«Влада перекладає проблему з хворої голови на ще більш хвору»: Проблема на Буковині тільки одна - Папієв, - нардеп

«Влада перекладає проблему з хворої голови на ще більш хвору»: Проблема на Буковині тільки одна - Папієв, - нардеп

07.11.2013, 16:55

Під час програми «Три питання» на інтернет-порталі INTV.UA народний депутат України від фракції «Батьківщина» Максим Бурбак розповів про невтішні тенденції у соціально-економічній сфері.  Публікацію нардеп прокоментував таким чином: "Говорили про корупцію в МОЗі, порожню казну та проблеми Чернівецької області. Звичайно, проблема на Буковині тільки одна - Папієв".

Ми нещодавно бачили вас під час пікету біля Міністерства охорони здоров’я. Розкажіть, що там взагалі коїться, адже навколо МОЗ останнім часом виникало надто багато скандалів.

— МОЗ перетворилося на справжню чорну бюджетну діру: туди кидають мільярди, та невідомо, куди вони зникають. Відповідно до Конституції України всі ми маємо право на безкоштовну медицину. Але водночас розуміємо, що ця задекларована безкоштовна медицина — прямий шлях до цвинтаря.

Нагадаю, нещодавно завершила свою роботу тимчасова парламентська комісія (до неї входили як представники опозиції, так і провладні депутати), яка розслідувала зловживання у системі Міністерства охорони здоров’я. Під час прочитання її звіту дехто був близький до серцевого нападу. Наприклад, взяли 29 найуживаніших лікарських препаратів закордонного виробництва і порівняли ціни на ці самі ліки в Росії та Білорусі. З’ясувалося, що в середньому відпускна вартість у нас завищена на 60%! До того ж ніхто не гарантує якість цих медикаментів. У Росії ліки суттєво подешевшали після того як була оголошена війна так званій фармакологічній мафії. У нас теж треба братися за це.

В Україні є також проблема пересертифікації ліків

— Основні імпортери — це відомі фірми, і вони, я гадаю, не займають чергу на сертифікацію. Після Угоди про асоціацію з ЄС — а я впевнений, що вона буде підписана (ми як опозиція зробимо для цього все можливе), — сертифікація не буде потрібна. Закордонні сертифікати діятимуть у нас, а наші, натомість, — у Європі. Тим і пояснюється, що Україною прокотилася хвиля закриття сертифікаційних лабораторій і центрів.

Щодо МОЗ, то хотів би повернутися до гучної теми тендера по закупівлі машин швидкої допомоги, який не міг відбутися чотири рази поспіль. Я спеціально приїхав на відкриття тендерних пропозицій. Тоді нам сказали, що тендер перенесений, бо ще якісь дві фірми захотіли взяти участь. Це нонсенс, адже був оголошений кінцевий термін подання заявок. Для чого ж нас шити в дурні? Водночас потрібно поспішати… Річ у тім, що гроші «неперехідні», їх належить освоїти цього року. А виділили 922 млн гривень.

Які саме автомобілі «швидкої» підходять, скажімо, для вашої рідної Чернівецької області?

— Певна річ, необхідно зважати на регіон, у якому ті машини будуть обслуговуватися. Однозначно потрібні економічні машини. Після впровадження в життя медичної реформи лікарі зобов’язані приїздити на виклик у місті за 10 хвилин, у сільській місцевості — за 20. Мені цікаво, як добратися за цей нормативний час до гірського села, до якого доріг фактично немає? Може, в Януковича позичити гвинтокрил? Він же ним не користується, а так хоч користь буде. Та якщо серйозно, то я з повною відповідальністю можу сказати, що проти закупівлі «газелей». Але ми знаємо, що треба «розбавити» тендер придбанням цих авто у провладного депутата. При цьому, як ми розуміємо, одразу понад 200 млн гривень підуть «наліво». Насправді в МОЗ з року в рік наступають на одні й ті самі граблі. Торік теж були проблеми із закупівлею автомобілів…

Поговорімо ще про одну «хворобу». Перші її симптоми з’явилися ще в Ірпіні, коли міська рада чомусь стала не задоволеною мером, обраним місцевою громадою, та проголосувала за недовіру йому. Потім відбулися позачергові вибори міського голови. Врешті-решт перемогла людина, яка віддячила усім причетним до цієї оборудки. І ця тенденція поширюється Україною

— Я представляю саме те місто, де створили лабораторію із відпрацювання цієї технології по зняттю мера. Мій колега з фракції «Батьківщина» Микола Федорук впродовж 17 років був міським головою Чернівців. Але в 2010-му «тушкована» більшість у міськраді безпідставно зняла його. Цю схему розробив губернатор Папієв. Далі її відпрацювали в місті Новодністровськ, а потім пішло по всій країні.

Нещодавно з’явилася інформація, що борги по зарплатні бюджетникам сягнули 4 млрд гривень. Зовнішній борг за вересень зріс до 26 млрд доларів. Внутрішній — без урахування боргів по зарплатах, — сягає 240 млрд гривень. І світла в кінці тунелю не видно.

— По-перше, все покрали, а по-друге, під час ухвалення бюджету ніхто не думає про наслідки для країни. Нам закидають, що ми частково відповідальні за бюджет 2013 року. Перепрошую, цьогорічний фінансовий розклад був ухвалений ще депутатами шостого скликання. Я був тоді депутатом Чернівецької облради та міг спостерігати цей процес також і на регіональному рівні. Бюджет роздали на ознайомлення за дві години до розгляду, його ухвалювали практично не читаючи. Цього року так не вийде. За бюджет буде війна!..

До речі, є певна маніпуляція з цифрами. Згідно з останніми даними, у моїй Чернівецькій області заборгованість становить 100 млн гривень. Але є цікава новина: існує неофіційне розпорядження не подавати нових заявок до казначейства. Адже тоді реальна дірка сягне 200 млн. Насправді політика цієї влади накреслює один вектор в економіці — дефолт. Чим вона буде закривати дірки, ніхто не знає.

До мене звертається чимало людей: соціально незахищені верстви населення, почесні донори, яким уже на 24 дні затримують виплати. Тишком, щоб не знала влада, звертаються комунальні підприємства… Нарешті минулого тижня і губернатор визнав, що з казначейством існують проблеми.

Але уряд стверджує, що на рахунках казначейства гроші є!..

— Цікава теза Азарова щодо невиплат — каратимуть місцевих чиновників. Тобто прем’єр перекладає проблему з хворої голови на ще більш хвору. Це гра в хорошого і поганого слідчого. Але ж люди страждають, доки вони перекладають відповідальність одне на одного. Ви віддайте гроші, а потім замкніться у кабінеті й вирішуйте, хто винен.

Може, це свідчить про те, що настав час змінювати принципи формування бюджетів?

— Згадаймо 1990-ті роки, коли до складу виконкомів міських рад входили управління фінансів. Після того як запровадили інститут представників президента, тобто губернаторів, голів держадміністрацій, які призначаються з Києва, всі ради чомусь делегували нагору повноваження щодо розподілу бюджетних коштів. Коли збираються представники усіх районів, вони спільно думають, куди краще спрямувати кошти. А коли все зароблене йде до Києва, тоді мер бере кошики, а голова держадміністрації — валізи, і вони їдуть до столиці просити грошей. Ще надзвичайно дивно, коли деякі голови держадміністрацій дорікають Буковині, що ви, мовляв, дотаційна область. Люди добрі, ми всі — громадяни України, і бюджет у нас спільний. Але транспортний збір уряд Податковим кодексом забрав у Київ, акциз на паливо — у Київ… Перепрошую, а що ж тоді на місцеві дороги перепадає? У складі ціни пального близько 2 гривень — це акциз. То залишіть його на дороги певної області. І я переконаний, що цього їй вистачить.

Вимальовується картина, що в державі треба міняти все. Не тільки владу, а й адміністративний устрій, структуру місцевого самоврядування.

— Наша держава стоїть перед необхідністю системних змін. Це вже є аксіомою. Бо насправді досить тривожні явища спостерігаються в суспільстві. Наприклад, жителі Красноїльського району (на кордоні із Румунією) кажуть, що влада їм не потрібна. Мовляв, не заважайте нам, самі розберемося. А тим часом трохи лісу розкрадають, трохи податки не платять, трохи за кордоном мають бізнес. І я їх розумію, бо держава їм не допомагає, а навпаки, стала репресивним органом. Мене бентежить, що за три роки правління Януковича у людей «прокинувся» радянський ген страху. Найстрашніше, що українці знову почали боятися говорити…

Микола БИКОВ

"gazetavv.com"

1