Чернівчани вітали з 90-річчям учасницю визвольних змагань Орисю Теляєву

Сьогодні, 23 лютого 2018 року, виповнюється 90 років з дня народження учасниці визвольних змагань, члену ОУН, політв’язню ГУЛАГу Орисі Миколаївні Теляєвій.

Орися Теляєва в 1948 році воєнним трибуналом військ МВС Чернівецької області була засуджена на 10 років позбавлення волі з обмеженням в правах строком на 5 років. Присуд відбувала в Карагандинській області (Казахстан).

Арешти провели вночі – до когось навідалися додому, декого затримали в гуртожитку. Перші допити відбувалися у приміщенні, де нині розташований Чернівецький обласний краєзнавчий музей. Саме там розміщалося обласне управління МДБ. Різдвяні свята арештовані «зустріли» вже у слідчій тюрмі МДБ. Це приміщення на нинішній вулиці Шевченка в Чернівцях – поруч із корпусом медичного університету, напроти продуктового ринку. Декого на кілька діб закрили до одиночок, а відтак перевели до тюремних камер. До розрахованих максимум на два ліжка приміщень, які кишіли блощицями, вошами і сексотами,  набили по десять і більше людей.  

За словами учасниці процесу Орисі Запаринюк (Теляєвої) – єдиного свідка, яка станом на 2018 рік була ще  живою, під час слідства хлопців нещадно били, вибиваючи потрібне зізнання. Її саму лише раз боляче вдарив слідчий Ахмедєєв. Про те, як катували решту, через багато десятиліть розповів у спогадах колишній студент фізико-математичного факультету Кузьма Хобзей: «Роздягали догола, кидали на підлогу, капітан Кисельов ставав мені на ноги, майор Клімочкін – старший слідчий – стискував мою шию своїми ногами, а капітан Воронов і старший лейтенант Шилін, роздягнуті до сорочок із закоченими рукавами, ставали зліва і справа, брали нагайки, скручені з трьох кабелів із дротом всередині, і періщили мене. Били від голови до ніг та від ніг до голови». Іншого разу били ніжкою від крісла – по голові й руках, якими намагався прикритися, чобітьми у живіт, «витанцьовували» по живому. Справи студентів фабрикували майор Клімочкін,  слідчий Путінцев, капітан Кисельов, капітан В.І.Воронов, лейтенант Амосов, лейтенант Ахмедєєв. Зв’язки студентів з ОУН доведені не були.  (Наглядача з прізвищем Ахмадєєв, колишнього позбавленого звання офіцера, Демант зустрів 1947 року на Колимі. Довідку 1958 року для військкомату, вже після звільнення, Демантові теж підписала людина з таким прізвищем –  працівник райвідділу УКДБ  капітан Ахмадєєв).  

З матеріалів справи відомо, що молодих людей провокували секретні співробітники органів МГБ Михайло Станівський і Тарас Слобода. Це підтверджують автори багатотомного видання «Реабілітовані історією. Чернівецька область. Книга друга». Видання містить статтю про репресованих чернівецьких студентів. Провокатори, які діяли автономно одне від одного, отримали завдання створити студентську антирадянську націоналістичну організацію. Один з них пропонував Перунові скликати учасників майбутньої організації і сколотити націоналістичний актив в Чернівецькому університеті, залучивши до осередку студентів інших чернівецьких вузів і навіть з-поза меж Буковини. Інший передав Перунові дві книги творів забороненого Богдана Лепкого. Проте Онуфрій так вдало заховав їх під порогом свого помешкання, що  слідчі не могли знайти книги під час обшуку. Хоча добре знали, що саме шукають, прямо запитуючи:  «Де Лепкий?» За Грушевського, Лепкого, Винниченка, Олеся, Аркаса, Огієнка тоді одразу давали не менше  трьох років, – стверджує Орися Запаринюк (Теляєва). – За збереження антирадянської чи контрреволюційної літератури. Всіх студентів заарештували за доносом Михайла Станівського, на квартирі якого відбувалися збори літературного товариства «Буревій». 

Прокурор Гойхман вимагав для всіх смертної кари. «Перед вами кращі студенти, відмінники університету, медінституту і вчительського інституту, а насправді оскаженіла банда ОУН», – лунало під час судового фарсу 13-15 травня. У підсумку військовий трибунал військ МВС Чернівецької області у складі голови капітана юстиції Кузнєцова, засідателів капітана Наумова і лейтенанта Пятуніна засудив Єлизавету Бучинську (Перун) за ст. 54-1а КК УРСР на 10 років виправно-трудових таборів. Онуфрія Перуна засудили за ст. 54-1а КК УРСР на 25 років виправно-трудових таборів. Після суду усіх конвоювали до пересильної тюрми, що на нинішній Соборній площі у Чернівцях. Звідси влітку 1948 року розвезли  по таборах. Зачитували прізвища, виводили у двір, наказували чоловікам і жінкам роздягнутися догола… Усе це на відстані 8-15 кроків одне від одного. «Наглядачі по-свинськи глумилися з нас: для обшуку роздягли догола і поставили у ряд, обличчям до дівчат, – розповів Онуфрій Перун Петеру Деманту. – Один ідіот з охорони зарепетував: «Полюбуйтеся, дівчата, що є цінного у ваших мужичків! Більше вам такого не бачити! За двадцять п’ять років ви їх не впізнаєте, якщо випадково не поздихають у Сибіру!». Відтак конвоїри безцеремонно обшукували в’язнів у всіх можливих місцях, – розповів у спогадах Петро Москалик.

Орисю Запаринюк – за переписаний у блокнот вірш про тугу матері за загиблим сином і поштову марку із зображенням Гітлера, яку єдину відібрали з усієї колекції, заслали до Казахстану. У таборі вона провела вісім найкращих молодих років. Проте їй ще випала нагода побачити у Чернівцях могилу свого мучителя – прокурора Гойхмана. З часом донощика, який обмовив студентів, також судили – за плагіат і хабарі, – розповіла Орися Запаринюк (Теляєва). Серед документів справи, пише дослідниця Т.Марусик, зберігається довідка про роботу провокатора в МГБ, в якій зокрема зазначено: «в січні 1947 р. він брав участь у розкритті групи націоналістично настроєної молоді. Любить гроші і давав необ’єктивну  інформацію, допускав провокації. У квітні 1950 р. висланий як член сім’ї куркуля на спецпоселення у Хабаровський край». 

З часу проголошення незалежності України пані Орися бере активну участь у суспільному житті Буковини, зокрема зустрічається з молоддю, виступає з лекціями у навчальних закладах.

У 2017 році за вагомий внесок у процес становлення і розбудови суверенної, демократичної та правової держави, відданість ідеї державності пані Орися нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Про це повідомляють на офіційному сайті Чернівецької міськради.

Фото: city.cv.ua