Зневірені пасивністю правоохоронців батьки по звірячому побитого сина шукають захисту у журналістів BukNews (додано фото)

Зневірені пасивністю правоохоронців батьки по звірячому побитого сина шукають захисту у журналістів BukNews (додано фото)

30.01.2013, 18:29

На редакційну адресу BukNews надійшов лист від багатодітного подружжя буковинців Лілії та Дмитра Мотреску, в якому вони благають допомогти відновити справедливість щодо їхнього сина Миколи Мотреску.  Редакція вважає цю публікацію офіційним запитом до прокурора Чернівецької області і сподівається отримати коментар прокуратури щодо цього прикрого випадку у встановлені законом строки

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Стаття 14 Закону встановлює обов'язок Відповідача надавати достовірну, точну та повну інформацію.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про прокуратуру» обов'язком прокурорського нагляду за дотриманням законів є захист від неправомірних дій, гарантованих Конституцією України, іншими законами України та міжнародно-правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав та свобод людини і громадянина. 

 

   

 

Мотреску Дмитро Ілліч,

09.08.1965 року народження,

місце проживання – 59022, Чернівецька область, Сторожинецький район, смт Красноїльськ, вул. Путна, 53 «А»,

дом. тел. + 38 03735 63863

 

 

Мотреску Лілія Дмитрівна,

25.12.1971 року народження,

місце проживання – 59022, Чернівецька область, Сторожинецький район, смт Красноїльськ, вул. Путна, 53 «А»,

дом. тел. + 38 03735 63863

 

 

батьки Мотреску Миколи Дмитровича, 29.11.1990 р.н.

 

Заява про скоєний злочин

 Відкритий лист

 Ми, Мотреску Дмитро Ілліч та Мотреску Лілія Дмитрівна, батьки шести дітей (1990, 1991, 2003, 2005, 2009, 2011 року народження)  звертаємося до Вас в інтересах нашого сина Мотреску Миколи Дмитровича (29.11.1990 р.н.).

Відчай і зневіра переповнюють наші батьківські серця.

21 січня 2013 року (понеділок) наш син повертався до дому, у смт. Красноїльськ. В селі Чудей Сторожинецького району Чернівецької області він очікував маршрутне таксі.

Приблизно в 13.30 до нього привселюдно під’їхала машина з трьома не знайомими йому молодиками (марка машини не відома). Без будь-яких пояснень останні силою забрали у нашого сина мобільний телефон і нанесли йому декілька ударів гумовими шлангами в район шиї та голови. В результаті цих дій він відразу втратив свідомість. Свідками цього, зі слів сина, були Падури Василій Лазорович, Одерка (нажаль ім’я дівчини не пам’ятає).

Через який час він прийшов до свідомості дитина не пам’ятає. Опинився він в якомусь гаражі чи подвалі. До тих трьох осіб, які забрали у нього телефон і позбавили свідомості, приєднався ще один. Його, як потім стало відомо, підібрали вони по дорозі до с. Їжівці цього ж району.

Нічого не говорячи вони всі почали бити нашого сина гумовими шлангами і палицями. Удари завдавали по всім ділянкам тіла. Скільки продовжувалися фізичне знущання невідомо. Син благав залишити його живим. Погрози позбавити його життя звучали постійно. На підтвердження даних слів молодики зламали пальці на його руках. Змішували просити за щось вибачення. Цілувати руки та ноги.

Знепритомлючи син відчув, що його кудись тягнуть. Після чого кинули в машину. З погрозами вбити почали везти у невідомому напрямку. Через деякий час машина зупинилася. Нашого сина затягнули  в приміщення. Фізичне тортури продовжувалися і там. Були ногами і руками, особливо по голові і спиті.

На підлогу одним із нападників були розкидані гроші. В цей час до приміщення зайшов невідомий чоловік, якого вони представили як голову Їжівської сільської ради. Продовжуючи бути нашого сина змусили його повзком збирати гроші, знімаючи це все на камери мобільних телефонів. Після чого звинувативши сина в крадіжці майна в якомусь будинку цього села голова сільської ради, разом із спільниками, змусили його написати якийсь текст під диктовку. Що саме син писав він згадати не може.

Голова сільської ради наказав цим хлопцям відвезти нашого сина в лікарню. Запевнив, що з цією розпискою їм боятися немає чого. А нашого сина, як треба, відправить до тюрми.

Біля 17.00 молодики викинули сина з машини біля лікарні смт. Красноїльськ. Наказали язик тримати за зубами. В лікарні (свідок – Микайло Аглая Георгіївна) чергові лікарі оглянули і порадили терміново звернутися до Сторожинецької районної лікарні для госпіталізації.

Злякавшись наслідків розголосу і розправи з боку його кривдників син попрямував до рідної сестри, яка працює в магазині поряд. В цей час в магазині також перебували Митрик Дмитро Гергійович, Митрик Дан Васильович, Талаба Роман Михайлович, Мотреску Єлена Істратіївна. Останні і викликали міліцію та зателефонували нам.

Біля дев’ятої чи десятої години вечора цього дня приїхав наряд міліції. Після написання сином заяви про скоєний злочин, швидкою допомогою відразу відвезли його до Сторожинецької районної лікарні Чернівецької області.

В 00.15 22.01.2013 року син був госпіталізований з множинними ссадинами тіла, закритими переломами пальців лівої руки, струсом головного мозку, забоєм шийного відділу хребта, численними ссадинами спини та лівого плеча тощо.

Наступного дня навідалися невідомі нам особи, скоріше за все батьки даних хлопців (спочатку з пропозиціями матеріально владнати справи, а надалі, після нашої відмови, - з погрозами і обіцянками зробити винуватими у всьому цьому нашого сина). Жодного вибачення їх дітей чи розкаяння батьків ми не почули. Лише одні погрози. Обіцянки за гроші «вирішити все».

Моральний тиск і погрози в сторону нашої багатодітної сім’ї не припиняються. Правоохоронні органи зайняли пасивну позицію. Жодні процесуальні дії не вчиняються. Нас переконують в тому, що нічого ми не доб’ємося. Час нам забути про цю історію.

Ми не знаємо що роботи.

Сердечно просимо Вас допомогти захистити права нашого сина!!! Просимо Вас посприяти, щоб винні у скоєнні цього жахливого, нелюдського злочину понесли справедливе покарання, не змогли його уникнути!!!

На нашому утриманні і вихованні перебуває ще п’ятеро дітей, четверо з яких малолітні. Наймолодшій дитині два роки. Через брак грошей немає можливості скористатися послугами адвоката.

 Невже на цій землі немає справедливості!?

 

1


КОМЕНТАРІ (1)

Якщо правда, що там був сільський голова з Іжівців, то це другий Лозінський чи Бойчук. Що творять гади!!!! Правильно, а чого стримуватися. Бойчука ж Папієв відмазав.

avatar

Кати

29 січня 2013 18:52