Буковинські лісівники запевняють, що стали заручниками маніпуляцій псевдо-патріотів та «охоронців» навколишнього середовища, які невілюють поняття правової держави

 Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства вважає, що необхідно висловити свою позицію стосовно штучно створених обставин, які склалися навколо лісової галузі  Буковини. Спостерігаючи за публікаціями у ЗМІ та коментарями до них, хочемо констатувати наступне – управління стало заручником маніпуляцій, які невілюють поняття правової держави.

Чернівецьке облуправління лісомисливського господарства просить буковинців не йти на повідку махінацій псевдо-патріотів та «охоронців» навколишнього середовища, й зрозуміти, що державні управління будь якої сфери не повинні залежати від всіх пертурбацій влади політиків.

А опонентів, в свою чергу, просимо проявити мудрість і не ризикувати тим, що наразі в нашій державі ще здатне ефективно працювати і приносити в бюджети кошти.

Фінансово-господарські показники лісових господарств Буковини говорять про те, що ми працюємо ефективно, забезпечуємо належними соціальними, економічними стандартами не тільки своїх працівників, а й бюджет цілої області. 

ДОВІДКОВО:

Раніше керівник лісової галузі Буковини розповів, чому не слід реагувати на провокації і заговорив цифрами та фактами

Про те, як працюється лісовій галузі Буковини в умовах після  прийняття Закону України про «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» розповів в.о начальника Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства Роман Череватий.

-         Так, це стало своєрідним випробуванням, яке визначило, чи можуть лісогосподарські підприємства нормально працювати в умовах обмеження експорту необроблених лісоматеріалів, - зазначає Роман Череватий.

 У першому півріччі цього року державні лісгоспи області заготовили 331.0 тис. м3 деревини. Для потреб вітчизняних переробників реалізували 248690 м3 деревини (75% заготовленої), зокрема для переробників Чернівецької області  – 201439 м3 (81% реалізованої на внутрішньому ринку). У лісгоспах переробили 51232м3 (15,5% заготовленої) деревини. На експорт реалізовано 32559 м3 (9,8% заготівлі), що на 65,5 м3 менше, ніж за відповідний період минулого року. На експорт відправлено 32504 м3 дров’яної деревини (83%) та 55 м3 ділової деревини сосни (17%), - повідомив в.о начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Як відбувається затвердження обсягів лісозаготівлі?

-         Обсяги лісозаготівель встановлює виробниче об’єднання «Укрдержліспроект» для кожного лісгоспу шляхом визначення розрахункової лісосіки, яку в установленому порядку погоджують з обласними державними адміністраціями і яку затверджує Міністерство екології і природних ресурсів України. Уже протягом багатьох років загальний об’єм лісокористування по нашій області для державних лісогосподарських підприємств становить 700-900 тис. м3. Тому немає жодних підстав стверджувати, що ми постійно нарощуємо заготівлю деревини. До речі, державний і місцевий бюджети за спеціальне використання лісових ресурсів отримують значні кошти. Так, лісгоспи управління за перше півріччя цього року сплатили понад 74 млн грн податків (в минулому році цей показник становив 44 млн.грн). З них лісовий податок – 20,8 млн грн, у тому числі до держбюджету – 15,5 млн грн і до місцевого – 5,3 млн грн. Також сплачено 21 млн грн єдиного соціального внеску.

На вас, окрім природоохоронної функції, покладено й дорожнє сполучення. В яких умовах дороги зараз?

-         Лісові дороги відіграють важливу роль у забезпеченні сталого розвитку лісового господарства, раціональному використанні ресурсного потенціалу, охороні деревостанів від пожеж, виконанні робіт з ліквідації осередків шкідників та хвороб деревостанів і рекреаційному використанні. Їх наявність і якість характеризують рівень розвитку лісової галузі.

Враховуючи гостру потребу в розширенні лісотранспортної мережі, із 2007 р. на підприємствах ОУЛМГ відновлено планування схем транспортного освоєння лісових масивів, проектування і будівництва лісових доріг на принципово нових засадах, які враховують потреби сталого розвитку лісового господарства, особливості туристичного і рекреаційного потенціалу, а також досвід європейських країн, де практикують гірську лісозаготівлю.

З урахуванням набутого досвіду впродовж 2007-2015 років виконано значні обсяги робіт з формування лісотранспортної мережі кардинально іншими методами ніж, ті які використовувались під час будівництва доріг до 1990-х років. За цей період було збудовано, відновлено та введено в експлуатацію 627км лісових доріг.

За останні п’ять років кошти з держбюджету на будівництво доріг не виділяли, тому будівництво та відновлення раніше збудованих доріг підприємствами лісового господарства здійснюємо  за власні кошти підприємств. Лідерами будівництва доріг є ДП «Путивльське ЛГ» , ДП «Берегометське ЛГ».

Оскільки потреба у лісових дорогах надалі актуальна, в 2016 році заплановано будівництво та відновлення за власні кошти 109,7 км доріг. На сьогодні вже збудовано 6,8 км земляного полотна та 5,9 км облаштовано дорожнім покриттям. Відремонтовано (відновлено) 82,1км.

Подальші ремонтні роботи та  будівництво лісових доріг сприятиме виконанню комплексу природоохоронних робіт, передбачених Карпатською конвенцією, покращенню догляду за лісонасадженнями, залученню у господарський обіг ураженої шкідниками та хворобами деревини, створенню умов оперативного доступу засобів пожежогасіння , транспортному доступу до лісових ресурсів, а також рівномірному, сталому та природоощадному лісокористуванню, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці та покращенню культури виробництва.

 Ми часто чуємо, що буковинські ліси нещадно вивозять з України. Прокоментуйте, будь ласка.

- У цьому році обсяг реалізованої продукції власного виробництва склав понад 237 млн. грн. З них 63 млн.грн. – реалізація на експорт, що у співвідношенні складає лише 27% від загального обсягу реалізованої продукції.

За відповідний період 2015 року цей показник становив 51%.

Які аспекти цьогорічної діяльності лісової галузі в Чернівецькій області ви би відмітили ще?

- Не зважаючи на заборону експорту необробленої деревини, лісогосподарські підриємства за перше півріччя 2016 року належним чином виконали поставлені перед ними соціальні, економічні та лісогосподарські завдання.

Варто повідомити, що зросла і кількість штатних працівників лісогосподарської галузі Буковини за рахунок створення нових робочих місць (збільшилась на 63 людини і становить 3053 загалом).

Суттєво збільшили розмір середньої заробітньої плати. В порівнянні з 2015 роком зарплата працівників лісогосподарських підприємств зросла на 1230 грн. І склала 4961 грн.

Лідерами по заробітній платі є ДП «Сторожинецький ЛГ» - 5920 грн., ДП «Сокирянський ЛГ» - 5788 грн, ДП «Хотинське ЛГ» - 5664 грн.

А окремі працівники (трактористи, лісоруби, лісообробники) на підприємствах отримують від 7 до 14 тис. грн., в залежності від об’єму виконаних робіт.

Ми все робимо для того, щоб рівень життя наших співробітників не залежав від постійної інфляції.

Зарплата наших працівників виглядає достойно на фоні середнього розміру заробітньої плати по всій області за останні пів року.

Лісогосподарськими підприємствами в 2016 році значно збільшено спрямування коштів на капітальні інвестиції, сума становить 12,7 млн. грн. Це на 3,2 млн. грн більше за відповідний період 2015 року.

На вашу думку, як можна зняти ту напругу, яка виникла зараз навколо обласного управління та державних підприємств лісового госопдарства?

- На сьогоднішній день ведеться діалог з деревообробниками та підприємцями стосовно тісної співпраці та вчасного вирішення нагальних проблем в частині реалізації та заготівлі деревини.

Фінансово-господарські показники лісових господарств Буковини говорять про те, що ми працюємо ефективно, забезпечуємо належними соціальними, економічними стандартами не тільки своїх працівників, а й бюджет цілої області. Тому, вважаю, звинувачення чи якісь закиди, на адресу лісівників щодо поганої роботи безпідставними. Ми оперуємо цифрами і фактами нашої діяльності, які можемо довести. Необхідно лише, щоби громада хотіла нас почути.