Загальну протяжність цвинтарних доріжок вимірюють вже кілометрами

Загальну протяжність цвинтарних доріжок вимірюють вже кілометрами

16.02.2012, 12:33

Вже сьогодні лише благоустроєні кладовища на Буковині займають 420 га землі, у тому числі в обласному центрі – 100 га.  Загалом на території області місць вічного спочинку налічується 334, з них - 60 в містах і селищах (35 діючих і 25 закритих) та 274 в сільській місцевості (224 діючих і 50 закритих). І потреба у них тільки зростатиме. Щобільше, проблема вільних місць на кладовищах, точніше їхньої відсутності,  з розряду побутових проблем вже незабаром може перетворитися у політичну. І перший  дзвіночок в цій драмі давно пролунав. Хіба не дорікали достроково усунутому з посади мера Новодністровська Руслану Панчишину, в тому числі, саме відсутністю місць на міському кладовищі? Фахівці проблему підтверджують: по одному новому кладовищу у Чернівцях та  Новодністровську і ще двох - на Заставнівщині  ці території  конче потребують. Спробуйте після  розпаювання землі зробити відвід під майбутнє кладовище. Колїївщини місцевого масштабу майже напевно не уникнути. Ми  вже розповідали кілька років тому, як померлих у Молодії ховали на новому кладовищі під охороною двох міліціонерів, яких присилали аж з Глибокої.

До основних проблемних питань також можна віднести недостатнє фінансування потреб для утримання кладовищ в належному стані. Серед діючих наразі у містах кладовищ облаштованими вважаються 95 відсотків від їх загальної кількості, в сільській місцевості, де кладовища утримують сільські громади, – майже 80.  Тим часом, як розповів начальник управління ЖКГ Чернівецької ОДА Георгій Леонтій, з освоєних минулого року на благоустрій кладовищ 2 млн 732 тис. грн на оплату праці персоналу пішло  1 млн 761 тис. грн.  Обслуговують усе це ритуальне господарство 14 комунальних підприємств. Причому тільки два з них - вузькоспеціалізовані, що займаються винятково похоронною справою: МКП ”Спецкомбінат” та МКП „Історико-культурний заповідник  „Кладовище по вул. Зеленій” в м. Чернівці. А решта змушені поєднувати цю роботу з іншими видами діяльності.  Тож на благоустрій фактично  залишилося лише трохи більше 35 відсотків від зазначеної  суми. А це - менше мільйона гривень: якась 971 тисяча.

На 400 з гаком га землі сума, погодьтеся, сміховинна.

Навіть у Чернівцях, де справи з фінансуванням набагато кращі, ніж загалом по області, воно складає лише 92 відсотки від потреби. І це за умови, що людей для цієї непростої роботи і так постійно бракує. Благоустрій 14 чернівецьких кладовищ наразі забезпечує бригада з 10 чоловік, в той час як тільки на Годилівському кладовищі, де відбувається 80 відсотків усіх поховань, вже зараз майже 6 км доріжок. Навіть очищення цвинтарів від аварійних дерев часто є непосильною проблемою. За свої послуги альпіністи, наприклад, правлять від 14 до 30 тис. грн. А де знайти їм альтернативу, ніхто не знає.  Вирішити проблему вивезення сміття,  що теж донедавна було проблемою, у Чернівцях планують вирішити, купивши спеціальний сміттєвоз з пресом для його трамбування.

Залучити додаткові коштів на утримання міських кладовищ, нагадаємо, у Чернівцях навіть намагалися шляхом добровільного самооподаткування громадян. У 2000 році на місцевому референдумі було прийнято рішення про запровадження самооподаткування повнолітніх мешканців Чернівців у розмірі 1 гривні на рік на впорядкування міських кладовищ. Якби дорослі мешканці міста всі ці роки справно сплачували обіцяні гривні, то кладовища справді були б у значно кращому стані, ніж вони є зараз. Проте насправді щорічні суми надходжень є незначними.

З тим, що держава приділяє недостатньо уваги проблемі кладовищ, погоджується директор міського комунального підприємства "Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зеленій» Анжела Ніколаєва. Проте, з огляду на специфіку очолюваного нею підприємства, керівника більше турбує навіть не фінансовий бік справи, а правова неврегульованість проблеми. "Є власник, який має право робити, що хоче. А держава права не має", - пояснює Анжела Ніколаєва. Для історичних кладовищ, як Руське у Чернівцях, проблема обертається втручанням власників в архітектурне середовище пам'ятки. Отримавши дозвіл на відновлення старих могил, благодійники згодом заявляють на них свої майнові права, вимагають права на підпоховання. І це за умови, що фахівців, здатних справді реставрувати, а не просто підрихтовувати  старі надгробки, у Чернівцях просто немає. Про написи на могилах годі й казати. Хоча в старих Чернівцях існувала традиція, коли будь-які написи, що виходили за межі звичних імені й років життя, потрібно було узгоджувати зі спеціальною радою. І очолював її не хто-небудь, а особисто міський голова Антон Кохановський. Єдиним захистом від грубого втручання в неповторне архітектурне середовище  цього історичного міста мертвих пані Ніколаєва бачить у наданні йому статусу пам'ятки національного значення. Могили корифеїв української літератури Юрія Федьковича і Ольги Кобилянської, який такий статус вже мають, – достатня для цього підстава.