Вийшла друком нова книга про волонтерів та бійців АТО

Свіжодрук. Про мужність і незмірну чашу милосердя

Очікуваний телефонний дзвінок із міста Бердянська Запорізької області від мого однокурсника з Львівського держуніверситету спонукав мене одразу ж навідатись до відділення „Нової пошти” у Глибоці. І ось уже за лічені хвилини я розгортаю невеликий пакунок і беру до рук свіжофарбне видання „Наші атланти: незмірна чаша милосердя”. Це — друга книга журналіста, редактора газети Бердянського державного педагогічного університету „Університетське слово” Степана Гериліва про високі прояви патріотизму бердянських доброчинців. Власне, як і перша, так і друга книга змушує нас, читачів, хвилюватись, страждати, сумувати, плакати, а водночас — пишатися тим, що Україна багата не тільки на мужність кожного воїна, а й на милосердя простих людей. Маємо такі приклади і серед буковинців, зокрема на Глибоччині.

І ще. У хронологічному порядку 2015-го року відтворено нелегкі волонтерські будні. Розповідь автора підкріплена десятками світлин безпосередньо із фронтової зони АТО на Луганщині та Донеччині. Невід’ємним додатком до книги є і поезія Степана Гериліва, передусім той ряд віршів, що полум’ям серце обпікає. Ось один із творів — „Монолог дідька з пекла”.

Монолог дідька з пекла

Сім сотень танків на Донбасі?

«Спасібо, матушка-росія»!

За юродивих, що у рясі

Зневагу до святого сіють...

За твою підлість, що солдата

Так на погибель посилаєш,

А вже за Путіна - за ката

То тут хвальби не вистачає!!!

Бо люкс-хороми вже і в пеклі

Йому такі підготували,

Що Гітлер й Сталін - френд-запеклі

Зі злості дибки поставали...

Спасібо, що з чистилищ філій -

Сморід вогненної Геєнни!

Думки одні незрозумілі:

Чом не з’являєтесь до мене?..

У в вас як в відщепенців Божих Є

золоті пріоритети!

Адаптуватись допоможу,

О, юродивий Путін, де ти?..

А завершити ці свої короткі нотатки хотів би словами, винесеними у заголовок позачасового інтерв’ю зі Скіфом — Сергієм Шараєм, бізнесменом, депутатом Бердянської міської ради VІ скликання, одним із найактивніших учасників університетської волонтерської організації „Наші атланти”, який добровільно пішов на фронт захищати рідну Україну від московських окупантів у складі збройних сил України і брав безпосередню участь у бойових операціях, а у квітні 2016 року звільнений у запас. Так ось, заголовок гласить: „Душу — Богові, життя — Україні, честь — для себе”.

Краще й не скажеш!

Василь Гейніш.

Р.S. Щойно презентація книги „Наші атланти: незмірна чаша милосердя” з успіхом пройшла в Івано-Франківську.