ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ. Регіонали: «мы их развели, как котят» (відео)

У Партії регіонів задоволені голосуванням за "мовний" законопроект. Як пише "Українська правда", після того, як Верховна Рада ухвалила законопроект у другому читанні, регіонал Михайло Чечетов заявив: "Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят. Я не знаю, что они будут делать на выборах".

Автор документу, регіонал Вадим Колесніченко також висловив задоволення голосуванням.

"Ми не дали пресі розкачати цього човна питаннями буде законопроект, чи ні. Ви хотіли мордобою? Ми цього не допустили", - зазначив він.

На зауваження, що вони "кинули" народ України, Колесніченко відповів: "Ви не народ України".

Верховна Рада ухвалила в цілому закон про засади державної мовної політики, запропонований народними депутатами від Партії регіонів Сергієм Ківаловим та Вадимом Колесніченком.

Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідного рішення проголосували 248 народних депутатів із 364 зареєстрованих в сесійній залі.

Голосування за цей закон відбувалося під час бійки, тому депутати самі не зрозуміли, за що голосували. Оскільки опозиція зламала мікрофони, не було чутно, що ставить на голосування головуючий на засіданні перший віце-спікер Адам Мартинюк.

При переслуховуванні диктофонного запису журналісти спочатку почули, що А.Мартинюк поставив на голосування питання про включення мовного законопроекту до сьогоднішнього порядку денного. Зокрема, цього вимагав лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, який зауважив, що це вимога не лише його фракції, але й фракції КПУ.

Одразу після цих слів О.Єфремова у сесійній залі почалася бійка.

Спочатку пропозицію про включення до порядку денного підтримали 219 народних депутатів.

Згодом А.Мартинюк поставив на голосування питання щодо повернення до розгляду цього законопроекту. І депутати прогосували 241 «за».

Після цього було чутно, що А.Мартинюк ставить на голосування законопроект у редакції першого читання, однак номер документа він так і не назвав.

Лише згодом вдалося з’ясувати завдяки стенограмі засідання, що це все ж був мовний закон, який таким чином проголосовано в цілому.

За словами члена фракції НУ-НС Юрія Ганущака, усе відбулося у «волюнтаристський» спосіб, з порушенням усіх норм регламенту.

Як наголосив Ю.Ганущак, спочатку головуючий на засіданні перший заступник голови ВР Адам Мартинюк запропонував включити до розгляду даний законопроект. Ця пропозиція не була підтримана. Але потім до неї повернулися і законопроект був включений до порядку денного нинішнього пленарного засідання.

Після того, як депутати поламали мікрофон на місці А.Мартинюка у президії, він пересів у крісло голови ВР Володимира Литвина, який був відсутній на засіданні, і поставив на голосування пропозиції щодо ухвалення даного законопроекту в редакції першого читання.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні "мовний" законопроект.

За законопроект проголосували 248 депутатів.

Після голосування депутат від НУНС Лілія Григорович: "Вони зробили це з порушенням регламенту, розставили своїх мордоворотів, і ухвалили у другому читанні (законопроект про мови) в редакції першого читання".

Депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий на питання журналіста "Як це називається", відповів: "Голосуванням".

Відповідаючи на зауваження про те, що голосування відбулося з порушенням, регіонал сказав: "Ви мене ще будете вчити голосувати. Мене обирала Партія регіонів, а не ви".

Голосування відбулося у перші хвилини пленарного засідання. Перед цим депутати від Партії регіонів, які зазвичай беруть участь у силових протистояннях, зайняли місця в ложі уряду.

Пізніше вони завадили депутатам від опозиції зірвати голосування. Не зважаючи на те, що опозиціонери вирвали мікрофони в президії Ради, він запустив голосування з місця Володимира Литвина.

Українська правда

Опозиція: голосування по мовах сфальсифіковане

Опозиція вимагатиме не подавати на підпис президенту мовний законопроект у зв’язку з фальсифікацією його ухвалення.

Про це повідомив "Українській правді" депутат від НУНС Іван Стойко.

За його словами, було порушено процедуру розгляду питання.

"Перше голосування Мартинюка стосувалося позачергового включення в порядок денний мовного закону. Це голосування провалилося. Після цього він поставив питання про повернення до розгляду про включення в порядок денний, а третє голосування – про саме включення в порядок денний", - сказав опозиціонер.

"Але Мартинюк намагається довести, що це було голосування про сам мовний законопроект", - сказав Стойко.

За його словами, "зараз намагаються підрихтувати стенограму, щоб третє голосування вважалося за сам мовний законопроект".

"Але ми маємо сфотографовану стенограму, де видно, що третє питання ставилося не про ухвалення законопроекту, а лише про включення його порядок денний, після чого сесію взагалі закрили", - зазначив Стойко.

"Ми вимагатимемо від Литвина не підписувати сфальсифіковану стенограму і не подавати на підпис Януковичу сфальсифікований законопроект", - зазначив Стойко.

За його ловами, "недарма в цей час Литвин був викликаний на Банкову, щоб Мартинюк провів всі необхідні рішення".

Раніше в середу більшість у Верховній Раді хитрощами ухвалила у другому читанні "мовний" законопроект, за нього проголосували з голосу 248 депутатів.

"Українська правда"

Майже половина українців теж готові "здати" мову

Майже половина громадян вважають, що російську мову потрібно зробити другою офіційною мовою тільки в тих місцевостях, де більшість населення цього бажає.

Про це свідчать результати опитування, проведеного КМІС з 23 травня по 1 червня 2012 року.

Так, 47,7% опитаних ствердно відповіли на дане запитання.

Натомість 25,7% опитаних вважають, що російську мову потрібно зробити другою державною мовою на всій території України.

19,4% вважають, що російську мову потрібно виключити з офіційного спілкування на всій території України, 6,5% не змогли відповісти на запитання.

На запитання, "як ви ставитеся до пропозиції, щоб українська мова залишалася єдиною державною, а російський мова та мови національних меншин зробити другою офіційною мовою в тих регіонах України, де більшість населення (50% або більше) цього бажає", 32,4% опитаних відповіли "Повністю підтримую".

32,9% опитаних "скоріше підтримують" дану ідею, 11,2% - скоріше не підтримують, 15,7% - повністю не підтримують, 7,3% не змогли відповісти.

На питання, чи повинна держава забезпечувати російськомовним громадянам України можливість для дітей отримувати шкільну освіту російською мовою, 45,3% відповіли "Повинна забезпечувати тільки в тих областях України, де більшість населення цього бажає, але не на всій території України".

35,6% відповіли, що держава повинна забезпечувати російськомовним громадянам можливість отримувати освіту російською мовою на всій території України, 13,7% відповіли, що не повинна забезпечувати, 5,2% не змогли відповісти.

Крім того, кожен другий українець (50%) вважає, що російську мову та літературу, як окремі предмети, потрібно викладати в усіх школах України, як у російськомовних, так і українськомовних.

42% вважає, що ці дисципліни мають бути предметами на вибір - ті учні, які хочуть, можуть їх вивчати; і 4% думають, що російську мову та літературу взагалі не потрібно викладати як окремі предмети.

Кожен третій українець (35%) погоджується, що вивченню російської мови в українськомовних школах повинно приділятися така ж кількість часу, як і на вивчення української мови;

37% - що менша, ніж на вивчення української мови, але більше, ніж на іноземні мови (англійська, німецька та інші); і 22% - що має виділятися такий же або менший обсяг часу, ніж на вивчення на вивчення іноземних мов (англійської, німецької та інших).

Методом очного (face-to-face) інтерв'ю опитано 2042 респонденти, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,3% - для показників близьких до 15%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%.

Українська правда