З 'Калинки' додатково здеруть ще 4 мільйона на аеропорт

З "Калинки" додатково здеруть ще 4 мільйона на аеропорт

02.09.2011, 16:44

Комунальне підприємство "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" виділить додаткові кошти у сумі 4 млн. грн. на потреби комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці». За таке рішення вчора на своїй 12-й позачерговій  сесії проголосували 38 депутатів Чернівецької міської ради VI скликання.  За ці кошти планується відремонтувати та подовжити злітно-посадкову смугу Чернівецького летовища. Секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин запевняє, що  ухвалити таке рішення було вкрай необхідно, оскільки цього року проводиться переакредитація аеропортів міст України, і в разі невиконання ремонтних робіт аеропорт Чернівців може втратити статус міжнародного.

СМУГА НЕВЕЗІННЯ

Технічну можливість приймати великі літаки типу "Боїнг", Airbus A320 чи просто Ту-134 Чернівецький міжнародний аеропорт мав отримати щонайменше рік-два тому. А вже з 2009-го робоча злітно-посадкова смуга летовища повинна була зрости до 2,5 кілометра завдовжки. Чи варто пояснювати: кращі технічні характеристики смуги – більше можливостей для пасажирів скористатися зручним рейсом, а для підприємства – залучити нових авіаперевізників. Врешті, ті ж таки дешеві бюджетні авіакомпанії (low-cost, що перекладається, як "низька ціна"). Тим часом зараз про продовження до 2500 метрів збудованої у середині 80-х років минулого століття смуги вже навіть не йдеться. Робочою в аеропорту досі залишається ділянка смуги не довша за 1900 метрів. "Тендер є, але коштів на проведення робіт поки що немає, – прокоментував ситуацію заступник директора департаменту ЖКГ міської ради Ярослав Кушнірик. – Ми чекаємо, щоб ми розібралися з боргами і на основі цих боргів вже почали робити".

Ахіллесова п’ята аеропортів

Серце будь-якого аеропорту – його злітно-посадкова смуга. З часу, відколи держава передала аеропорт у руки місцевим громадам,  смуга КП “Міжнародний аеропорт Чернівці” завжди була його слабким місцем. (1500 метрів полотна збудували у середині 70-х років минулого століття, а в середині 80-х продовжили до 2216 метрів). Свідченням цього стали перманентні сигнали про неспроможність аеропорту приймати важливі борти. Так було взимку 2006 року під час прильоту до Чернівців президента Румунії Трояна Бесеску, служба безпеки якого нібито висловлювала сумніви щодо того, чи дозволить вона взагалі аеропорту приймати президентський літак. Влітку 2010, коли у Чернівцях чекали вже на Президента України, ситуація повторилася. І хоча у випадку з Віктором Януковичем служби аеропорту чутку оперативно спростували, питання до злітно-посадкової смуги все одно залишилися.

Необхідність з 2002 року самостійно утримувати смугу у належному стані й, що важливіше, сплачувати кілька мільйонів гривень податку за 120 га землі під летовищем, фактично вартувала життя обласному комунальному підприємству “Міжнародний аеропорт Чернівці”. Чи не єдиною суттєвою допомогою власника своєму потопаючому підприємству була бюджетна пільга зі сплати податку на землю у частині, що зараховується до обласного бюджету. Проте звільнення від обов’язкової сплати 25 відсотків суми проти решти 75 відсотків, які потрібно було заплатити у казну міську, льотної погоди для аеропорту не робили. До того ж свої права на аеропорт заявило також місто. Ну, а щоб депутати обласної ради виявилися більш зговірливими, їх колеги з ради міської періодично відмовляли обласному комунальному підприємству у пільзі зі сплати земельного податку. Договір № 1051-юр між обласною та міською радами про передачу єдиного майнового комплексу у комунальну власність територіальної громади м. Чернівці підписали вже на початку грудня 2006 року. Акт приймання-передачі скріпили підписом 11 грудня 2006 р.

Вирішити власні проблеми за рахунок держави комунальному аеропорту в Чернівцях, розрахованому на одночасний прийом шести пасажирських і такої ж кількості вантажних літаків на годину (!), наразі не вдалося. (Добре, якщо стільки рейсів тут набереться за тиждень). У перелік летовищ, злітно-посадкові смуги яких лататимуть в рамках підготовки до “Євро-2012″, він не потрапив. Хоча урядовий оргкомітет з підготовки та відзначення 600-річчя Чернівців ще 2008-го року рекомендував Мінтрансу вирішити питання реконструкції смуги та включення об’єкта в мережу аеропортів, що будуть обслуговувати Євро-2012. Надію на позитивне розв’язання проблеми бодай у майбутньому зародила Державна цільова програма розвитку аеропортів на період до 2020 року. Затверджена Кабміном у 2008 році концепція, зокрема, передбачає можливість повернення злітно-посадкових смуг аеропортів разом з перонами з власності комунальної у державну.

У Чернівцях тоді не приховували: готові були хоч завтра позбутися цього тягаря. Зачистка смуги для прийому взимку одного лише літака у цінах докризового 2008 року обходилася КП “Міжнародний аеропорт “Чернівці” у 10 тисяч гривень, тим часом найбільша сума доходу на ньому не перевищувала п’яти тисяч. Навіть якщо квиток на літак придбають геть усі – від малого до великого – мешканці мільйонної Буковини, цього буде мало, щоб досягнути самоокупності, – переконували на комунальному підприємстві. (У кращі для себе 80-ті, нагадаю, чернівецький аеропорт за рік перевозив максимально 320 тисяч пасажирів). І хоча зараз аеропорт фігурує у переліку тих підприємств, що працюють з прибутком, позбавте його пільги зі сплати земельного податку – з крутого піке воно вже не вийде. В обласному центрі готові були залишити собі лише реконструйоване приміщення аеровокзалу і наземне технічне обслуговування потреб аеропорту. А відтак шукати інвестиції для розширення терміналу, пропускною спроможністю 300 пасажирів/годину.

Справа – асфальт

Полігоном для випробовування нової технології реконструкції злітно-посадкової смуги мала стати її частина довжиною 316 метрів. (Продовжувати смугу аеропорту у бік села Чагор, через низький рельєф місцевості, визнали економічно недоцільним. Необхідні для її доведення до 2,5 кілометра 284 метри вирішили згодом прокласти у бік Чернівців). Метод холодного ресайклінгу, до якого зі згоди "Украеропроекту" планували вдатися під час реконструкції, ні в Україні, ні тим більше у світі для ремонту злітних смуг ще жодного разу не застосовували. Зрізану частину старого покриття пропонували пустити крізь “Реміксер-4500″, а відтак збагативши бітумною емульсією та цементом знову укласти, ущільнивши після цього котком. Міцнішою смугу мали зробити додатково укладені зверху 18-20 см асфальтобетону. Честь реалізувати ноу-хау на практиці випала працівникам Херсонського шляхобудівельного підприємства, які до того відзначилися під час ремонту чернівецьких доріг. Проте швидко завершити реконструкцію ділянки “316″ у 2007-му році не вдалося. Головною причиною нібито стала необхідність придбати дорогу техніку німецького виробництва, якої підрядник не мав.

Надолужити втрати у пасажиропотоці згодом мала відремонтована смуга. Це саме в той час пролунали заяви про майбутній прийом на оновленій смузі літаків типу “Боїнг-737″. Врешті прийняти без бодай двох кілометрів робочої смуги (1900+316) навіть Ту-134 для аеропорту становило складність. А нові літаки – це не тільки додаткові можливості для розвитку і відповідно заробітку. Присутній тут також екологічний аспект. Борти іноземного виробництва, як доведено практикою, створюють значно менше шуму, ніж вітчизняні Ан-12 і Як-42. Тим часом аеропорт не лише не завершив реконструкцію смуги, а навіть втратив наприкінці 2008 року єдиний внутрішній рейс з Чернівців до Києва. Занепокоєння також викликали кілька інцидентів з літаками, що трапилися восени 2008 року. Хоча тодішній керівник аеропорту і заперечував, що причиною викочування літаків за межі злітно-посадкової смуги став ремонт на ділянці довжиною 316 метрів та відповідне скорочення її з 2216 метрів до 1900. Забезпечити потреби ремонтників у асфальті, нестача якого нібито й зірвала роботи у 2008-му, покликаний був змонтований поблизу летовища новий завод.

Словом, розкопати смугу херсонці таки розкопали, а ось що робити з армованою сіткою, на яку там наткнулися, “фахівці” толком не знали. "Коли ми перезимували, то виявилося, що основа не витримала, вона пошкоджена. Основа – ще не сама смуга, - поділився спогадами про будівельну халтуру заступник директора департаменту ЖКГ міської ради Ярослав Кушнірик. –  На неї мали покласти шар асфальту, потім решітку, потім ще один шар асфальту. Коли почала руйнуватися основа, роботи взагалі призупинили". Добиватися повернення затрачених коштів мерії Чернівців довелося в херсонських та запорізьких судах. Проте реально, що вдалося отримати, то це купу металобрухту, яку підрядник покинув після себе на летовищі. Пояснювати причини негараздів довелося вже тимчасовій контрольній комісії обласної ради з перевірки виконання інвестиційних зобов’язань та інших умов договору про передачу єдиного майнового комплексу комунального підприємства “Міжнародний аеропорт “Чернівці”, яку депутати створили у січні 2009 року. Більшість інвестиційних зобов’язань, як встановив експерт-оцінювач, бодай щодо вкладених в аеропорт 26 мільйонів гривень місто виконало. Хоча головне з них – реконструкцію злітно-посадкової смуги, завершено не було.

Чергову дію затяжної драми розіграли вже 2010 року. Завершити реконструкцію багатостраждальної смуги “316″, як пояснював директор КП “Міжнародний аеропорт “Чернівці” Володимир Калинюк, завадила нова редакція Закону “Про здійснення державних закупівель”. Документ зобов’язав відбувати тендерні процедури у тому числі й комунальні підприємства, які здійснюють роботи за власні кошти. Цього разу на реконструкцію частини смуги довжиною 316 метрів з коштів міського бюджету планували витратити понад 10 мільйонів гривень. Відновлювати ділянку “316″ мали 2011 року, щойно середньодобова температура повітря утримуватиметься на позначці 10 градусів вище нуля. За основу для наслідування фахівці Національного авіаційного університету цього разу запропонували взяти дещо модернізований проект зразка 1986 року, за яким власне смугу будували. Від методу холодного ресайклінгу, який себе не виправдав, цього разу вирішили відмовитися. А відтак відновлювати злітну смугу у конструктиві 1986 року, який за кілька десятиліть експлуатації довів свою надійність. У планах також заміна старої світлосигнальної системи. Це дозволить покращити параметри прийому літаків з нинішніх 800 метрів видимості по горизонту та 60 метрів по висоті, до 550 метрів по горизонту. Без цього аеропорт з цілодобового перетвориться тільки на денний.

Ціна питання

            Доводити годувальницю-смугу до пуття доведеться вже новому керівнику підприємства. Рішенням сесії Чернівецької міської ради попереднього звільнили. І хоча причину такого рішення можна пошукати і в політичній площині, відсутність реконструйованої злітної смуги також залишається доконаним фактом. Сьогодні аеропорт має фактично лише один регулярний рейс на Тімішоару (Румунія). Румунська компанія "CarpatAir", наприклад, що з 2009 року успішно перевозить пасажирів з Чернівців до Тімішоари, того й почувається так впевнено на ринку, бо надає своїм клієнтам змогу скористатися там послугами бюджетних авіакомпаній. Бо це з румунської Тімішоари, а не українських Чернівців, чомусь легко можна вилетіти у понад два десятка європейських міст. Звісно, за програмою лоу-кост. У Чернівцях для таких авіакомпаній - злітна смуга закоротка. Хоча хто знає, чи не вдалося б, наприклад, легко відшукати заміну літакові авіакомпанії "Дніпроавіа", що з 27 березня скасувала щоденний авіарейс між Києвом (Бориспіль) і Чернівцями, якби смуга вже зараз була довшою? Бодай на кількасот метрів.

В.о. директора підприємства Віктор Миронюк взагалі ошелешив. Розкопувати 316 метрів злітної смуги, виявляється, взагалі не було потреби. Адже вона на той час відслужила лише 20 років. До того ж смуга була армованою (мала металеву сітку). Інша річ основна частина смуги – довжиною 1900, зношена через постійну хімічну обробку та навантаження, та ще й збудована на тих таки два десятиліття раніше. Ось куди, на його думку, потрібно було вкладати кошти. Зараз ця частина вкрита маленькими камінцями, потроху сиплеться. Гарантувати, що такий камінець не потрапить до двигуна великого літака, не візьметься ніхто. Смугу потрібно ремонтувати повністю, бо з року в рік вона лише гіршає.  На все про все необхідно не менше 100 мільйонів гривень. Сума для аеропорту непідйомна. (Для порівняння: у 2009 році, наприклад, чистий прибуток аеропорту від надання послуг з обслуговування польотів склав 3,4 мільйона гривень. У 2010-му чернівецький аеропорт чистими заробив вже майже чотири мільйони).

На початку літа Чернівецька обласна рада рекомендувала раді міській виконати рішення обласних депутатів ради ще попереднього скликання (№89-27/09 від 17.03.2009 р.), пунктом 4 якого передбачено необхідність першочергового фінансування ремонту злітно-посадкової смуги, навігаційного та освітлювального обладнання аеропорту за рахунок вивільнених коштів бюджету м. Чернівці у разі отримання грошових надходжень з Державного бюджету України на погашення боргових зобов'язань.

У грудні 2011 року міське КП “Міжнародний аеропорт “Чернівці” відзначить свій перший скромний п'ятирічний ювілей. Але, швидше за все, без реконструйованої злітної смуги.

 

Юрій ЧОРНЕЙ, Чернівці

(http://eutg.net/ua/article/3087)