Буковинців агітуватимуть "дешевими" ліками від високого тиску

"Добре, що паралельно з дешевими ліками від тиску, якими нас незабаром ощасливить держава, аптекам бодай не заборонятимуть торгувати тими самими препаратами, але за їх нинішньою ціною. Тоді є шанс, що й це чергове "покращення" життя якось переживемо", – невесело пожартував колега після зустрічі головного терапевта МОЗ України Василя Нетяженка з журналістами. До Чернівців високий гість завітав, щоб пояснити своїм буковинським колегам, як саме держава вже з 1 вересня зробить ліки для гіпертоніків дешевшими. З огляду на те, що проблеми з підвищеним тиском, згідно з даними профільних служб, має кожний четвертий буковинець, справа ніби благородна. Ось тільки після ближчого знайомства з нововведенням чомусь не полишає відчуття приреченості всієї цієї затії. Врешті й розрахований експеримент наразі тільки до кінця цього року. Тож нам би парламентські вибори у жовтні пережити та до зими протриматися, а там життя покаже.

Пігулки життя

Хоча докладати зусиль справді є біля чого. "Серцево-судинні хвороби – на першому місці серед причин смерті буковинців. Це переважно інсульти чи інфаркти, причиною яких часто є саме гіпертонічна хвороба окремо чи в комплексі з іншими", – не втомлюється нагадувати начальник головного управління охорони здоров'я ОДА Ігор Шкробанець. Абсолютні цифри хворих на цю підступну недугу назвала головний терапевт управління Тетяна Цинтар: "Станом на 1 січня 2012 року в Чернівецькій області зареєстровано 240 тисяч осіб, які хворі на симптоматичну гіпертензію і артеріальну гіпертензію всіх форм. 92 відсотки пацієнтів перебувають на іменному диспансерному обліку, з них у межах 168 тисяч – це пацієнти працездатного віку". Колегу підтримує головний кардіолог Ірина Маковійчук: "З року в рік демографічне навантаження на кардіологічну службу зростає. Головно через те, що зростає кількість осіб похилого віку, яким притаманні ці захворювання. Щодо реєстру, то 92 % з тих 240 тисяч буковинців, які перебувають на обліку, це група підвищеного ризику".

Інсульт справді вимагає негайного звертання по спеціалізовану лікарську допомогу. Для подолання його наслідків в області навіть створено спеціалізовані лікувальні установи. Наприклад, 50 так званих судинних ліжок у Чернівецькій міській клінічній лікарні, ще 25 "інсультних" ліжок в ОКУ "Лікарня швидкої медичної допомоги", де, до речі, нещодавно провели тромболізис – один з основних патогенетичних методів лікування ішемічних інсультів. Звісно, всього цього недостатньо. Бо якби було достатньо, то професор Нетяженко не констатував би, що "приблизно для половини хворих, перенесений інсульт чи інфаркт, завершується летально. Щороку з цієї причини в абсолютних цифрах Україна втрачає населення цілого району".

Водночас інколи досить приймати лише одну таблетку на добу, щоби стабілізувати тиск. (Гіпертоніки з досвідом запевняють, що насправді часто не обходяться без двох-трьох різних пігулок на добу). Відтак велике значення для подолання недуги має профілактика захворювання. Стабільне пониження рівня артеріального тиску лише на 10 мм рт. ст. знижує ризик виникнення інсульту на 30 %, а більше ніж на 20 мм взагалі зменшує його більше ніж наполовину. Тож змагатися справді є за що. От тільки чи багатьом по кишені щомісяця (найчастіше багато років підряд) викладати по 100 гривень з кишені за ці препарати життя? Для буковинців, середня зарплата яких нібито перевищує 2 тисячі гривень, а тим більше літніх людей з мінімальною пенсією питання, звісно, риторичне. Допомогти таким людям й покликаний згаданий експеримент.

Для початку чиновники визначили сім монокомпонентних препаратів, які найчастіше використовують для лікування хворих з підвищеним тиском. (Їх перелік є навіть у відповідній урядовій постанові, що запустила проведення експерименту). Усе це не дорогі брендові препарати, а так звані генерики – тобто непатентовані лікарські засоби відомих компаній, що тільки відтворюють оригінальні препарати. Відтак для них розрахували граничний рівень оптово-відпускних цін на основі встановленої добової дози їх споживання, рекомендованої Всесвітньою організацією охорони здоров'я, та порівняльних (референтних) цін на такі засоби, встановлених у Болгарії, Молдові, Польщі, Словаччині та Чехії. У разі, якщо відповідний лікарський засіб на ринку згаданих держав не знайшли, порівняльну ціну формували з урахуванням цін на зазначені засоби, що застосовуються в Латвії, Угорщині та Сербії.

Зареєстровану оптово-відпускну ціну кожного з цих семи лікарських засобів можна знайти, щоправда, доклавши зусиль, на офіційному сайті МОЗ України. Ціновий оптово-відпускний коридор на еналаприл, лізиноприл, бісопролол, метопролол, небіволол, амлодипін, ніфедипін – лікарські засоби (у вигляді таблеток та капсул), на які поширюється дія експерименту, визначено у межах від 2 грн. 11 коп. за 20 таблеток еналаприлу виробництва Індії до 214 грн. 55 коп. за 30 таблеток амлодипіну виробництва Болгарії. (Зауважте, що тут вказано не торгову назву лікарського засобу, а його міжнародну непатентовану або загальноприйняту назву). Хоча це, звісно, зовсім не означає, що в переліку немає тих самих препаратів тільки з іншою оптово-відпускною ціною. (Станом на 1 червня список містить перелік з 249 позицій). Залежно від дозування, кількості таблеток в упаковці, виробника вона може бути більшою, або меншою за вказані тут граничні показники. Так само різною для кожного з 249 препаратів, зведених у загальну таблицю, є порівняльна ціна відшкодування за упаковку кожного з них.

Гроші на руки та безкоштовні ліки людям не видаватимуть

Алгоритм дій пацієнта приблизно наступний: уже з 1 вересня, прийшовши на огляд в лікарню, де він зареєстрований, хворий зможе отримати у свого лікаря рецепт на потрібний йому препарат і купити його у найближчій аптеці. Незалежно від того, приватна вона чи державна. Рецепт спеціальної форми у такому разі є обов'язковим! Бо тільки за цим документом, який повернеться до органу, що контролюватиме весь процес, держава й буде відшкодувати різницю в ціні ліків. Виписати його на шматочку паперу, як це часто було досі, лікар не зможе. Правом виписувати рецепти, очевидно, наділять лікарів кардіологів, загальної практики, сімейних лікарів, можливо, невропатологів. А ось лікар з карети "швидкої" зробити це не зможе, адже його допомога часто є одномоментною. Одному пацієнту на руки пропонують виписувати не більше двох рецептів: максимум – на два препарати і то лише в кількості, необхідній для місячного (можливо двомісячного) курсу лікування. "Лікарям добре відомо: якщо пацієнту виписують більше двох препаратів, він не приймає жодного з них", – обгрунтовує позицію головний терапевт МОЗ України Василь Нетяженко. Відтак через місяць вся процедура повторюється. Очевидно, що проходити її громадяни будуть добровільно. І тільки ті пацієнти, які захочуть трохи зекономити. Решта, як і до цього, зможуть вільно придбати в аптеці необхідні їм ліки без рецепту. Але за вищою, ніж за ним, ціною.

Якщо згідно з вже згаданим вище розрахунком держава відшкодовує ціну виписаного препарату, приміром, на 95 відсотків, хворий доплатить за нього лише якісь копійки. (Зрозуміло, що гроші людям на руки ніхто не видаватиме). У разі ж, якщо держава готова відшкодувати за препарат менше грошей, то пацієнт також покриває цю більшу різницю зі своєї кишені. Те саме стосується однакових препаратів з різною ціною. За якісь з них держава компенсує більше грошей, за якісь менше. (Цікаво було б довідатися, за яким принципом чиновники їх розрізняли?) Тож пацієнту, залежно від вибору препарату, доведеться витратити на нього більше, або менше власних грошей. Тому тут багато залежить від рекомендації лікаря. "Це вже справа лікаря. Тепер вже він має переконати пацієнта, що тому не потрібно витрачати більше. Невередливий пацієнт разом з таким самим лікарем зможуть зекономити на ліках. Але якщо хворий наполягає на дорожчому препараті, то без сумніву він отримає необхідний рецепт", – пояснює головний терапевт МОЗ України Василь Нетяженко.

Дефіциту ліків експеримент, за ідеєю, викликати ніби не повинен. Згідно з підписаним меморандумом, вітчизняні виробники вже взяли на себе зобов'язання забезпечити аптекарську мережу необхідними препаратами. Це, звісно, на той випадок, якби хтось з гравців на ринку свій товар чомусь притримав чи взагалі з аптек відкликав. Відтак ДАК "Ліки України" також доручено забезпечити двомісячний запас лікарських засобів у всіх аптеках. А якби в якійсь із них ліків зі списку раптом таки не виявилося, чиновники МОЗ пропонують своїм підрозділам на місцях просто позбавляти їх ліцензій на право займатися цим видом діяльності.

Ложка дьогтю

На папері все виглядає, ніби, логічно і просто. Звісно, з поправкою на особливості роботи вітчизняної державної машини. До позитивів експерименту, напевно, можна віднести підвищення відповідальності лікаря за свої призначення. Бо рецепт суворої звітності, це як не крути, це все-таки не клаптик паперу, на якому лікарі часто роблять призначення зараз. Погодьтеся, такий папірець більше схожий на дружню пораду, яка до того ж нікого ні до чого не зобов'язує. Інша справа рецепт, коли лікар несе відповідальність за своє призначення. "Не секрет, що за тривалий час більш-менш ринкової еволюції медицини, яку Україна успадкували від радянської системи охорони здоров'я, ми прийшли до зниження відповідальності лікаря за те, що він призначив. І причиною цього є якраз відсутність рецептів. Тобто лікар став радником, який щось радить, і в меншій мірі відповідає, – погоджується начальник головуправління охорони здолров'я ОДА Ігор Шкробанець. – В усьому світі, там, де є фінансові механізми регулювання діяльності медичної галузі, існує не тільки юридична відповідальність лікаря за наслідки лікування, але й фінансова. Зокрема за те, який вибір він зробив щодо лікувальних засобів... Реформування залежить від того, чи буде сімейний лікар чесно і відповідально виписувати препарати, чи й далі працюватиме на ті чи інші фармакологічні клани, виписуючи те, що йому вигідно".

Поставити крапку на цій оптимістичній ноті не дозволяють вітчизняні реалії. Перефразовуючи відому приказку, можна впевнено стверджувати: те що добре для німця, українцеві – смерть. Компенсація частини вартості лікарських засобів – задоволення для держави не з дешевих. І хоча джерела фінансування експерименту, як запевняє головний терапевт МОЗ України Василь Нетяженко, наразі ще не визначено, вже зараз очевидно, що йдеться не про мільйони, а, можливо, навіть про мільярди гривень. Частину покриватиме державний бюджет, ще щось, як підтвердила головний терапевт області Тетяна Цинтар, віддадуть на відкуп бюджетам місцевим. Тим часом в одній лише Чернівецькій області ціна цього питання не менше 2,5 мільйонів гривень на місяць! І це за умови, що усім 240 тисячам хворих на гіпертонію буковинцям лікарі випишуть найдешевші з затвердженого переліку ліки, компенсація за які не перевищує 10 гривень на упаковці. (Про масштаб України, в якій майже 12 мільйонів громадян мають проблеми з тиском, годі й казати. Помножте цю цифру на 10, щоб усвідомити про яку суму йдеться). Чи не для цього, бува, щоб зробити пацієнтів зговірливішими, тобто змусити їх погоджуватися на економ-варіант лікування, в МОЗ України й розробили під експеримент уніфікований протокол надання медичної допомоги хворим на гіпертонічну хворобу? Такі собі правила лікування хворих на цю недугу для лікарів, де розписано, що має отримувати пацієнт, у якого підвищений тиск.

Звісно, чиновники заперечать, далеко не всі хворі з цього чвертьмільйонного реєстру (у випадку Буковини) першого ж місяця побіжать до лікарів за рецептами на дешеві ліки. Ось і статистика, на яку, схоже, єдина надія підтверджує: з 60% людей, які знають про свої проблеми з підвищеним тиском, лікуватися починають тільки 40%, ще менше людей з цього переліку – 14% – лікуються впродовж року. Так і виходить, що тільки кожний 6-8-й хворий, який знає, що у нього підвищений артеріальний тиск, постійно вживає медикаментозні засоби. Проте розраховувати тільки на цю особливість національної вдачі державі також не варто. Не прийдуть у вересні, то прийдуть у грудні. Де тоді брати гроші? У кінці місяця кожна аптека, згідно із задумом, подає рахунок для оплати компенсованих коштів. Куди? В управління охорони здоров'я. Далі – німа сцена! Про можливість "конвертації" невикористаних рецептів у цілком реальні гроші, десь на вищих щаблях, забувати також не варто. Тому придивившись уважніше до доброї на перший погляд справи раптом усвідомлюєш, що від неї більше тхне передвиборчим популізмом, ніж реальною турботою про співвітчизників.

"У Молдові, Болгарії, Польщі, Словаччині, Чехії медикаменти у 1,5 – 2 рази дешевші, ніж у нас. Можете собі уявити, що країни Європи мають ціни у 2 рази нижчі, ніж у нас", – сипав блискавицями професор Нетяженко. Проте копати глибше тему не став. І даремно. Бо, погодьтеся, складно беззастережно повірити у щирість намірів посадовців, які спочатку визнають, що ціни на ліки в Україні (чомусь?) безпардонно завищені, а відтак пропонують якісь половинчасті рішення для компенсації громадянам витрачених на них коштів. Тобто лікують не причини явища, а лише його наслідки. Можливо, це тому уся ця метушня більше нагадує не створення прозорих правил гри на каламутному ринку, а підкуп однієї частини громадян за кошти іншої. У виграші ж, як завжди залишаться, причетні до організації процесу боротьби за покращення життя вже сьогодні.

Юрій ЧОРНЕЙ, "ДОБА"

Джерело:www.doba.cv.ua