Замість обіцяного Папієвим прутського водозабору - ось вам, чернівчани, дорожчу воду!

Разом з календарною весною у Чернівці прийдуть нові тарифи на водопровідну воду, - ощасливила споживачів ратуша. Хоча ще зовсім нещодавно прямої відповіді на пряме запитання кореспондента, чи подавав водоканал на затвердження Києву новий розрахунок тарифу на воду, заступник Чернівецького міського голови Василь Тимофєєв не дав. Запитання пролунало під час його спільної з начальником управління ЖКГ ОДА паном Леонтієм прес-конференції. Зважаючи на те, що востаннє вода для чернівчан дорожчала також перед самим приходом весни, є підстави говорити про започаткування у місті нової традиції. У 2011-му, нагадаємо, ціну водопровідної води довели до 6 гривень 57 копійок за кубометр. Певно комунальники твердо переконані, що потепління неминуче супроводжується ростом споживання води. А відтак коли, як не після осінньо-зимового періоду, особливості якого передає відомий народний афоризм "скільки там тієї зими", найкраще піднімати ціни на воду? Тож навіть якщо прихід тепла цього року не збіжиться з календарним початком весни, з 1 березня за кожний куб води мешканці обласного центру все одно платитимуть  на 33 копійки дорожче. Точніше – 6 гривень 90 копійок.

Казав Папієв воду дам...

Але ж все мало бути зовсім інакше. Напередодні місцевих виборів 2010 року прес-служба Чернівецької ОДА оприлюднила короткий виклад інтерв'ю губернатора Михайла Папієва, яке він дав одній з обласних газет. Згідно з повідомленням, серед першочергових завдань, вирішувати які планує крайова влада, губернатор назвав також зниження тарифу на воду в Чернівцях. Основним інструментом, який "дасть реальну можливість знизити тариф на воду для населення та покращити її якість", мало стати "будівництво Прутського водозабору". (Тут і далі цитую за повідомленням прес-служби ОДА). Губернатор не тільки означив основний шлях вирішення проблеми, але й сам визначив строк її можливого розв'язання: "Наступного року, – наголосив керівник крайової виконавчої влади, – є всі можливості збудувати Прутський водозабір за рахунок коштів з Державного бюджету України". Наступним, тобто тим, після якого вода в Чернівцях мала якщо не подешевшати, то бодай назавжди перестати дорожчати, мав би стати 2011-й рік.  Адже свою обіцянку губернатор давав у жовтні 2010-го.

В солодких обіцянках виборцям не відставало і місто. Того самого дня, коли прес-служба ОДА оприлюднила грандіозні водні плани влади крайової, тодішній міський голова Микола Федорук мав зустріч у Міністерстві ЖКГ. І на ній, не повірите, також йшлося про чернівецьку воду. Комунальні служби міста, підігріті з'ясуванням стосунків з енергетиками, які упродовж кількох днів у вересні 2010 року відключали водоканал від світла, готували рішучий прорив на "водному напрямку" комунального фронту. Формальною причиною відключень, через яку страждала більшість мешканців міста, була значна заборгованість комунального підприємства за електроенергію. Водночас, деякі працівники мерії не приховували, що у відключень була не економічна, а політична причина. Недаремно ж останніми словами, які зафіксував редакційний диктофон на спільній прес-конференції в мерії, де фігуранти цієї “мокрої” справи публічно з’ясовували між собою стосунки, були “передвиборна кампанія”.

Щоправда на противагу області, яка гроші на Прутський водозабір збиралась шукати в "засіках батьківщини", місто свої надії пов'язувало з можливим кредитом німецького державного банку КfW. І підстави для отримання такого пільгового кредиту, схоже, у міста були. Адже у Чернівцях на той час щойно закінчила роботу експертна група, члени якої за кошти того ж таки банку розробили техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту «Водопостачання Чернівців». Автори ТЕО теж дійшли висновку щодо необхідності збільшення подачі дешевшої води з Пруту та зменшення її подачі з Дністра. Запропоновані закордонними фахівцями нововведення покликані були оптимізувати систему забезпечення обласного центру питною водою, сприяти економії енергетичних ресурсів, і, як прямий наслідок цього, зробити чернівецьку воду значно дешевшою. "Тіло" кредиту мала погашати міська рада, а низькі проценти по ньому, як запевняли у мерії, зголосилося заплатити за чернівчан МінЖКГ. Натомість про можливе фінансування проекту за кошти Державного бюджету України, у  чому буковинців запевняв губернатор Папієв, у мерії нічого не чули. "Державний бюджет? – здивовано перепитували чиновники журналіста. – Можливо, тут малися на увазі проценти? Ми будемо тільки раді. Процедура буде ще простішою".

У мерії, як і в ОДА, не боялися називати конкретні строки реалізації масштабного проекту: "Перший етап стартує вже наступного року і закінчиться у 2012-2013 роках, - пояснював журналістам суть проекту міський голова Микола Федорук. - Водночас перші економічні результати водоканал відчує вже наступного 2011 року... Якщо б усі витрати залишилися на нинішньому рівні – ціна на електроенергію, реагенти, бензин, зарплату, то після впровадження усіх цих заходів вода у Чернівцях подешевшала б вдвічі. І коштувала б у межах 2 – 2,5 гривні. Біда лише в тім, що життя не стоїть на місці. Тому реалізацією проекту ми не дамо рости ціні на воду далі". Як би там насправді в майбутньому не склалося, але на кінець 2010 року городяни мали чіткі обіцянки як від виконавчої влади, так і від органу місцевого самоврядування, що подорожчанню води в Чернівцях буде назавжди покладено край. На момент їх виголошення вода у Чернівцях коштувала рівно 6 гривень за куб. А заключним акордом тут мала стати ціна 6 грн 57 коп., яку їх зобов'язали сплачувати за нього на початку весни 2011 року. Але далі цього рівня вже  зась...

...мокре його слово

Проте закінчення виборчого марафону водну проблему в місті не закрило. У протистоянні з мером, який на той час встиг вп'яте виграти вибори, "мокру" тему несподівано підхопили депутати Чернівецької міськради. Невтішний стан справ на комунальному підприємстві "Чернівціводоканал" фігурував серед тих кількох аргументів, якими під час гарячої фази з'ясування стосунків з новим старим мером більшість депутатського корпусу ілюструвала необхідність змін. У запалі з'ясування стосунків окремі депутати договорилися навіть до того, що водоканал нібито спеціально погіршує якість своєї питної води з тим, щоб таким чином підіграти приватним торговцям водою. Те, що йшлося саме про водоканал, від якісної роботи якого залежать всі городяни, вочевидь, мало засвідчити батьківську перейнятість народних обранців інтересами своїх виборців, а не власними. Відтак для вивчення ситуації на цьому стратегічному, в тому числі з точки зору піару, підприємстві створили спеціальну депутатську комісію. Щобільше, до неї навіть включили журналістів. Щоправда, висновків, до яких комісія дійшла, так і не оприлюднили. Врешті, потреба у них відпала сама собою. Адже після дострокового припинення повноважень мера, посади незабаром також позбувся тодішній керівник водоканалу. Хоча контракт з ним департамент ЖКГ вкотре продовжив лише незадовго до того.

Нова мітла активно взялася до роботи. Хоча винаходити велосипед також не було потреби. Великим успіхом для КП "Чернівцводоканал" його новий начальник Володимир Андрущак називав надання "Апекс-Банком", серед засновників якого є чернівчани, беззаставного кредиту під низькі відсотки. Допомогти підприємству мав також власник комунального підприємства, для чого у міському бюджеті нібито навіть передбачили понад 9 млн. грн. Проте передбачено, як засвідчує приклад попередніх років, зовсім не означає – профінансовано. Тим часом гроші підприємству конче були потрібні в першу чергу для модернізації енерговитратного обладнання, а також, що не менш важливо, вчасного розрахунку з енергетиками за електроенергію.

Однак, схоже, не склалося. Основною причиною, що змушує водоканал вкотре підняти ціни на воду, знову називають  зростання вартості  електроенергії у структурі ціни на водопостачання та водовідведення. Без збільшення забору дешевої води з Пруту, яку, на відміну від дністровської,  не потрібно качати на відстань понад 40 кілометрів та підкачувати на висоту понад 100 метрів, вирішити цю проблему навряд чи вдасться. Особливо, зважаючи на фактично щомісячне подорожчання електроенергії для юридичних осіб. (Чому так відбувається – тема окремого дослідження). То ж чи випадає після цього дивуватися, що за один тільки 2011 рік водоканал наростив свій борг перед енергетиками на добрих 12 мільйонів гривень. Довівши загальну суму боргу до астрономічної цифри у 42 мільйони гривень. І як тут не згадати розв'язану енергетиками у вересні 2010 року проти водоканалу  війну за борги.  Тоді, нагадаємо, вкотре взявши у заручники мешканців обласного центру, два монополісти з’ясовували між собою, хто у домі головніший. Чернівчан, зауважте, позбавили води  через значно меншу заборгованість підприємства, ніж склалася зараз. Ось і не вір після цього у політичне підґрунтя тих подій. Але це так, до слова. Згідно з офіційною довідкою ВАТ “Чернівціобленерго”, заборгованість “Чернівціводоканалу” перед “Чернівціобленерго” на той час становила майже 29 млн грн. (Нині – 42 млн) Сумарна за два роки заборгованість складала  майже 12 млн грн. Новий менеджмент підприємства, покликаний на нього замість поганого старого, зумів досягнути цієї цифри лише за рік роботи.

Ну, ніяк не може чинна влада обійтися без мільйонів Фірташа!

Щоправда, гнів енергетиків водоканалу поки що не загрожує. А значить і чернівчани можуть спати поки спокійно. "Наразі існує колізія між двома законами. Законом України "Про електроенергетику", в якому записано, що боржники мають бути відключені, а з іншого боку – Закон України "Про питну воду", який забороняє відключати об'єкти водопостачання, - прокоментував ситуацію на наше прохання генеральний директор ПАТ ЕК "Чернівціобленерго" Ярослав Команяк. - При тих відключеннях, що у нас були, суперечка   вирішується у прокуратурі.  Адміністрації стають на бік Закону "Про питну воду" і відключення боржника припиняється".  До нових виборів?

Кошти для модернізації підприємства, як запевняє  обласна і міська влада, активно шукають. "В усі державні програми, де є можливість проводити роботи щодо заміни насосного обладнання, в тристоронню угоду з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, щодо водоканалу йде ініціатива, - розповів начальник управління інфраструктури та туризму ОДА Дмитро Павел. – Паралельно це робить міська рада. Нещодавно приїжджав голова Федерації роботодавців Дмитро Фірташ. Йому теж подали проект щодо фінансування "Чернівціводоканалу". У його фонду трішки інша специфіка, але ми так само подали". Ну, ніяк не може чинна влада обійтися без мільйонів Фірташа! Натомість Федорукову ідею з можливим залученням для цих потреб коштів німецького державного банку КfW в мерії, схоже,  засунули під сукно. Водночас, без віднайдення надійних джерел фінансування модернізації, сподіватися, що нинішнє подорожчання води – останнє, – може лише наївний. Врешті, на це вже прямо вказав керівник підприємства пан Андрущак. При нагоді запевнивши, що навіть новий, підвищений на 33 копійки тариф,  витрати підприємства покриває тільки на 80 відсотків. А значить – далі буде. Про обіцянку запустити в роботу за кошти Державного бюджету України Прутський водозабір влада надійно забула.

А й справді, куди поспішати. Це ж якщо раз і назавжди взяти і вирішити в Чернівцях водну проблему, чим тоді перед виборами маніпулювати? Врешті, перспективний з точки зору можливої приватизації об'єкт теж випускати з рук немає резону. Краще притримати до кращих часів. А щодо збитковості підприємства, то й це не проблема. Для втримання на плаву завжди можна скористатися надійним і давно перевіреним способом: залізти у кишеню споживача!

 Юрій ЧОРНЕЙ

Джерело фото: https://www.facebook.com/t.s.rach?ref=ts