Чернівчанин, якого на війну проводжав президент США Франклін Д.Рузвельт

До Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Чернівчанин, якого на війну проводжав президент США Франклін Д.Рузвельт. Чули про такого? Переконаний – ні! Не думаю, що ветерани взагалі бувають хороші чи погані – усі вони жертви війни. У випадку Чернівців особливо важливо не забувати не тільки радянських, а всіх учасників Другої світової війни.

Згаданий на початку колишній чернівчанин Ліо Хофберг - один із них. Батьки Ліо переїхали із США до Чернівців на початку 30-х. Це на Ліо чернівецькі ровесники уперше побачили дивовижну для тогочасних Чернівців сорочку з ґудзиками, яку не потрібно було одягати через голову. У США такі сорочки вже нікого не дивували. А ще Ліо був власником «диво-машинки для заточування олівців». У школі, особливо першого року навчання, у нього був жахливий американський акцент, через який інколи важко було розібрати, що саме він каже німецькою. Але, наполовину росіянин – наполовину італієць, Ліо непогано боксував – це високо котувалося у хлопчачому товаристві, тому його поважали. 1935 року він з батьками повернувся до США.

Через багато десятиліть, у листі до Петера Деманта, Конрад Делігдіш - інший колишній чернівчанин - поміж іншим зазначив, що їхній шкільний товариш Ліо Хофберг живе у Лугано (Швейцарія). Доля Ліо Хофберга була звивистою. У Нью-Йорку він навчався на історичному факультеті. На початку війни – вступив до армії добровольцем. Кому, де із перших добровольців служити визначали жеребкуванням, в якому взяв участь президент США Франклін Д.Рузвельт. І треба ж було такому трапитися, щоб перший квиток він витягнув з іменем колишнього чернівчанина Ліо Хофберга. Газети швидко зробили того популярним. Потім були служба в Тунісі, висадка на Сицилії та в Італії. Як знавцю італійської, командування довірило Ліо очолити партизанський загін. Ніхто з особового складу його загону не загинув, чим Ліо неабияк пишався. Після війни чернівецького поліглота залишили при штабі, який розташувався у Вісбадені, допитувати полонених німців. Згодом залучили до переговорів з росіянами. Ліо опинився у військовій розвідці, потім працював в Державному департаменті США. А одного дня все це кинув, бо виявився ідеалістом, створив власну фірму і ще 22 роки пропрацював у сфері звукозапису. Програв у грошах, зате працював у кіно, відновлював відомі німі картини.

1990 року старі друзі дитинства Петер і Ліо зустрілися особисто – через 55 років після розлуки. Демант трохи переживав, яким виявиться Ліо. Під час зустрічі 1990 року з’ясувалося, що це невисокий здоровань у білих брюках і светрі. 1992 року Петер Демант відвідав друга з дружиною у США, куди вони повернулися з Європи. Коли президент Єльцин розстрілював з гармат російський парламент, Ліо телефонував друзям у Москву і чистою російською мовою без акценту заспокоював дружину Деманта. А ще через якийсь час москвич довідався, що друг дитинства помер 28 вересня 1996 року у США від раку легень.

Такий ось чернівецький ветеран Другої світової війни Ліо Хофберг.