Вибори в Польщі: ставлення до України або ніяк не зміниться, або погіршиться через слабкість офіційного Києва

Вибори в Польщі: ставлення до України або ніяк не зміниться, або погіршиться через слабкість офіційного Києва

18.10.2019, 15:00

“Уряд очевидно буде “пісівський”, проте часом їм може бракувати голосів… І от тоді може бути цікаво, хто тихо буде підтримувати урядові ініціативи і за що. А тепер нам треба буде готуватись, що всякі маргінали будуть знову гавкати на Україну, бідкатись на бандерівців і т.д.”, – повідомляє Юрій Міндюк, голова Фонду підтримки демократичних ініціатив.

В свою чергу голова ГО “Міжмор’я” Ігор Мазур наголошує, що підсумок можна вважати позитивним, бо не дивлячись на певне загострення історичних питань, заборони ексгумації громадян Польщі, які загинули в часи ІІ світової війни, все ж таки є порозуміння між керівництвами двох держав у сприйнятті спільного ворога.

“Саме ПіС як партія влади і “Слуга народу” в Україні, як і в свій час – БПП, мають спільне бачення зміцнення співпраці на міжнародному рівні та зміцнення обороноздатності двох держав на тлі агресії РФ. Треба розрізняти націоналістів і ультра-націоналістів (“Фаланга”, “Конфедерація Корвін-Браун-Лірой Націоналісти”), від яких ідуть акти агресії щодо громадян України та диверсії на зразок руйнування пам’ятника в Закарпатті фалангістами. Адже всі ультраправі та ультраліві у ЄС куруються ФСБ. Треба говорити не про те, що роз’єднує, а те, що об’єднує. А об’єднує спільний ворог.

Директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра Никонорова Сергій Пархоменко вважає, що риторика про “волинську різанину” збережеться і навіть посилиться з метою змусити Україну “покаятися”.

“Якщо українська влада буде вести себе так само безхребетно, як і зараз, можна не сумніватися, що польська сторона посилить тиск і таки може домогтися свого.

Якщо ми все таки будемо іти на поступки Росії, що призведуть до зменшення санкційного тиску на РФ, то Варшава резонно подумає, що який толк від такого кволого союзника, і взагалі перестане розглядати нас як суб’єкт, а тим паче як рівного партнера й працюватиме з нами лише з позиції власних інтересів та з позиції “дипломатичної сили”, – резюмує директор ОПАДу.

1