Чернівецького глядача важко розчарувати, але з цим непосильним завданням автори вистави київського театру «Дзеркало» справилися блискуче
Шостий фестивальний день був присвячений національним громадам Буковини – єврейській та румунській. Однак екватор фестивального марафону видався вельми неоднозначним, бо прийшовся не лише на творчі висоти, а й долини, щоб не сказати – відверті провали, передає кореспондент БукІнфо.
Малою сценою фестивалю пройшла вистава «Гдє ві сохнєтє бєльо? Чи у Києі на Подолі…» за п’єсою українського драматурга М.Янчука «По ярмарку» у постановці режисера театру української традиції «Дзеркало» В.Петранюка.
Матеріал благодатний і в Чернівцях вже заздалегідь мав вдячного глядача. Бо місцева мішпуха завжди вельми трепетно сприймає всі мистецькі події, пов’язані зі своєю національною ідентичністю. Та й без єврейської громади любителів єврейської мудрості, вельми специфічного єврейського гумору та не менш специфічного єврейського колориту у такому полікультурному місті, як Чернівці, завжди вистачало. Тому зал був незвично, як для денних вистав, повний.
Приязного чернівецького глядача важко розчарувати, але з цим непосильним завданням автори вистави справилися блискуче. У спектаклі ніби й були і манси, і пейси, і цимес, і сестри Беррі, а також – гумор, співи, художня декламація й навіть частування глядачів справжнім «родзинковим» вином. Не було тільки театру.
Був аматорський рівень, гідний навіть не СТЕМУ, а радше піонертабору чи дитсадка. Актори просто здіймали сценою порохи, виконуючи примітивні режисерські завдання й викликаючи у залі сміх простенькими репрізами та невибагливими мізансценами. Тож враження від побаченого залишилося, як від третьосортного вуличного балагану, де простосердний глядач вдячний вже за саме видовище, а не так за його якість.
Ті, хто кричав артистам «Браво!», після вистави знайшлися. Але були і такі, хто (як у тому історичному анекдоті) могли б повторити слідом за відомим композитором, цілком в дусі єврейських мансів: «Мені так сподобалась ваша опера, що я мабуть, напишу до неї музику».
Вечором шостого фестивального дня Ботошанський театр імені Міхая Емінеску давав (зрозуміло, румунською мовою) виставу за п’єсою американського драматурга Альберта Герні «Ти мій бог».
Зворушлива історія незвичного любовного трикутника, де у стосунки двох закоханих втручається блохасте та гавкітливе створіння, здатне однак, віддано дарувати свою щиру любов, у постановці народної артистки України, режисера Чернівецького обласного академічного музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської Людмили Скрипки, не залишила байдужим зал. Тож творчий експеримент українського режисера та румунського театру успішно пройшов випробування чернівецькою сценою.
Джерело: БукІнфо
