Чернівецькі комуністи поклали квіти воїну-визволителю і затаврували "фашистского прихвостня Бандеру", активісти ОПОБлоку зробили закид нинішній владі. Місцеві чиновники відзначилися в тому ж місці
"Черновцы: Никто не забыт, ничто не забыто! Это нужно не мертвым, это нужно живым!
22 июня 1941 года навечно вписано в память каждой советской семьи. И никому и никогда не удастся стереть великий подвиг народа, совершенный в годы Великой Отечественной войны, который был проявлен уже в первые часы фашистского нашествия на нашу Родину.
Про це повідомляє пресс-центр Черновицкого ОК КПУ.
Черновицкая область одна из тех, где боевые действия развернулись уже в первые часы войны. Первыми встретили врага пограничники. 13 дней сдерживали противника бойцы заставы №5 под руководством лейтенанта К.Алексеева, расположенной в селе Шепот Путильського района, не давая врагу ступить на нашу землю… Так началась закладываться основа Победы 1945 года. И так было везде, куда ступала вражеская нога.
22 июня 2016 года коммунисты г. Черновцы возложили цветы к подножью памятника советским воинам-освободителям, расположенного на главной площади города - Советской (ныне Соборной) отдав дань памяти тем, кто не только освободил нашу страну от фашистов, но и принес мир народам Европы. К ним присоединились и неравнодушные черновчане.
Коммунисты также приняли участие в возложении цветов к памятнику советским военачальникам, расположенном в городском парке им.Т.Г. Шевченко, вместе с ветеранами и представителями других общественных организаций.
75-ю годовщину начала Великой Отечественной войны власти г. Черновцы отметили очередным переименованием улиц, носивших названия ее героев, в том числе и улицы им. Героя Советского Союза генерала Н.Ф. Ватутина в улицу имени фашистского прихвостня С. Бандеры.
Но все эти попытки канут в лету, а подвиг советского народа останется в веках."
РУСЛАН ТУЛИК: ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК СТАВИТЬ СВОЇМ ЗАВДАННЯМ ПОВЕРНУТИ МИР В УКРАЇНУ
Сьогодні в 75-річницю початку Великої Вітчизняної війни активісти ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ Буковини взяли участь в траурному мітингу-реквіємі, який проходив в Центральному парку культури і відпочинку імені Шевченка в м.Чернівці.
Голова міської організації ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ Руслан Тулик в ході спілкування з учасниками заходу зазначив: «22 червня 1941 року біля 4 години тишу недільного ранку порушив гул моторів бомбардувальників нацистської Німеччини. Фашисти бомбили по всій лінії західного кордону від Чорного до Балтійського моря - міста і населені пункти, серед яких Брест, Каунас, Мінськ, Рига, Житомир, Вільнюс, Бобруйськ, Київ, Чернівці та ін.» - зазначив Руслан Тулик.
За даними інформбюро 22 червня 1941 року близько 3:45 з території Румунії були здійснені нальоти німецької авіації, в ході яких Чернівецький аеродром і паливна база при ньому були зруйновані. Аеродром бомбили чотири рази, було всього 3 чергових літака, які і вилетіли назустріч ворогу, проте фашистів було більше і наші льотчики загинули. Літаки падали в Рідковцах, Мамаївцях, Магалі. Багато льотчиків згоріло прямо в літаках. Розбомблено залізничні станції в Банилові, Ларго, Лужанах, а також клеєварні завод і нафтобаза в Садгорі.
«Чотири довгих роки йшла та страшна війна, яка забрала мільйони життів. Але наш народ вистояв і очистив нашу землю від нацистської нечисті. Однак все, що вважалося страшним минулим, сьогодні знову стало реальністю. Десятки тисяч загиблих і мільйони біженців - ось ціна небажання нинішньої влади йти до миру», - додав політик.
«Мільйони жертв Великої Вітчизняної не будуть забуті. Ми пам'ятаємо про них заради майбутнього. Жоден ветеран, жоден інвалід або дитина війни не забуті нами. Ми робили і робимо все можливе, щоб захистити їх, створити їм гідні умови існування, не дати забути про їх подвиг заради майбутніх поколінь», - підкреслив Руслан Тулик.
Водночас, як повідомляє прес-служба Чернівецької ОДА, "НА БУКОВИНІ ВШАНОВАНО ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВ ВІЙНИ
Біля пам'ятника Ф. Боброву зібрались ветерани Другої світової війни, представники крайової влади, військові, громадськість.
Заступник голови – керівник апарату обласної державної адміністрації Олег Стецевич привітав усіх учасників зібрання та наголосив, що вже 75 років розділяють новітнє покоління українців з тими страшними подіями, які довелося пережити нашим бабусям та дідусям. «Лише людська пам'ять здатна перенести крізь роки спогади про криваві події війни, - зазначив посадовець. – Зараз, в часи незалежної України, біда знову прийшла на нашу землю. Кращі сини України гинуть за мирне небо, за збереження територіальної цілісності держави. Але і у часи Другої світової війни, і під час бойових дій на Сході України, ворог не усвідомлював, що українців об'єднує дух мужності та свободи, який допомагає їм єдиною силою рухатися до перемоги. Слава захисникам України. Слава Україні!»
Заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації побажав всім учасникам Другої світової війни та їх родинам довгих років життя, міцного здоров'я та добробуту.
Ветеран Другої світової війни Петро Дельбін подякував присутнім за те, що пам'ять про трагічні дати в світовій історії жива. Все менше залишається безпосередніх учасників страшної війни, які ціною життя та здоров'я спромоглися прогнати ворога з рідної землі.
Відтак учасники зібрання поклали квіти до пам'ятника та поспілкувалися з тими, хто знає про нещастя, які несе за собою моторошне слово – «війна».
Буковинці вшанували пам’ять жертв війни в Україні | Про це повідомила прес-служба обласної ради
Сьогодні в Центральному парку культури і відпочинку ім.Т.Шевченка відбувся мітинг-реквієм, приурочений Дню скорботи та вшануванню пам’яті жертв війни в Україні. На знак шани та поваги про їхній подвиг біля пам’ятника генералу Ф.Боброву зібралися перший заступник голови обласної ради Інга Маковецька, заступник голови – керівник апарату обласної державної адміністрації Олег Стецевич, заступник Чернівецького міського голови Олександр Паскар, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, члени громадських організацій, керівники державних установ, ветерани, небайдужі чернівчани.
«Щороку цього дня ми вклоняємося пам’яті тих, хто боронив рідну землю в роки Другої світової війни, згадуємо тих, хто загинув під час війни в Афганістані, а також схиляємо голови у скорботі за співвітчизниками, які віддали своє життя в наші дні на Сході України», – звернулася до учасників мітингу перший заступник голови обласної ради Інга Маковецька.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих у війні та поклали квіти та вінки до пам’ятника генералу Ф.Боброву.
Чернівчани вшанували жертв війни, - доповнив сайт Чернівецької міської ради інформаційну картину дня.
22 червня, 2016 12:09 Сьогодні, 22 червня, з нагоди відзначення Дня скорботи та пам’яті жертв війни в Україні біля пам’ятника генералу Федору Боброву у Центральному парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка відбувся урочисто-траурний мітинг. У церемонії взяв участь заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олександр Паскар: «Відзначаючи День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, ми згадуємо та молимось за тих, хто поклав своє життя у боротьбі із фашистськими загарбниками, за тих мирних жителів, чиї життя забрала жахлива війна. Нацисти увірвалися на нашу землю 75 років тому, знищивши за роки кривавих подій кожного 5-го українця. Але й тепер в Україні вирує війна, гинуть воїни і невинні люди. Світла їм пам’ять! Дай Бог всім нам сили і мудрості більше ніколи не допустити таких жахливих втрат».
Источник: http://chernivtsy.eu/portal/4/chernivchany-vshanuvaly-zhertv-vijny-86013.html#more-86013
ОСНОВНЕ ФОТО МАКСИМА КОЗМЕНКА
КОМЕНТАРІ (5)
Господи, та скільки це може тривати? Те, що ми – жовтороті першо- чи другокурсники покоління «перебудови» добре розуміли вже наприкінці 80-х минулого століття досі не може второпати наша довбана так звана державна еліта. Скільки ще має загинути людей, щоб ті нагорі це нарешті так само збагнули! Двадцять п’ять років нібито незалежного існування, втрата Криму, війна на Донбасі, найстрашніше – тисячі людських життів, а вони досі ніяк не спроможуться на те, щоб біле назвати білим, а чорне – чорним. Скільки можна калічити психіку людям?
Казали, давайте почекаємо, не будемо ображати старе покоління. Воно відійде саме по собі, а вже нове буде іншим. (Розумію, що справа була не в повазі, а в іграх з електоратом, але вже нехай). Та покоління відходять, але це вже наших дітей з лінійок у нинішніх чернівецьких школах посилають вшановувати постамент радянського воїна. Що мають думати ці нинішні неповнолітні, коли від сусіда прозвучить сигнал: "визначайтеся, хто з нами, а хто фашист? То кого і для кого ми виховуємо? Я не печерний патріот, бо добре знаю вислів поета Семюеля Джонсона (наслідок гуманітарної освіти:), що "патріотизм часто останній прихисток негідників". (Йдеться не про простих громадян). Але ж тут мова про елементарну дидактично-методичну роботу державної системи освіти.
Здавалося, бодай нові покоління, народжені в Україні, а не СРСР, не будуть інфіковані цією імперською «ватою». Але ж ні! З дитячого садка, школи їм знову і знову втовкмачують у голови міфи про велику війну, перемогу, фашистів… На лінійках шанують учасників АТО, але квіти нібито для них чомусь несуть до пам’ятника радянському воїну!?!
Здавалося, вже всі пересвідчилися, яку страшну силу має ця маніпуляція – цей поділ на «наших» і «фашистів» - для розпалювання ненависті між людьми. Пам’ять про жертв війни давно стала розмінною монетою в руках політиканів, відточений арсенал пропагандистських кліше отруює свідомість все нових і нових поколінь, але ми вперто продовжуємо стояти на тих самих граблях. Фактично самі плекаючи п’яту колону для сусіда-агресора.
Чотири чи п'ять "свят": початок війни, день визволення Чернівців, день визволення області, день визволення УРСР, день перемоги, на які вітчизняні чиновники ходять як на роботу, а 22-го червня взагалі шикуються в черги таврувати віроломних фашистів, не забагато для слабкої свідомості пересічних громадян? Як поєднати цей хаос в одній слабкій голові?
Хочете шанувати жертв війни? Нема питань! Тоді треба, щоби вся влада так само ходила і водила дітей до меморіалів усіх воєн. В першу чергу Першої світової, бо тоді так само загинули мільйони людей. Тоді це справді буде пам'ять про жертв усіх воєн. А нинішні ходіння - наслідок десятиліть радянізації. Хоча дехто, звісно, ходить щиро. А ось хто користається з цієї щирості... Врешті давно відомо, що добрими намірами вимощено дорогу в пекло.
Здавалося, російська агресія розставить усе по місцях. Але знову ні!!! Ветеранів новітньої українсько-російської війни вшановують виплатами так само вперто у травні до Дня Пабєди. І вже нові жертви імперії своєю свіжою кров’ю плекають міф, який давно став її головною гібридною зброєю.
Юрій Чорней
22 червня 2016 16:19
видко грошенятки не пахнуть, пане вельме патріотичний-редакторе
22 червня 2016 16:35
Подяка Юре Чорнею за коммунистскую х-ню ))))
22 червня 2016 16:38
Я вже говорив про це під час прямого ефіру на телебаченні. І наводив цей самий приклад про місцевих комуністів.
Декому дуже вигідно вдавати, що деяких речей ніби не існує. От не написали про комуністів, то цього ніби немає. Але навіть якщо ми цього не бачимо, воно все одно існує.
Ховатися під ковдру, щоб зник навколишній світ можна в дитинстві, а не в дорослому віці. І хоч ховайтеся під ковдру, хоч звітуйте в Москву, а поруч у Чернівцях існують отакі комуністи.
Щодо бабушек і дєдушек, то їх цілком досить, щоб на їх прохання ввести війська для захисту від фашистів і бандерівців. Більше і не потрібно.
Паралельно отруюємо мозок дітей, а влада ніби і за Бандеру, але також має спільні свята з комуністами? Ця логіка надто складна для мене.
І вдавати для зручності чи то влади, чи то прихильників Росії, що цього немає я не буду. Це наше спільне дзеркало. І не воно винне, що у нас таке фальшиве відображення в ньому.
Хочете виглядати гарніше - змініть себе і країну, в першу чергу в голові, а не відвертайтеся від дзеркала. Змініться реально, а не через замовчування. Впевнений, що більшість вже навіть не задумуючись поєднує нових ветеранів з старими. Точніше свіжу кров вливають в старі отруйні міхи. Але ж це різні війни. А все того, що влада з комуняками ходить до одних пам'ятників. А що це за теза про 75 років від початку війни? Якої? Друга світова тривала з 1939 року. Чи до 1941 року не гинули люди? Мої бабусі і дідусі почали страждати ще з 1940-го, а не 75 років тому. То кого ми дуримо? Самих себе? Про це мій пост. І про це мій передрук. Якщо бажаєте, щось на кшталт болючого щеплення для зцілення від хвороби.
Показував це і буду показувати!
Юрій Чорней
22 червня 2016 17:42
чорней, ти Іуда за скілько бонбонів продав Україну щоби восхваляти тут в себе комуняк-вбивць українців?
чорней ПНХ!
Андрій до чорнея
22 червня 2016 17:59