ВО «Свобода» здала Київ «регіоналам»: висунувши технічного Іллєнка, "Свобода" вступила у торги з Кличком і Порошенком

Рішення ВО «Свободи» щодо висування кандидатом на посаду Київського міського голови Андрія Іллєнка поставило хрест на перспективах опозиції виграти місцеві вибори у столиці.

Подібне висування, як бачимо, відбулося не у рамках пропозиції для «Батьківщини» та «УДАРу Віталія Кличка» розглянути Іллєнка як одного з потенційних кандидатів від об‘єднаних опозиційних сил, у як довершений факт. "Ми висунемо народного депутата Андрія Іллєнка в якості єдиного кандидата на посаду мера від опозиції. У нього є досвід боротьби з кандидатом від влади на минулих парламентських виборах", — повідомив народний депутат Андрій Мохник. 

Тобто Іллєнко було висунуто ще до початку консультацій між опозиційними партіями про єдиного кандидата на посаду Київського міського голови, що, автоматично, робить ці консультації зайвими і безглуздими. «Батьківщина» висуне власного кандидата, «УДАРу» нічого не залишиться крім того, як пропонувати або власного претендента, а крім Віталія Кличка варіантів немає, або, у випадку відмови останнього, буде підтримувати одного з незалежних кандидатів. Причому, виходячи з логіки подій, не обов‘язково висуванця від «Свободи» або «Батьківщини».

Якщо подібний сценарій з трьома кандидатами від трьох опозиційних сил буде реалізовано, а крім них балотуватиметься низка потужних самовисуванців (наприклад, Порошенко), то Попов, з його «стелею» у 20% майже гарантовано перемагає.

Пересварившись з приводу висування єдиного кандидата, опозиційні сили навряд чи знайдуть спільну мову і у питаннях висування погоджених кандидатів в одномандатних округах на виборах депутатів Київської міськради. І, відповідно, будуть штовхатися на одному опозиційному полі. Причому кожен голос, відданий «за» конкурентів, буде вважатися втраченим вчорашніми партнерами.

«УДАР», «Батьківщина» і «Свобода» зійдуться на місцевих виборах у жорсткій схватці за електорат.

А під час цієї схватки виллється стільки бруду, і з‘являться стільки взаємних претензій та образ, що про висування єдиного погодженого опозиційного кандидата на президентських виборах можна забути.

«Свобода» виконала власну місію розколу опозиції. Для електорату, піплу, який «все схаває» можна блокувати трибуну, влаштовувати бійки з представниками громадських організацій і відривати голови пам‘ятникам. Коли ж справа доходить до основного – грошей, то тут з владою можна і на компроміс піти.

Гроші п'ятої графи у паспорті не мають) 

Фото: Влад Содель
Автор матеріалу: Олексій Димчук

Джерело: svobodaslova.in.ua

КОМЕНТАР:

Выдвинув технического Ильенко, "Свобода" вступила в торги с Порошенко и Кличко 

Новая политическая игра «главных националистов страны»

Политическая игра вокруг выборов в столице набирает градус. Пока Петр Порошенко при поддержке своих карманных депутатов от «Батькивщины» пытается выпихнуть из Киева лидера УДАРа Виталия Кличко, ВО «Свобода» непринужденно влезла в дележ столичного пирога. Для этого один из главных «свободовцев», народный депутат Андрей Мохник сделал первый шаг, заявив, что его политсила намерена предложить в качестве единого кандидата от оппозиции на пост мэра кандидатуру Андрея Ильенко.

Аргументация следующая: «У него есть опыт борьбы с кандидатом от власти на прошлых парламентских выборах».

И вправду, на парламентских выборах Андрей Ильенко победил на мажоритарном округе №215 (часть Деснянского и Днепровского районов) у кандидата от власти, секретаря Киевского совета, совладелицы сети «Эпицентр» Галины Гереги с разницей в 191 голос. Надо отдать должное 25-летнему депутату – он, в отличие от своего однопартийца Юрия Левченко из Шевченковского района, все-таки сумел защитить свою победу от посягательств.

Но есть и одно важное различие. Стоит учитывать, что ситуация в двух киевских округах все-таки серьезно отличалась. Опальный Виктор Пилипишин решил идти до конца, а бизнесвумэн Галина Герега могла себе позволить остаться в Киевском совете. Так что чистоты эксперимента у Андрея Ильенко не получилось.

Но даже если «опыт борьбы с кандидатом от власти» соответствует действительности, то возникает другой – гораздо более важный вопрос: а откуда взялся ли у сына известного кинооператора и режиссера Юрия Ильенко, выпускника философского факультета Университета имени Тараса Шевченко опыт управлением огромным городом?

Где в свои годы он успел поднабраться премудростей топ-менеджмента? Или может Олег Тянибок читал своему протеже лекции на тему «Теория и практика управления городом-миллиоником в трудах Дмитрия Донцова и Николая Михновского»?

Киеву сейчас важен не опыт политической борьбы, которым так кичатся в «Свободе», сколько опыт борьбы с прорывами канализации. Судя по Западной Украине, где рейтинги националистов существенно обвалились после прихода к власти в ряде областей, можно предположить, что факельные шествия и другие развлечения такого рода вопросы с коммуналкой не исправляют…

Тем не менее, у руководства «Свободы», можно не сомневаться, есть трезвый расчет относительно технического выдвижения Андрея Ильенко. Теперь станет гораздо легче торговаться с политическими союзниками за увеличение квоты для своих депутатов на мажоритарных округах на выборах в Киевский совет. И это при том, что сейчас поддержка киевлян и близко не дотягивает до уровня парламентских выборов. Тогда в Киеве ВО «Свобода» набрала более 17% голосов. Сейчас для них речь идет о 12-13%. Это связано, как со спецификой местных выборов, так и с неоднозначным отношением киевлян к постоянным потасовкам, которые инициируют представители партии.

Таким образом, националисты за счет торгов с другими оппозиционерами – и тем же Петром Порошенко – могут рассчитывать на получение в следующем созыве Киевского совета достаточно серьезную фракцию…

Автор: Дмитрий Писарчук

Портал Мой Киев