"Змішана система виборів вигідна в першу чергу Партії регіонів», - у Чернівцях обговорили виборчу реформу в Україні
19 листопада 2011 року у конференц-залі Українського Народного Дому у Чернівцях відбулося громадське обговорення виборчої реформи в Україні. Організатором заходу виступив Громадський консорціум виборчих ініціатив, який об‘єднав профільні громадські організації, що займаються проблематикою виборчого законодавства та виборчих процесів. У обговоренні взяли участь два десятки експертів, що представляли органи влади, політичні партії, громадські організації та засоби масової інформації регіону.
Учасникам обговорень було презентовано видання «Виборча реформа для всіх і для кожного», в якій висвітлено основні проблемні моменти виборчої реформи в Україні з огляду на вітчизняні традиції та міжнародний досвід (з повним текстом видання можна ознайомитись за посиланням – http://goo.gl/7cmVQ).
Як повідомив Назар Тимощук, керівник виборчих програм Чернівецького представництва Громадянської Мережі ОПОРА, метою подібних обговорень є залучення якнайширшого кола експертів громадянського суспільства, а також представників усіх зацікавлених сторін до процесу реформування виборчого законодавства, створення умов для встановлення ефективного діалогу між законодавцями, громадськими експертами, виборцями і суб'єктами виборчого процесу, а також вироблення рекомендацій до виборчого законодавства.
Денис Ковриженко, директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував дані загальнонаціонального експертного опитування, в якому було опитано понад 500 експертів (з повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням - http://goo.gl/OFJ89), щодо їх бачення основних положень виборчого законодавства, порівнюючи висновки експертів із тим, як ці положення відображені у прийнятому 17 листопада 2011 р. Верховною Радою України новому Законі про вибори. Зокрема він зазначив наступне: «Результати експертного опитування були доведені і до депутатів напередодні голосування, проте, сказати на скільки вони вплинули на зміст проголосованого закону важко. Сподіваємося, що вплинули, але оцінити рівень цього впливу важко. У тих моментах, де пункти закону збігаються із баченням експертів – переміг здоровий глузд. Хоча, можна навести і той приклад, коли 80 % експертів вважають, що слід було залишити графу «Проти всіх» у бюлетенях для голосування, ми можемо побачити, що цієї графи на наступних виборах у бюлетенях, якщо закон буде підписаний Президентом, уже не буде».
Місцеві експерти також долучилися до дискусії. Так, Микола Каспрук, екс-голова Чернівецької ОВК, щодо графи «Проти всіх» зазначив, що доцільніше було б не виключати цю графу, а передбачити в законі певний критичний відсоток, при якому вибори визнавалися б недійсними. Денис Ковриженко у відповідь зауважив, що однією із рекомендацій, які були надані міжнародними організаціями щодо закону про вибори, було вилучити цю графу із бюлетеня.
Під час дискусії щодо формування та діяльності виборчих комісій Ігор Гаврада, доцент кафедри політології та державного управління ЧНУ імені Юрія Федьковича, зауважив, що необхідною умовою для їх успішної роботи є навчання членів комісій: «Практика останніх місцевих виборів показала, що без навчання частина членів комісій різного рівня відіграють роль статистів».
Дискусія торкнулася й проблемних питань, наприклад, можливості «подвійного балотування» кандидата, та проблем, пов’язаних зі зміною місця голосування без зміни виборчої адреси. На останок відповідаючи на питання журналіста, щодо того, кому ж вигідний прийнятий закон, Денис Ковриженко зазначив, що «голосування 17 листопада було компромісом опозиції та більшості, і хоча, опозиції вдалося позбутися окремих болючих моментів у тексті закону, змішана система виборів вигідна в першу чергу Партії регіонів». З детальним аналізом закону можна ознайомитися на сайті Лабораторії законодавчих ініціатив.
Усі думки висловленні під час заходу увійдуть до загального аналітичного звіту за підсумками громадських обговорень, який буде передано до Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, іншим зацікавленим установам та особам.
КОМЕНТАРІ (1)
ИНТРИГИ ПРОПОРЦИОНАЛКИ Здесь необходимо вспомнить, что в политике главный враг – это конкурент, а не политический противник. И, зачастую, без уничтожения конкурента, победа над противником невозможна. Эти соображения помогают нам объяснить парадокс голосования ФЗ и БЮТ-Б за Закон о выборах.
Основной удар 5%-й барьер наносит, в первую очередь, по электоральным конкурентам ФЗ и «Батькивщины». Шансы ВО «Свобода» Олега Тягнибока и партии УДАР Виталия Кличко попасть в будущий парламент по спискам падают до минимума. И если «Свобода», обладая инфраструктурой, самофинансированием и даже региональным административным ресурсом может попытаться совершить электоральный подвиг, то для партии УДАР решающим становится неверие потенциальных инвесторов в успех очередного политического проекта Виталия Кличко.
Впрочем, у политика-боксера есть свой небольшой козырь – выборы мэра и городского совета в Киеве, совпадающие с парламентскими выборами. Здесь г-н Кличко и его партия – электоральные лидеры. Правильная «раскрутка» столичной темы в общенациональном масштабе может несколько повысить шансы партии УДАР на прохождение в ВР.
Еще одной проблемой представляется тот факт, что у ВО «Свобода» и партии УДАР имеются «отягчающие» политические обстоятельства в виде маргинальности украинских радикальных националистов и слабой договороспособности Виталия Кличко. Это практически исключает для этих сил возможность нахождения политических союзников, расширяющих электоральную базу.
Кроме того, 5%-й барьер хоронит шансы новых национал-демократических проектов, которые могли бы возникнуть на электоральных «обломках» «Нашей Украины» и БЮТ. И если Николай Катеринчук («Европейская партия»), скорее всего, примкнет к ФЗ, то «маленькому, но гордому» Анатолию Гриценко («Гражданская позиция»), похоже, придется подыскивать себе мажоритарный округ.
Сложная ситуация в БЮТ по всей видимости заставит многих политиков искать прибежище в ФЗ, но их там будут принимать на условиях руководства Фронта.
С приближением парламентских выборов, как и в былые времена, будут периодически возникать идеи «мегаблоков малых партий». Главная проблема этих проектов – не персонифицированные (т.е. не связанные с харизматическими лидерами) электораты малых партий не складываются. Подтверждение этого мы видим на левом фланге, где некую новую левую партию пытаются создать социалисты Александра Мороза и еще 10-15 партий, существующих исключительно на бумаге.
Впрочем, 5%-й барьер окончательно снял минимальные опасения КПУ по поводу появления конкуренции на левом фланге. Поэтому Компартию имеет смысл также причислить к бенефициарам принятия Закона о выборах.
Другой вопрос, что 5%-й барьер решил проблемы КПУ не более чем на один избирательный цикл. Дело в том, что КПУ утратила свои две социально значимые функции – быть «антилиберальной оппозицией внутри коалиции» (после слияния «Сильной Украины» Сергея Тигипко с Партией регионов) и быть модератором социальных протестов (после акций «чернобыльцев» и «афганцев», к которым КПУ не рискнула присоединиться).
«Окормлять» существующий электорат при существующем ресурсе Компартия может только в отсутствие противодействия со стороны админресурса и медиа-ресурса ПР. Т.е. успех КПУ на выборах целиком и полностью зависит от доброй воли «старшего партнера» по коалиции. И наличие такой доброй воли можно гарантировать только на ближайшие выборы.
Возвращаясь к интриге с голосованием оппозиции «за» Закон о выборах, можно предположить, что компромисс заключался в обмене «мажоритарки» (незыблемое требование ПР) и 5%-го барьера (голубая мечта ФЗ и «Батькивщины»). И если бы оппозиция заняла бы неуступчивую позицию, то ПР «идя навстречу демократии» вполне могла снизить барьер, например, до 4%, оставляя шансы ВО «Свобода» и партии УДАР.
В результате поддержка в 366 голосов отразила реально существующий, хотя и «кулуарный», широкий консенсус парламентских сил по поводу новой избирательной системы.
Что же касается возможных «электоральных ниш», то автор на сегодняшний день видит только одну, образовавшуюся после де-факто ликвидации «Сильной Украины», резкого ослабления «Батькивщины», некоторой стагнации ФЗ и потере шансов на самостоятельные проекты «Европейской партии» и «Гражданской позиции». Это, условно говоря, стык лево-либерального и национал-либерального фрагментов политического спектра. Здесь на сегодня заметна активность только Наталии Королевской, которая не снизилась (а, похоже, только возрастает) после принятия Закона о выборах. Г-жа Королевская пытается найти свою социальную функцию, модерируя протесты мелкого частного бизнеса (в значительной степени – рыночных торговцев).
Впрочем, до начала реальной избирательной кампании какие-либо выводы делать рано; уже сегодня о своих претензиях на эту же нишу заявила Александра Кужель, активно будет бороться за нее Арсений Яценюк, а, возможно, и Виталий Кличко.
Д.Джангіров (коментар)
Misha Shmorgun
22 листопада 2011 11:08