Чернівецький театр показав "Слуги і сніг" на IX фестивалі “Коломийські представлення”
IX “Коломийські представлення”. День другий. “СЛУГИ І СНІГ” (м.Чернівці). Оцінки експертів та фото-звіт
Іван Гаврилюк (Перший Народний Артист Незалежної України, Народний депутат України 4 демократичного скликання, кіноактор і режисер)
"Мене дуже важко здивувати. Але я сьогодні приємно здивований, я вражений бездоганною грою акторів, бездоганною режисурою і актуальністю цієї драматургії, цієї п’єси, яка вкрай необхідна на теперішній час. Вони просто вгадали. Цю виставу, саме таку виставу, треба возити по всіх містах України і не тільки України. Це просто велике свято. Я вражений і здивований.
Є така давня сентенція: люди — це прекрасно, але як це й страшно… Як на мене, непоганий міг би бути епіграф для «Слуг і снігу». Я просто здивований виставою, вражений. Бездоганна акторська гра, продумана драматургія. Ця річ для підготовленого, вдумливого глядача, для того, хто усвідомлює, що чим ширше ти розкриваєш обійми, тим легше тебе розіп’яти.
Дуже актуальна вистава. Акторам легко було переграти, однак цього не сталося. Супер!"
Лариса Кадирова (Народна Артистка України, Лауреат Національної Премії ім.Т.Г. Шевченка, Професор Національної Музичної Академії України ім.П.І. Чайковського м.Київ)
"За що я люблю Коломийський фестиваль, так це за те, що тут є можливість бачити різні театри України, різні постановки, напрями, куди рухаються колективи та режисура, який матеріал використовують для діалогу з глядачем. З цього огляду мені цікаво, тому що є різні актори, і я їх всіх люблю. Я бачу, йдуть вони за режисером чи ні.…
Ось вони взяли цей матеріал. Я не знаю цього твору, і не все зрозуміла: хто маріонетки, в чиїх руках маріонетки?
І знову приємно здивували коломияни: вони йдуть до театру за будь-якої погоди, тепло приймають акторів, аплодують, вони вдячні акторам, які передають їм свою енергетику.
Чернівецький театр пам’ятаю ще з тих часів, коли на сцені йшла вистава «Вовчиха» за твором Кобилянської. Це був дуже сильний театр, а які люди довкола нього єдналися! Професура, зокрема.
Люблю Чернівці, захоплююсь дивовижною архітектурою, розписами, університетською церквою, вуличками давнього міста, особливо пішохідними. Це чудове поєднання української ментальності – щирої, емоційної – з німецькою педантичністю. Я буваю тут і щоразу кланяюсь пам’ятнику Ользі Кобилянській. Сюди Леся Українка приїжджала… Це дорогого варте. Театр існує в цьому середовищі, і це прекрасно. Я бажаю тільки всього найкращого цьому театру."
