В зоні АТО поранили чернівчанина Юрія Шипітка

В зоні АТО поранили чернівчанина Юрія Шипітка

16.07.2014, 15:39

Про своє поранення в зоні АТО повідомив ще один чернівчанин Юрій Шипітко. 

Вчора обстріляли нас, - написав він 15 липня на своїй сторінці у ФБ. - Врешті решт попали(((( в мене тоже(((( осколки міни в ліву руку, спину і десь царапнуло голову. Але все нормально. Прооперували. Не знаю яким макаром опинився в Дніпропетровську".

- Зараз я почуваю себе нормально, - розповів хлопець molbuk.ua. - Минулої ночі нас знову обстрілювали. Осколками зачепило і мене. Попало в ліву руку, плече і трохи голову зачепило. Я навіть толком не зрозумів коли і як, але зранку вже прокинувся у Дніпропетровську, в лікарні. Мене прооперували. Кажуть, що ніби нічого серйозного, каліцтва бути не повинно. Але полежати трохи доведеться. Зі мною в палаті є ще один солдат із нашої батареї. Чи переведуть мене після одужання до Чернівців, чи знову пошлють у зону АТО мені не говорять. Зараз, головне підлікуватися, - сказав Юрій Шипітко.

Можливо, що це було під час ранкового обстрілу під Амвросіївкою 3 батальйону 72-ї бригади, про який повідомив журналіст Роман Бочкала, який знаходиться в зоні АТО. Тоді внаслідок  обстрілу загинуло четверо українських військових.

"Трагедія, про яку влада вважала за потрібне промовчати. Вранці 15 липня, під Амвросіївкою, з установок "Град" був обстріляний 3-й батальйон 72-ї бригади. Наслідок - 4 "двохсотих", і більше десяти поранених", - написав він. "Постраждали вояки 7-ї, 8-ї, 9-ї роти. Троє хлопців загинули одразу, четвертий стік кров'ю - вибухом йому відірвало ноги", - додав журналіст.

"Обстрілюють хлопців вже четвертий день. Бійці просять командирів запросити авіацію. Відповідь: дорого. Просять перенести табір у непристріляне місце. Відповідь: не можна. Ситуація патова. Вічна пам'ять загиблим..." - написав Бочкала.

У свою чергу, сотник Майдану Володимир Парасюк вночі у Facebook написав, що в Амвросіївці обстріл українських військових з "Града" триває. "В даний момент перебуваю на самому кордоні між Україною і Росією. На власні очі бачу, як з території Росії "Гради" обстрілюють Амвросіївку. Приблизно 7 км на південь від КП "Успенський", а також з північної сторони, приблизно 20 км", - написав він.

"У нічному небі це видно за кілька кілометрів. Хай там що говорить Путін чи його маріонетки, особисто мені більше доказів не треба: стріляють з території Росії. Те саме говорять наші прикордонники. Нашим військовим біля Амвросіївки терміново потрібна підмога, інакше їх тут просто зметуть з лиця землі!", - наголосив Парасюк.

Леся Михайлюк - активістка Волонтерського руху Буковини, який забезпечив чернівецького солдата бронежилетом, прокоментувала повідомлення про поранення: 

- Наш Юрочка поранений... Прооперований... Наш оптиміст - він ще має сили жартувати) Видужуй, наше сонечко! Ревіла сьогодні багато - істерила, повторюючи "А якби він був без броніка?"

А лише за день до того Юра Шипітко повідомив про таке: 

"Випробував броніка. 5м і ніфіга! Харош! Випробовував коли лупили під кіпіш літаючого безпілотника навколо нас. Нарешті, за третьою спробою збили його!!!! Не встиг сфоткати але той самальотік упав))) Це була його третя спроба. Факт: бронік хароший!!!! Безпілотника нема)))))))))"

9 липня активістка Волонтерського руху Буковини розповіла цікаву історію про Юрка:

-  У нас виникла цікава ситуація..... дуже мила та сентиментальна... сьогодні о 20.00 на картку волонтерів надійшло 100 гривень від..... Юрчика Шипітко, того самого Юрчика, якого ми з Вами екіпірували... Здивуванню не було меж, як, що, навіщо, адже ми знаємо,що не так наші солдати й багато отримують зарплатні. Відповідь вразила... Юрчик перерахував нам грошики, щоб ми купили діткам із садочка, які малювали для них малюночки, цукерки та передали їх від хлопців.... "що одягнені у війну"....... Спочатку вражають дітки, а потім наші хлопці.... як тут бути витривалими зі стальними нервами...??

Згодом волонтери відзвітували

- Цей пост для Юрчика Шипітко, - повідомила активістка Волонтерського руху Буковини Жанна Король. -  Юра, ми виконали твое прохання. Сьогодні були знову в нашому ( уже підшефному) садочку. Принесли цукерочки від тебе. Дітки зраділи і пообіцяли нам ще багато листів та малюночків. Хлопці " що одягнені у війну", Ви зобов"язані повернутися живими, цього хочуть дітки, а вони повинні отримати те чого просять. Юра в центрі серед дівчаток стоїть маленький хлопчик, його звати Максим. Це Він сказав що Ви одягнені у війну, це цей хлопчик став війдомим свою фразою. Я йому пообіцяла, що коли ти повернешся, то прийдеш до нього в гості. Так що у тебе є зобов"язання.

28-річний чернівчанин Юрій Шипітко з тих кількох десятків буковинських резервістів, яких ще наприкінці березня першими мобілізували для захисту України від путінської агресії. (Контактний телефон солдата є в редакції). Повістку за нього отримав сусід. Але молодий чоловік не став прискіпуватись до дрібниць.

Він ще після подій на Майдані вирішив для себе: докладу посильних зусиль для облаштування нового майбутнього України. Створив у соцмережі спільноту, до якої залучав однодумців зі скаргами на хабарників. Але якщо своїй країні він знадобився як воїн, то які можуть бути питання. Йшлося ж бо про безпеку Батьківщини.

Тому одразу після роботи вирушив до військкомата. Сприйняв як належне, що медичної комісії як такої, окрім питання про скарги на здоров’я, не було. Сказали: завтра вранці відправка, часу на збори – лише ніч. Значить так тому й бути.

Таких як він в першій партії з Буковини набралося чоловік сто. Люди різних професій і матеріальних статків, віком від 20 до 50. Далі були переодягання у військову форму, казарма в Білій Церкві, поділ за родами військ.

З групою вояків Юрій потрапив на полігон десь під Житомиром. Тут резервісти мали за тиждень - хтось заново набути, а хтось відновити забуті з часів строкової військової служби навики.

Наступна зупинка – польовий наметовий табір десь на Запоріжжі. Саме звідси, за потреби, піхота їздила у Маріуполь для виконання бойових завдань. Прикриття забезпечували танкісти. Резервістів змішали з строковиками, одними і іншими командують кадрові офіцери.

З’ясувалося, що саме ці чоловіки й хлопці, серед яких є навіть солдати строкової служби, це і є ті резерви, на які може покластися України. Переважна більшість з них – вихідці з західних і центральних областей країни. З південного-сходу практично нікого немає.

Нести важку службу допомагав гумор.

15  червня Юрія Шипітка і його бойових товаришів перекинули в зону АТО. 

- З кустіком переїзд веселіший))), - написав він тоді на своїй сторінці у ФБ, хоча не мав навіть бронежилета. 

А вже на новому місці дислокації Юра якось написав таке:  

"А дивіться якого сєпаратіста я найшов!!!"

1


КОМЕНТАРІ (1)

avatar

Tatyana Klesunova

17 липня 2014 17:30