Зимовий вальс у Чернівцях
25 листопада у приміщенні театру ім. Ольги Кобилянської відбулася вистава «Ілюзії вальсу» за творами Ольги Кобилянської.
Загальна атмосфера спектаклю вразила. Гра акторів була непоганою. Звичайно, не обійшлося і без помилок, адже досконалих акторів не буває. У деякий моментах виявився надмірний драматизм, але в основному, картинка вийшла досить якісною.
Окреме захоплення викликали костюми персонажів. Бачимо, що костюмери попрацювали на славу. Все було вишукано: від поєднання кольорів до ошатності суконь. Декорації теж не відставали. Старовинні підсвічники, біле фортепіано, дорогий посуд – все було доречно, по-аристократичному.
Завершальний акорд зробила імітація сніжної зими. Це було настільки природно, що аж запахло легким снігом. Так і захотілося вийти на вулицю, вдихнути цей аромат свободи та закружляти у ніжному вальсі під звуки фортепіано…
Розчарувало тільки те, що головна героїня Софія не грала на цьому дивовижному інструменті, а тільки передала атмосферу гри. Але, напевно, тому це і є тільки «Ілюзії вальсу». А справжня музика – це вже інша історія, інша вистава…
Марта Сидоряк, студентка ІІ курсу спеціальності «Журналістика»
КОМЕНТАРІ (6)
Так понимаю, что Букньюс представляет площадку студентам для первых публикаций. Раз так жестко критиковали Яшан, то сделаем замечания и Марте. Кто поставил спктакль, кто артисты, по каким произведениям Кобылянской, почему именно по ним. Вообще ничего не понятно. У "приміщенні" - вот и вся информация. А фраза "Загальна атмосфера спектаклю вразила. Гра акторів була непоганою", вызывает улыбку. Сначала донесите информацию, потом давайте оценочные суждения. И суждения, дорогой автор, надо аргументировать, вы же не начальник, а журналист.
Сергій Воронцов
26 листопада 2012 18:13
Що ж,сперечатися не буду. Не все так ідеально,як хотілося б. Але я поки що студенкта і мені помилки прощаються. Професіоналізм приходить з досвідом. Перші кроки зроблено,а це головне. Буду надалі старатися бути більш точішою. За критику спасибі. Було б краще,якби вона була написана українською мовою,бо ми все- таки на Україні.
Марта Сидоряк
26 листопада 2012 19:51
Получай, Воронцов, от Марты Сидоряк, что называется, по яйцам: почему критика не на украинском?! вы где живете, Сергей Павлович, забыли? так вам сейчас напомнят! Вообще-то, пани Марта, кто Вам сказал, что студентам ошибки прощаются? С ошибками - в стенгазету "Юнный графоманчик"! Но если Букньюз оценивает именно так свой уровень - можно, конечно, и здесь тренироваться. Вот, Воронцов, почему газета - это высший пилотаж журналистики, у нас туфта не проходит. А Чорней просто не умеет редактировать материалы, не научился у Стефанца. Соломон тоже не умел и хитро писал "Без цензуры"!
Исаченко
26 листопада 2012 23:53
Насправді, в цьому матеріалі все значно гірше: якщо граматичні помилки ще іноді прощаються, коли бувають простими опечатками, то нерозкриття змісту в матеріалі аж ніяк.
Вероніка
27 листопада 2012 01:20
Чесно кажучи, я мала бути на цій виставі, але не змогла. Тому, як я розумію замість мене чи Уляни пішла Марта.
Оскільки вона критику сприймає об’єктивно, то почну...
Перше зауваження: я не бачила цю виставу, тому з Вашої розповіді я взагалі не зрозуміла про що вона. Ви передали тільки Ваш настрій, емоції та переживання, а мали закликати піти через щось інтригуче у сюжеті.
"Гра акторів була непоганою. Звичайно, не обійшлося і без помилок, адже досконалих акторів не буває."
Ви повторюєте свою думку у двох реченнях. І постійно оце "акторами".
Третє, надто коротко вийшло.
Вікторія Яшан
27 листопада 2012 01:26
Віка, ти ж сама ще нічого не вартуєш.Тебе тиждень тому розкритикували, ти була незадоволена, "абіжена", а зараз ти критикуєш Марту. Зарано, ти ще недоросль
Olexander Dokiyen
27 листопада 2012 18:53