Біля визначної палеолітичної пам'ятки Дорошівці-3 невідомі облаштували гравійний кар'єр

Біля визначної палеолітичної пам'ятки Дорошівці-3 невідомі облаштували гравійний кар'єр

09.07.2017, 10:10

Про це повідомив науковець Богдан Рідуш. 

- Свіжий кар'єр біля визначної палеолітичної пам'ятки Дорошівці-3. Культурні шари поки що не заторкнуті, але ж має бути охоронна зона...

ДОВІДКОВО:

Заставнівська старовина: унікальним пам'яткам історії та культури загрожує знищення

Порізані терасами схили Хотинської височини, що тягнеться уздовж дороги з Чернівців у Заставну аж ген до Дністра, ромбовидні вкраплення дубів чи вічнозелених ялин у суцільних лісових масивах, що віддзеркалюються у придорожніх ставках та озерах, відзначений стовпчиком скіфський курган майже перед самим в'їздом до одного з одинадцяти райцентрів Буковини та придорожні меморіальні хрести, якими тут колись позначили рік скасування панщини і продовжують відзначати роки найбільших повеней, – ось найперші враження від поїздки на Заставнівщину. Подорож була не розважальною, а покликаною привернути увагу громадськості до унікальних пам'яток історії та культури на теренах Заставнівщини, яким нині загрожує знищення.

Предки сучасних європейців з... Дорошівців?

Усвідомлення унікальності розташованої у Дорошівцях, що на березі Дністра, археологічної пам'ятки приходить не одразу. Майже прямовисна стіна сіро-жовтих суглинків, на тлі якої усе живе видається особливо беззахисним, спочатку вражає лише своїми розмірами. Багатометровий шар колись прильодовикового пилу, який, здається, просто нависає над людиною, особливо програє на тлі розташованого навпроти, утвореного рукавами стрімкого Дністра, річкового острова. Застигла велич багатотонної стіни надто контрастує із заспокійливим дзюрчанням прозорої води та красою залісненого острова. Сліди відбору глини з неї також засвідчують відсутність будь-якого пієтету у ставленні до унікальної пам'ятки з боку місцевих мешканців.

– А даремно, – переконує помічник голови постійної комісії Чернівецької обласної ради, старший науковий співробітник Центру археологічних досліджень при ЧНУ ім. Ю. Федьковича Богдан Рідуш. – Якщо підтвердиться, що виявлені у стіні кістки справді належать мамонтам, а рештки крем'яних відщепів та вогнищ з'явилися тут орієнтовно 27 тисяч (!) років тому, то пам'ятка автоматично набуде світового значення. Адже в Європі не так багато місць зі слідами життєдіяльності первісних людей, здатних пролити світло на умови їх проживання та побуту.

Вкрита під час великого зледеніння багатокілометровим шаром криги Європа з кліматом, який віддалено нагадував кліматичні умови сучасної Чукотки, виявилася не надто привабливим місцем для життя. Відтак, рятуючись від останнього наступу потужного крижаного щита, який супроводжувався особливо сильним похолоданням (мустьєрська доба), нечисленні общини прильодовикових мисливців на мамонтів шукали порятунку від неминучої загибелі на півдні. Дослідники переконані, що одним з таких місць, де первісні люди могли перечекати лихоліття і взагалі зберегтися як вид homo sapiens, була виявлена під Дорошівцями пам'ятка. А відтак після зміни кліматичних умов – майже 10 тисяч років тому – у тому числі саме з цих місць почалося зворотне заселення Європи нашими пращурами.

Унікальні рештки вразили бельгійського професора

Точно датувати знахідки (плюс-мінус 500 років) покликаний радіовуглецевий аналіз. Здійснити його погодився вражений виявленими під Дорошівцями рештками життєдіяльності первісних людей професор Поль Хезерц із Бельгії, який побував тут минулого липня. Тоді, остерігаючись можливого обвалу, поважні науковці кілька годин провисіли на мотузці, зачищаючи поверхню стіни зі слідами життєдіяльності homo sapiens. Натомість відтворити умови життя на стоянці можна вже зараз. Зокрема, за аналогією з добре дослідженою стоянкою Молодове на Дністрі, де було виявлено перше у світовій практиці вивчення кам'яного віку штучне житло періоду останнього наступу льодовика. Складалося воно з 15 бивнів та 34 тазових кісток і лопаток, а також 12 черепів дорослих мамонтів вагою понад 100 кг кожний. Відтак археологи сподіваються, що і нова стоянка у Дорошівцях виявиться такою ж багатою на унікальні знахідки.

Єдине, що, окрім вже традиційної відсутності коштів, викликає серйозне занепокоєння у науковців – це швидкість, з якою місцеві мешканці нищать унікальний об'єкт. Відтак, якщо негайно не зупинити несанкціонований відбір глини з кар'єру, то невідомо, які ще раритети знайдуть місце свого вічного спочинку не у музейних колекціях, а у фундаментах і стінах будівель підприємливих дорошівчан. Наразі 8-ма сесія Чернівецької обласної ради, розглянувши запит депутата Сергія Добржанського щодо виявлених фактів варварського ставлення жителів деяких сіл Заставнівського району до пам'яток археології та архітектури, розташованих на території району, ухвалила рішення спрямувати його начальнику Заставнівського РВ УМВС у Чернівецькій області, прокурору району, управлінню культури та обласному центру з питань культурної спадщини. Чи справилися правоохоронці з поставленим завданням, стане зрозуміло вже найближчим часом, коли розпочнеться новий археологічний сезон за участю науковців з Брюсселя та Києва.

Мартинівська "Долина пірамід" біля Погорілівки

Дорогу до ще однієї унікальної місцини Заставнівщини – урочища Мартинівка, що під селом Погорілівка, яке вперше згадується у письмовому джерелі лише на якихось 44 роки пізніше за Чернівці, вказує Чорний Потік. Спелеологи стверджують, що на ділянці протяжністю 1,5 кілометра річка щонайменше разів п'ять ховається у підземні лійки, провали та печери, то знову вигулькує з-під землі. Кандидат географічних наук Богдан Рідуш, який для того, щоб дослідити русло Чорного Потоку, спускався у ці порожнини, запевняє: під землею воно сягає 3-5 метрів ширини, зате висота деяких підземних галерей не перевищує й половини метра. Відтак долати цей підземний шлях доводилося, як мовиться, "на животі", ледь не захлинаючись у воді, що затікала у рот і ніс.

У Мартинівці Чорний Потік виходить на поверхню, де, впираючись у гіпсовий схил, що являє собою справжній ботанічний заказник, утворює велике рукотворне озеро. Дно водойми, як стверджують місцеві перекази, ховає чимало таємниць, зокрема будинки давніх трипільців. (Коли дамбу ставка лише облаштовували, то бульдозери вигортали з-під землі цілі трипільські горщики з поліхромним розписом, вартість яких неможливо обчислити грошима). Проте перше, що впадає тут у вічі, – провалля печери у схилі, який чорніє на тлі безмежного неба. У наші дні, на глибині 60 метрів, печера закінчується завалом, а ось у минулому...

– Знайдена у цьому місці щелепа свиноматки дітородного віку засвідчує, що у VII-VIII століттях там могло бути святилище, – запевняє учитель історії рідного краю Погорілівської школи Віталій Ластюк. А одна з місцевих легенд взагалі стверджує, що у XIII столітті в печері знайшли свій останній притулок мешканці навколишніх сіл, яких переслідував татаро-монгольський роз'їзд. Щоб змусити русичів здатися, їх навіть викурювали з печери димом... У давньоруському культурному шарі тут справді знайшли залізну сокиру, прикраси, уламки кераміки і кістки. Поруч з урочищем збереглися рештки давньоруського храму, підлогу якого було викладено з полив'яної плитки рідкісної краси. А яку таємницю приховує знайдений в урочищі кістяк слов'янки з обрубаними ногами та зубом неандертальця на шиї, годі навіть уявити.

А вже на початку ХХ століття Мартинівка перетворилася на місце кровопролитних боїв часів Першої світової війни, де росіяни вперше застосували хімічну зброю. Щоправда, випущена проти австрійських підрозділів, у складі яких перебував творець майбутньої Югославії хорват Йосип Броз Тіто, газова хмара накрила самих росіян. Не було враховано напрямок вітру, – пояснюють історики. Гребенем схилу проходила лінія окопів, де досі можна знайти чимало набоїв. А в печері, запевняє людська пам'ять, навіть прикували смертника, який змушений був стримувати наступ ворога вогнем із машингвера "Манліхер".

Паперовий прожект чи системна політика?

Відтак не дивно, що науковці вже давно називають це унікальне, з погляду археології, місце, що містить до десяти (!) культурних шарів, справжньою "Долиною пірамід". Проте їй, як і решті унікальних пам'яток Заставнівщини, загрожує цілковите знищення. І йдеться навіть не про кошти на систематичні археологічні розкопки пам'яток, що представляють різні археологічні культури – часів палеоліту, трипілля, ранньозалізних скіфських, слов'янських та давньоруських старожитностей, – а про системну державну політику. На думку членів комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, спорту та молодіжної політики, значну допомогу у вирішенні даного питання можуть надати територіальні громади, зустрічі з якими рекомендовано організувати головам райдержадміністрацій та районних рад. Те, що справу справді можна зрушити з мертвої точки, засвідчує затверджена обласною радою "Комплексна програма збереження та використання об'єктів культурної спадщини Чернівецької області на 2007-2010 роки", яка, зокрема, передбачає виділення понад 21 мільйона гривень на зазначені потреби. Критерієм успішності виконання програми стане поява на туристичній карті Буковини нових об'єктів. Зокрема згаданих у цьому матеріалі. Якщо ж цього не трапиться, то це означатиме лише те, що чиновники переймаються творенням чергових паперових прожектів, а не порятунком унікальних культурних надбань регіону.

Юрій ЧОРНЕЙ

Світлина від Bogdan Ridush.

1