Бібліотекар Флоря Пашняк 40 років випікає паски

І Господа погляд у кожній дитині, і свято велике у кожній людині

У неділю до наших домівок завітає світле і чисте, як безхмарне весняне небо, гарне, як молоде життя, свято Великодня. Срібні голоси церковних дзвонів сповіщать про урочисту подію Восресіння Христового. І пролунають щирі привітання „Христос Воскрес!” — „Воістину Воскрес!”.

Віряни поспішать до храму Божого, наповнивши кошики паскою, яєчком, кільцем ковбаски, шматочком шинки, салом, сиром і маслом, хріном, сіллю, відчуваючи у повітрі святий, недоторканний дух Великодня.

Бібліотекар філії №51 с. Петричанка Флоря Петрівна Пашняк вже близько 40 років випікає паски. Навчилась цій майстерності у Вижницькому кулінарному училищі.

Яскраві, наче сонечко, і пухкі, мов перший сніг, пасочки Флоря Петрівна готує і для своїх дітей, когось з бідних людей. Невелику півторакілограмову — для корівки. Бо так навчена ще від своїх батьків — освяченою паскою першою слід пригостити худобину.

Які ж таємниці випікання паски у Флорі Пашняк? Звісно, вона нам про це розповіла.

— До роботи потрібно приступати з чистими і світлими думками, веселим настроєм. Рідні у цей день мають не сваритися між собою. Перед тим, як приступити до випікання, слід прибрати в оселі і вдягнути чисту одежу.   

Щодо самого рецепту паски, то пані Флоря радить такий: 700 г борошна, 30 г дріжджів, 250 г молока, 100 г цукру, 3-4 яйця, 100 г масла, сіль. Дріжджі слід розчинити у невеликій кількості теплого молока, процідити, всипати просіяне пшеничне борошно вищого сорту і все це ретельно перемішувати до утворення однорідної маси. «Закваску» (опару) потрібно на кілька годин поставити у тепле сухе місце і прикрити чистою білою скатертиною (можна вишиваним рушником). Готовність опари кулінарна майстриня визначає за обсягом, що наприкінці шумування збільшується у два рази. Коли опара починає осідати, хазяйка з’єднує її із борошном у дерев’яній мисці. Туди ж виливає залишок молока, додає цукор, сіль, домашні яйця, масло. Це все вимішує до тих пір, поки тісто не перестане липнути до рук. Відтак для шумування ставить іще раз у тепле місце на 2-3 години. Під час шумування тісто потрібно підминати три рази, щоб воно стало пишним. Нарешті готове тісто переставляє у змазану маслом круглу металеву форму з високими бортами заповнюючи її до половини, і залишає, щоб підійшло.

— Ось і наступає найвідповідальніший момент, — усміхається жінка. — Паску потрібно прикрасити. У цій справі у кожній хаті свої правила. Я «качаю» валики, із яких плету  коси, роблю квіточки, листочки, хрестики. Щоб поверхня пасхального коржа була блискучою і гладкою, змазую  її збитим яйцем. Випікаю паску в добре нагрітій домашній печі (у кого немає цього старовинного диво-раритету, можна скористуватись звичайною духовкою) при температурі 210-220 градусів протягом 25-30 хвилин. Під час випікання потрібно стежити, щоб паска добре пропеклася, а поверхня її стала коричневою.

Існує переконання, що традиція пекти паски походить ще з дохристиянських часів. Досі збереглося чимало прикмет, які ніяк не можна назвати християнськими…

— Сьогодні люди все більше вірять у саме в ті забобони, про які знають від близьких. Інтерес до нашої національної культури, в тому числі й до прикмет, відроджується після тривалого занепаду, — ділиться Флоря Пашняк. — Зокрема, у Вижниці нам казали, що лопата, на якій ставили в піч пасхальний корж, має священні властивості. I якщо всі члени родини не доторкнуться до неї, то хтось обов’язково захворіє. Посадивши паску в піч, мама має витерати своїм дітям обличчя, примовляючи: «абись  був такий величний, як хліб пшеничний» (до синів) й «абись була  така велична, як паска пшенична» (до дочок). Я ж перед приготуванням символу Великодня щоразу молюся і паска виходить завжди на славу!

Лариса ДУЩАК.

Фото автора.