Без калорійності та даних про ГМО. В Україні вводять нову систему маркування продуктів
В Україні по-новому маркуватимуть продукти харчування: відтепер у ряді випадків можна не вказувати калорійність, відомості щодо вмісту ГМО та терміну придатності. Відповідний закон підтримала Верховна рада, повідомляє у своєму сюжеті Радіо НВ.
Документ забороняє використовувати недостовірну інформацію на етикетках. Аналогічна заборона поширюється на рекламу продуктів. Окрім того, інформація для споживачів повинна бути вказана державною мовою. Коли закон набуде чинності, споживачів будуть інформувати про вміст харчових добавок, допоміжних речовин для переробки та інших речовин або продуктів, що можуть спричинити алергічні реакції або несприйняття.
Головні новації маркування
На етикетках з’явиться інформація про речовини і добавки, що можуть спричинити алергію. При цьому незначний вміст ГМО можна не вказувати. Не потрібно буде вказувати і калорії для продуктів, які не піддавалися переробці, або якщо інформація про харчову цінність не є ключовим фактором при купівлі.
Водночас на етикетках заборонять вказувати неправдиву інформацію, а за обман штрафуватимуть. Відсутність інформації про алерген – штраф 125 тис. грн. Указана неповна інформація, але без загрози для життя – 20 тис грн. Змінена інформація на етикетці або обман покупця - штраф 62 тис. грн . При цьому відповідальність для супермаркетів за неправильне маркування не передбачена.
На етикетках заборонять вказувати неправдиву інформацію, а за обман штрафуватимуть. Відсутність інформації про алерген – штраф 125 тис. грн
Термін придатності вказуватимуть по-новому. Для швидкопсувних продуктів залишать маркування "використовувати до", а для решти – мінімальний термін придатності. Це дата, після якої продукт все ще можна вживати, але він вже може змінити свої характеристики.
На рибі та м’ясі мусять вказувати, чи розморожували їх. Зовсім не вказувати термін придатності можуть на свіжих фруктах та овочах, винах і лікерах, хлібобулочних та кондитерських виробах, а також на солі, цукрі та оцті.
Закон також встановлює вимоги до шрифту на продуктах. Наприклад, обов’язкова інформація про продукт повинна надаватися малими літерами висотою понад 1,2 мм.
Новий закон повинен захистити споживачів і наблизити Україну до європейських норм, зазначив Петро Юрчишин, представник парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. За його словами, законопроект врегульовує найважливіший аспект - надання точної, достовірної та зрозумілої пересічному громадянину інформації про харчові продукти.
"[Йдеться про] маркування, слова, описи, знаки для товарів і послуг; торгові марки; графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій етикетці, упаковці, стікері, а за відсутністю їх – у документі або в повідомленні, що супроводжує харчовий продукт, - пояснив Юрчишин. - Ми з вами можемо споживати неякісний продукт завдяки недобросовісному товаровиробнику, а це наші діти [їхнє здоров’я]".
Переваги та суперечливі норми закону
Цей закон створений як база, тобто виробник може далі додавати зручну і додаткову інформацію на етикетках, розповів у коментарі Радіо НВ виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов. У цьому законі багато інформації, що вже зафіксована раніше в інших законодавчих ініціативах, каже він.
Шрифт на товарі буде обрано на розсуд підприємця, адже у законі прописано, що він сам може обрати метод виділення тексту
Фактично шрифт на товарі буде обрано на розсуд підприємця, адже там прописано, що він сам може обрати метод виділення тексту. Далі є претензії до фасованих продуктів, говорить експерт. Приміром, на вакуумній упаковці із сосисками марковано термін придатності 30 днів. Їх починають продавати поштучно, хоча підприємець не передбачав, що будуть продовжені терміни реалізації. Унормування цього факту в документі немає. Щодо алкоголю, то на ньому сьогодні термін виготовлення є, а термін реалізації не обмежений. І взагалі, чимало суперечностей викликає питання, коли при маркуванні вказують тільки місяць і день або місяць і рік, каже Несміянов.
"Простий приклад - ви йдете до магазину та купуєте мед. Відкрийте і подивіться: рік збору 2016-й, наприклад. Рік фасування - 7-й місяць 2017-го. Гарантійний термін - 24 місяці. Чим це маркування відрізняється від нового закону? Нічим. Те ж саме - дня виробництва немає", - зазначає Несміянов.
Тим часом бізнес-спільнота позитивно сприйняла це рішення, повідомила в коментарі Радіо НВ виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко. Проте в асоціації наголосили на необхідності встановити адекватний перехідний період для зміни маркування, щоб це не спричинило додаткового навантаження на операторів ринку.
Законопроект передбачає, що будь-які зміни щодо маркування набуватимуть чинності через два роки і це не створюватиме колапсів при подальших змінах у маркуванні. При цьому оператор може на власний розсуд змінити маркування і раніше. Про фінансовий ефект від цих новацій говорити ще зарано, розповіла Анна Дерев’янко.
"Це плюс для компаній, однозначний, - вважає директор ЄБА. - З одного боку вони переслідували мету упорядкування інформації, щоб зробити її більш адекватною і відповідною до потреб сучасності, близькою до європейських норм та практик. І ще додатково, я так думаю, це може допомогти ефективно використовувати кошти організацій, хоча я не готова вам сказати про фінансові втрати або прибутки для компаній", - додала Дерев’янко.
Нагадаємо, у квітні цього року в Україні запрацювала нова система контролю над якістю продуктів.
Джерело: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/bez-kalorijnosti-ta-danikh-pro-hmo-v-ukrajini-vvodjat-novu-sistemu-markuvannja-produktiv-2512023.html?fbclid=IwAR17IuPw4vjy4s97C6Y5-BKxtIDr3rpmQA_hnll0_IpDSkq1tkFfABh2E4M
Фото: Корупція.Інфо
