Буковинки Продан і Матіос не брали участі у голосуванні за скасування недоторканості

Лише двоє буковинських нардепів не брали участь у голосуванні у першому читанні за проект Постанови про направлення до Конституційного Суду України законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів) (№1776/П1).

Про це йдеться на офіційному сайті парламенту, пише molbuk.ua

Водночас, всі інші депутати-уродженці Чернівецької області проголосували "За" скасування депутатської недоторканості.

Як відомо, у четвер депутати у першому читанні ухвалили скасування депутатської недоторканості. "За" проголосували 365 нардепів. "Проти" голосував лише один депутат - представник "Опозиційного блоку" Вадим Рабінович.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман зазначив, згідно з процедурою питання про зняття недоторканності з депутатів, після повернення законопроекту з Конституційного Суду, "а це, я думаю, що місяць, ми голосуємо не за затвердження, а тоді починається відлік сесії. Це означає, що у вересні, в перших числах, як тільки ми відкриємо сесію, ми проголосуємо в цілому. І воно одразу вступить в силу після підписання".

Про це Гройсман сказав на брифінгу, коментуючи рішення депутатів спрямувати до Конституційного Суду законопроект щодо недоторканності депутатів і суддів.

Таким чином, наголосив Гройсман, закон має бути ухвалений не пізніше вересня 2015 року.

Нагадаємо, 16 січня у Верховній Раді було зареєстровано президентський законопроект про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів та суддів (№1776).

Законопроектом передбачається виключити з Конституції частини 1 і 3 статті 80. Йдеться про положення, яким визначено, що народним депутатам гарантується депутатська недоторканність, а також положення, згідно з яким народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Також пропонуються зміни до частини 3 статті 126, згідно з якими суддя не може бути без згоди Вищої ради юстиції затриманий і до нього не може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання при вчиненні або безпосередньо після вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.

У нинішній редакції статті йдеться про те, що суддя не може бути без згоди Верховної Ради затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Стаття 129 після частини 1 доповнюється новою частиною, згідно з якою притягнення суддів до юридичної відповідальності здійснюється на загальних підставах. Судді не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності за діяння, вчинені у зв'язку зі здійсненням правосуддя, крім випадків ухвалення завідомо неправосудного судового рішення, порушення присяги судді або вчинення дисциплінарного правопорушення.

Закон, в разі ухвалення, має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 2 розділу І закону, де йдеться про зміни до ст.126 Конституції.

Пункт 2 розділу І закону набиратме чинності з дня, наступного за днем опублікування закону, у разі, якщо на день, що передує дню опублікування, Вища рада юстиції є повноважною.

У разі, якщо на день, що передує дню опублікування закону, Вища рада юстиції не є повноважною, пункт 2 розділу І закону набирає чинності через 10 днів з дня формування повноважного складу Вищої ради юстиції.

Як відомо, зміни до Конституції, відповідно до статті 155 Основного Закону, мають бути попередньо схвалені “більшістю від конституційного складу Верховної Ради України” (не менш як 226 народних депутатів). Відповідно до цієї статті, проект змін до Конституції вважається прийнятим, якщо “на наступній черговій сесії (наступна чергова сесія парламенту має відбутися у вересні 2015 року) за нього проголосують “не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради (не менш як 300 народних депутатів).