Єзуїтський костел на власне 120-річчя відчинив двері

Бог повернувся до храму

Єзуїтський костел на власне 120-річчя відчинив двері. У суботній холодний день тут зубралося багато людей

Вперше з кінця Другої світової війни у стінах цього красивого храму відбулася святкова  Меса. Власне, красивим він є тільки зовні, милуючи ока городян, а  в середині – розбитий і занедбаний. Але силами парафіян тут повільно посуваються роботи: люди роблять те, що можуть власними силами, паралельно  збираючи по всьому світу гроші на ремонт костелу.

У суботу всі зібралися тут на урочисту Месу. Взяв у ній участь і мер міста Олексій Каспрук. Як зауважила начальник відділу охорони культурної спадщин міської ради Олена Пушкова, чернівецький єзуїтський костел – це єдина на сьогодні будівля у місті, зведена у стилі неоготики.

У передній частині храму віряни розібрали перекриття, яке було, коли тут знаходився архів, з усього храму вивезли сміття. Приїхало багато священиків. Месу очолив єпископ зі Львова Леон Малий. До слова, цей владика славиться тим, що їздить не машиною, а потягом – звичайними вагонами, як ми з вами. Не обійшлося і без цікавих пригод під час Меси: до храму забіг кіт і прилаштувався прямо біля головного вівтаря, поряд із священиками і  просидів там цілу годину (люди спочатку хотіли його винести, але владика показав, що, мовляв, хай сидить).

Наприкінці настоятель костелу отець  Станіслав Смольчевський  подякував всім, абсолютно нікого не виділяючи, навіть до мера звернувся так: “Може ви хочете щось сказати?”  Виділив лише своїх парафіян, які власними силами і  коштами наводять порядок у храмі. І саме парафіяни приготували для всіх гостей дуже смачне пригощання: гарячий бульйон у холодний день, канапки, солодощі. Віряни щиро це готують вдома і так щиро та сердечно запрошують скуштувати. А ще було дуже приємно отримати при виході з костелу від парафіян маленький подаруночок, загорнутий у червону обгортку. Там нічого особливого не було – три тістечка, але як оригінально.

Тим часом прихожани костелу продовжуватимуть розбирати перекриття, яке ще залишилося у костелі. Владика Леон, від’їжджаючи із Чернівців цілком серйозно сказав, що має робочі рукавиці і хотів би знову приїхати до цього храму і розбирати стіни разом з людьми. “То ми вам залишимо одну стіну”, - пожартував настоятель костелу.

 ***

Міський голова після відвідин цієї урочистої Меси помістив на своїй сторінці у Фейсбук фото костелу,  зазначивши: “Бог повернувся в храм... Вітаю вірян- католиків. Нехай береже нас Господь!” Те, що доля цього храму не байдужа тільки католикам,  а всім чернівчанам, свідчать коментарі до згадуваного допису. Подаємо найцікавіші:

“Шкода, що на опитуванні городяни не погодиись перенести базар від цього чудового храму....бо площа навколо костьола відкрила б чудовий вид на нього...але ж для більшості ковбаса та базар ближче до шлунку ніж духовне, моральне....Тепер головне для нас - закінчити реставрацію цього храма!!!”

“Думаю, що коли закінчимо реставрацію, відновимо постійні богослужіння та будемо запрошувати відомих музикантів з виступами класичної органної музики (як то роблять у Польщі), то городяни самі зрозуміють, що базар треба перенести”.

“Я не маю іллюзій щодо бажання черніван перенести базар....бо люди завжди є егоїстами...дуже мало є високодуховних та тих, хто розуміє цінності вічні - духовні! Тому про перенос базару - має бути рішення влади....УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ!!!!Коли туристи бачать цей чудовий костьол...в них перехоплює дух...а що таке базар - він є у всіх містах....У мене серце обливається кровю коли я бачу це сусідство!!!!”

“Так історично склалось, що ринок і храм поруч. Можливо, люди які поспіхом будуть бігти по продукти, зайдуть в храм”.

“Головне бажання. Мабуть мало хто пам'ятає що у москві був собі такий черкизівський ринок. Місто у місті. Нічого. Коли він допік усіх його просто ліквідували. Хоча ним керували дуже конкретні люди. Те саме буде і в Чернівцях. З єдиною відмінністю. Зараз все залежить від ГРОМАДИ. Владі міста у вигляді депутатів прийдеться прогнутися”.

 Цікаві факти із життя костелу

 - Загальна площа будівлі становить 3102.80 кв.м, площа забудови – 1019,1 кв.м. Довжина споруди – 52,9 м, ширина – 19,01 м., висота основного об’єму – 27,57 м, вежа – 58,39 м.

- Останній настоятель єзуїтського костелу у Чернівцях, Владислав Куморович, після репатріації з Росії до Польщі був священиком у м.Битомі, в Польщі. З цього ж само міста, з цієї ж парафії родом нинішній настоятель, отець Смольчевський.

- У 1880-х роках місіонери-єзуїти, які прибули на Буковину для духовної праці на запрошення архиєпископа Варшавського Зигмунда Щесного Фелінського, перші Служби Божі проводили у маленькій капличці по нинішній вул.Головній, неподалік від місця, де згодом звели храм.

- 25 листопада 1894 року у місті освятили новозбудований костел Найсвятішого Серця Ісуса. Перед святинею зібралися сотні городян і слухали першу Службу Божу.

Храм Найсвятішого Серця Ісуса – найкраща споруда архітектора  Йозефа Ляйцнера, тодішього директора чернівецької промислової школи. Будівництвом Ляйцнер керував особисто. Зводилась споруда на благодійні кошти. Можна сказати, їх збирала вся Європа, долучалися представники різних конфесій. А на відкритті особливі здравиці лунали на честь тодішнього бургомістра Чернівців Антона Кохановського. На його ім’я навіть надійшло поздоровлення від Папи Римського, який уповноважив отця-настоятеля Ф.Еберхарда передати бургомістрові та його родині письмове Апостольське благословення.

- Богослужіння у храмі Найсвятішого Серця Ісуса проводилися навіть у перші роки радянської влади на Буковині. 1945 року місцева влада передала ключі від єзуїтського храму православним, але за рік забрала. До того, як тут оселився архів, костел простояв зачинений, а церковні речі потрохи розкрадувано. У 1960 році Чернівецька обласна рада вирішила передати споруду під державний обласний архів, і фактично за три роки тут перебудували все.

 Наталія ФЕЩУК,

Фото автора