення, поданий проект перспективного плану викликає чимало зауважень.

Чернівецький Центр розвитку місцевого самоврядування висловлює свої зауваження до опублікованого документу:

• Відповідно до проекту перспективного плану в Чернівецькій області закладається великий дисбаланс між громадами, так найменша громада -  Вікнянська налічує 3245 жителів, а найбільша громада – Сторожинецька налічує майже 53 тис. жителів;
• Як свідчить вже наявна в Україні практика, а також багаторічний досвід функціонування громад в країнах ЄС, оптимальною за розмірами є громади від 10-ти до 25-ти тис. мешканців (за винятком міст обласного значення). Як правило, громади з населенням менше 10 тис. мешканців не мають достатньо ресурсів для функціонування і значну частину доходів спрямовують на утримання самого апарату громади, тоді як у великих громадах, понад 25 тис. мешканців, виникають проблем з управлінням периферійних територій, які мають незначне представництво в органах влади та отримують ресурси на розвиток за залишковим принципом. Відповідно до опублікованого проекту Перспективного плану, в Чернівецькій області планується створення 16-ти громад, населення яких менше 10 тис. мешканців. З цих 16-ти громад, 3 громади налічують трохи менше 10 тис. мешканців, а 5 громад нараховують навіть менше 5 тис. мешканців. В той самий час 5 громад нараховують більше 30 тис. мешканців, а Сторожинецька громада взагалі 53 тис. мешканців; 
• Також відповідний проект перспективного плану розроблений без врахування Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Так, Сокирянська громада, запроектована з порушенням пункту 6-го Методики, відповідно до якого центр громади має бути розміщений не далі, ніж 20 км від населеного пункту, а в окремих випадках – 25 км. Проте згідно з проектом Перспективного плану, в Сокирянську громаду мають увійти 11 населених пунктів, які знаходяться поза зоною доступності;
• Окрім того, під час формування перспективного плану не врахована фінансова спроможність громад, зокрема проблеми бюджетно-фінансового характеру можуть бути в таких громадах:
  
  • Ставчанська ОТГ: Заплановані доходи – 17 млн, Видатки  - 19,3 млн. Нестача коштів на виконання делегованих повноважень - 2,3 млн. З них нестача освітньої субвенції - 2,2 млн.
  • Киселівська ОТГ: Заплановані доходи - 27,5 млн, Видатки  - 30,3 млн. Нестача  коштів на виконання делегованих повноважень - 2,7 млн. Нестача освітньої субвенції - 3,4 млн.
  • Ванчиковецька ОТГ: Заплановані доходи – 25 млн., Видатки  - 26,6 млн. Нестача коштів на виконання делегованих повноважень - 1,6 млн. З них нестача освітньої субвенції - 2,4 млн.;

• Також в окремих випадках не враховано бачення самих громад, або конфігурації на базуються на документально підтвердженій позиції місцевих рад. Зокрема Кельменецька громада подана в плані як район-громада, тоді як розпочато об’єднавчий процес щодо створення окремої Лівинецької громади. В той же час, в перспективному плані відображені Тарашанська, Киселівська, Брусницька, Ванчиковецька громади, в яких відповідні рішення щодо об’єднання не приймалися.

Враховуючи те, що відповідний проект перспективного плану був сформований з порушенням Методики формування спроможних громад, без врахування фінансової спроможності окремих потенційних громад, по суті цей план закладає великий дисбаланс в майбутньому розвитку громад Чернівецької області. Він має бути доопрацьований і поданий на схвалення обласної ради та затвердження Кабінету Міністрів України в іншому вигляді. Ця робота спільно з Чернівецькою ОДА продовжується, 9 липня відбулась нарада голови Чернівецької  ОДА з експертами, що займаються впровадженням реформи децентралізації влади. На ній було озвучено всі ці застереження. Чи будуть зауваження експертів враховані  - покаже час. Тим паче, що відповідно до протокольного доручення Прем’єр-Міністра України Володимира Гройсмана №18 від 16 травня 2018 р., обласні державні адміністрації мають утриматися від внесення змін до перспективних планів, які сформовані без врахування вимог Методики формування спроможних громад; такі плани не будуть затверджуватися Кабінетом Міністрів.

Джерело: http://lgdc.org.ua/ 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Чернівецькій ОДА могли фальсифікувати перспективний план об'єднання громад на догоду Василю Козаку: Бурбак звернувся до міністрів провести перевірку

Ні "козачата", які штовхнули мешканців Сокирянщини на порушення закону, ні голова Чернівецької ОДА, який бездіяльно за цим спостерігав, не будуть захищати цих людей в суді, - думка

Фищук відмежувався від свавілля у Ломачинцях і боїться ланцюгової реакції в інших ОТГ області