"Грабіжники"-українці, "зрадник нації" Аурел Ончул і український університет на румунських ювілейних монетах : буковинські румуни відзначають День єднання румунських земель

1 грудня в Румунії відзначається День єднання румунських земель.

 Газета "Зоріле Буковіней", яка виходить у Чернівцях,  присвятила події кілька статей.  Зокрема, в одній з ній викладається румунська версія подій столітньої давнини. 

На територію колишньої австрійської провінції Буковина румунська армія вступила 7 листопада 1918 року.  "О 06-годині Сучава прокинулось під звуки потужного маршу «Прокинся румуне!», озвучений бравими румунськими прикордонниками, які вступили на Буковинську землю», пише священик Міхай Сирбу". 

Радіючи возз'єднанню румунських земель, зокрема Південної частини Буковини з територією старого королівства, після розвалу Австро-Угорщини, авторка допису фактично відмовляє українцям у праві пережити таку саму радість від приєднання української Північної частини Буковини до ЗУНР. Про рішення Буковинського віча 3 листопада 1918 року з недвозначно засвідченим наміром приєднати українські етнографічні території до київського кореня навіть не згадано. Хоча саме тоді мешканці краю одноголосно ухвалили рішення про приєднання української частини Буковини до ЗУНР та перебрали владу австрійської адміністрації.

Українців у дописі зображено не надто привабливо.

"В той же час з Чернівців приходили тривожні сигнали. Члени Румунської національної ради направили посланця, який просочився через українські наглядові формування, що заполонили провінцію, в направленому листі вимагалось термінове входження румунських військ до Чернівців. В повідомлені зазначалось, що українці маючи у своєму підпорядкуванні декілька сот солдат не тільки грабували населення, а й вводили в оману людей, що утримають владу «зі згоди з румунами»,  використавши для цього Аурела Ончула, зрадника нації. у свою чергу А. Ончул поспішив до Румунського командування з метою переконати останніх  нібито від імені румун північної Буковини не переходити лінію Сірету. Тобто північну частину залишати за українцями. Але іншою була воля народу: «щоб Румунська Армія визволила всю Буковину до Дністра, відразу, якомога швидше». 

(У Зверненні до нинішнього та прийдешніх поколінь буковинців з нагоди 100-річчя Буковинського народного віча, яке  прийняли депутати Чернівецької обласної ради VII скликання на пленарному засідання 26-ї урочистої сесії крайового парламенту Буковини, що відбулося 3 листопада, у приміщенні Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської, румуна Аурела Ончула, який до кінця залишився відданим принципам уславленої буковинської толерантності, згадано  у переліку видатних буковинців. Раніше на його честь було названо вулицю у Чернівцях. - BukNews). 

        Автор газетного допису іншої думки: "8 листопада делегати з Чернівців направили генералу Задіку повідомлення якнайшвидше рухатися до Чернівців. Тим часом А. Ончул відправився до Ясс, щоб переконати румунську владу припинити марш румунських військ в сторону Чернівців. Але його планам не судилось збутись, зрештою його спіткала доля на яку заслуговують всі зрадники. Румунська армія затрималась лише на два дня після того як з літаків над Чернівцями було викинуто листівки з прокламацією генерала. Люди називали їх «листами з небес, від Бога», адже їм обіцяли захист життя, майна, свободу  незалежно від національної приналежності  та віросповідання, супротив  банд злочинців. Ті два дня необхідні були румунським військам щоб увійти до Чернівців як на парад а не як на війну. Українській військові формування залишили місто направляючись до Галичини де розгортались бої з поляками.

       11 листопада 1918 р. о 12 годині румунські війська вступили без жодного пострілу до Чернівців, а впродовж  наступних днів перейшли через р. Прут, взявши під контроль всю територію Буковини та північно-західну частину повіту Хотин, який до того входив до управління австрійців. Як ми бачимо, у 1918 р. Румунія не взяла від України навіть жмені землі або від інших своїх сусідів, але повернула свої власні території, звільнивши їх від імперій, до яких вони входили".

Загальний висновок публікації теж доволі двозначний:

"В ситуації в якій ми опинились надії «на краще» - немає, немає серед нас і такого як Янку Флондор, який б просвітлив нам розум та підняв би нас з колін".   

Нагадаємо, насправді Румунія отримала суверенні права тільки на румунську етнографічну частину Буковини, – зауважив дослідник І.М. Новосівський. –  Розмежування з українською частиною мало відбутися дещо пізніше… Австрія зрікалась на користь Румунії всіх прав і титулів до тієї частини Буковини. Українська Буковина теоретично переходила під суверенність Головних Союзних і Заприязнених Держав, а румунський король  виконував цю владу в характері мандата. 

На жаль, опоненти в особі румунських колег-депутатів не забарилися з відповіддю на рішення Буковинського віча 3 листопада. Вони зробили ставку на силовий варіант. 11 листопада 2018 року без жодного пострілу, майже без серйозного спротиву на територію краю зайшли „зелені чоловічки” румунської армії.  Протокол передачі влади на Буковині президентом краю графом Йосифом фон Ецдорфом 6 листопада 1918 року представникам румунської та української нації Аурелу Ончулу та Омеляну Поповичу вже нічого не вирішував. 

"Припинення урядування Осипа Безпалка як українського бургомістра Чернівців символізувало не лише ліквідацію українських органів влади Буковини румунськими окупаційними військами, але й скасування всіх демократичних свобод, - написав дослідник тих подій Володимир Старик. - Саме тому цей момент глибоко закарбувався в пам’яті сучасників. Один з німецьких свідків тих подій у своїх спогадах «Чернівці – вільне місто впродовж п’яти днів...» детально описав той драматичний понеділок 11 листопада 1918 року:

«В понеділок 20 хвилин по першій перед румунським Національним Домом з’явився генерал Задік зі своїм штабом у супроводі президента Румунської Національної Ради Янку Флондора. Після цього почався вступ військ, який закінчився близько половини четвертої.

Ще цього самого дня, біля 4 години пополудні барон Ніку Флондор з’явився в ратуші, де досі виконував службові обов’язки комісар Безпалко. Барон Флондор звернувся до Безпалка:

«Пане Безпалко, румуни захопили як край, так і місто. Ваша місія закінчена».

Безпалко вислухав ці слова і промовчав. Через годину він залишив ратушу, а ввечері і місто. На цьому закінчилася ера вільного міста Чернівці. Ще того самого дня консисторського радника Шандру  було призначено президентом міста Чернівці».

1919 року Буковину відвідали кілька міжнародних місій. Офіційною метою поїздок дипломатів і військових було вивчення економічної, соціальної, культурної та етнографічної ситуації в колишньому коронному краї. Зокрема, тут побували члени французької делегації, група британських та американських офіцерів. Окрему поїздку здійснив військовий аташе посольства США у Бухаресті та представник американського відділення Червоного Хреста на Балканах. Особливої ваги Бухарест надавав інспекційному візиту на Буковину військового аташе Франції у столиці Румунії генерала Петена. 

Тільки Севрським договором від 10.08.1920 р. за Румунією визнано й українську Буковину по Дністер та Черемош. Північно-західну закутину буковинської Наддністрянщини, а саме громади сіл Бабин, Лука, Прилипче, Звиняче й Хрещатик – за Польщею. Польща передала ці землі Румунії 28.01.1928 р.  Румуни з допомогою сили закріпили своє панування до 1940 року минулого століття.                                                                  

    ДОВІДКОВО: 

Національний банк Румунії ввів у обіг нові нумізматичні ювілейні монети з нагоди 100-річчя приєднання до Румунії північної Буковини і Бесарабії. 

Про це повідомляє румунське видання Agerpres, пише molbuk.ua

Згідно з інформацією Нацбанку Румунії, в обіг ввели монети номіналом 100 лей, 10 лей, 1 лей та 50 бані.

На реверсі монет зобразили напис румунською мовою "100 років від об’єднання Буковини з Румунією 28 листопада 1918".

На аверсі зображений колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, нині – центральний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Як зазначає румунський Нацбанк, ювілейні монети вийшли в обмеженому тиражі: 200 золотих, 200 срібних, 5000 латунних монет (номіналом 50 бані) та один мільйон золотих латунних монет (номіналом 50 бані) для обігу.

Випуск ювілейних монет приурочили до 100-річчя приєднання до Румунії північної Буковини й Бесарабії.

Як відомо, 1 грудня в Румунії відзначається День єднання румунських земель.