«В Довбуша є майбутнє, є стратегія розвитку», - Олександр Ставчанський

Наприкінці червня завершилось перше коло Чемпіонату області з футболу серед команд-любителів. Цьогоріч обласні змагання зазнали кардинальних змін, оскільки було впроваджено поділ на три ліги: Суперлігу, 1 Лігу області та 2 Лігу області.

Тож ми поспілкувались про проміжні підсумки чемпіонату з тренером УСК «Довбуш» Олександром Ставчанським. 

Про перше коло загалом і підготовку команди

Розпочну ще з підготовчого періоду до першого кола. Ми одна із команд, яка справді серйозно до цього поставилась і провела підготовчі збори до Чемпіонату області з футболу. Також ми провели, напевне, найбільше товариських ігор до старту сезону. Але десь нам не вистачило досвіду, десь футболістів, бо всі знають, що у нас хлопці грають за емблему клубу, а не за гроші. Якщо ж взяти команди 1 Ліги області, то з 10 команд 8-9 фінансуються, тільки наша команда не має фінансування на премії гравцям. На жаль. Проте думаю, що в майбутньому це обов’язково буде, тому що таке заохочення потрібне для команди і гравців, особливо, якщо прагнути до конкретного результату. 

Щодо самого Чемпіонату, то, на мою думку, це є один із найсильніших чемпіонатів за всю історію футболу в нашій області в період незалежності. У попередніх чемпіонатах можна одразу було розподіляти призові місця, за класом команд передбачити хто і як зіграє. Зараз кожна команда саме 1 Ліги показує дуже різні результати, і щось передбачити дуже важко. Ось навіть ми грали вдома з ФК «Топорівці» й виграли 3-1, проти ФК «Фазенда» ми програли 5-2, а вони, в свою чергу, програли ФК «Топорівці». Значну роль для команд відіграють домашні матчі, особливо враховуючи те, що часто у нас футбольні поля є нестандартні або з різною якості покриття. Не в останню чергу через це домашні команди набирають очки.

Про результати першого кола, гру команди, єдиний безапеляційний програш і труднощі

Те, що УСК «Довбуш» на останньому місці, звичайно, недуже радує. Єдиний позитив в цьому те, що ми стараємось слідувати своїй цілі і показувати комбінаційний футбол, щоб люди могли приходити і отримувати насолоду від перегляду гри нашого клубу. Це наша мета – гарний футбол. Так, результату поки немає. Якщо взяти до уваги всі матчі першого кола і кубкові матчі, то десь провальним я можу назвати один єдиний матч – це проти «Фазенди». Не вийшло в нас повністю зібратись на гру, максимально сконцентруватись. Проте навіть якщо брати той матч у розрізі таймів, то першу половину ми могли ще виправити, але кінець гри провалили, через що програли 5-2. Це поєдинок, який ми безапеляційно програли. 

Ще один негативний досвід пов'язаний з виїздом в Тереблече. Через ряд форсмажорних обставин команда не зібралась на гру. У цьому вбачаю і свою вину, а саме, що не скоригував раніше, адже є можливість, згідно регламенту, переносити ігри за певний час. Тоді нам зарахували технічну поразку. Однак навіть з цієї ситуації можна взяти позитив, бо на таких помилках також вчимось, набираємось досвіду. За історію УСК «Довбуш» після відродження – це перший такий неприємний випадок, який, сподіваюсь, більше не повториться. Тут відкритим лишається питання фінансування команди, бо інколи виникають труднощі через збір фінансово невмотивованих гравців. Звісно, що в кожного є сім’я, близькі, робота, різні заходи, тому конкретно в цій ситуації думаю, що це невдале співпадіння. До того ж наші ігрові дні – це субота. Проте є деякі суперники, які приймають у неділю, що також вибиває трохи з колії. Але всі такі «недільні» матчі ми в першому колі зіграли, тому в другому маємо матчі лишень по суботах. 

Для мене за честь тренувати таку команду, з такою історією. У нас команда однодумців, як серед гравців, так і керівництва, де кожен намагається розробляти свій напрям, додаючи показників до спільного результату. Наприклад, в інформаційному плані, на мою думку, ми одні з кращих. В тренувальному плані також добре працюємо, десь не вистачає саме досвіду і гравців з досвідом, тому сподіваємось, що зможемо долучити до клубу виконавців із потрібними характеристиками. 

Про психологію команди і пропущені голи наприкінці матчів

В моєму баченні це певна психологічна нестійкість команди. Також це свідчення того, що нам не вистачає лідера саме на полі, лідера команди. Хоча в нас хлопці є класні, але десь треба ще досвіду набратись, десь психологічної стійкості. Якщо говорити про фізичні кондиції і втому наприкінці матчів, як причину поразки, то можна заперечити. Саме фізично ми дуже добре підготувались до цього сезону. І ми чи не єдина команда, яка регулярно тренується й під час чемпіонату. Тому від психології багато залежить, адже з 10 ігор одну ми програли заслужено, всі інші можна було витягувати хоча б на нічийні результати чи навіть перемоги. У другому таймі треба додавати в грі й забивати, а ми втрачаємо концентрацію. 

Про зміни, які очікуються в клубі

Ми працюватимемо над психологією, але потрібні й нові гравці в команді, які будуть мати досвід, віддаватимуться на 110% на тренуваннях та іграх. Як по-футбольному кажуть,  потрібна «свіжа кров». Це стосується як і гравців, так і тренерів, тому що десь вичерпався й кредит довіри, зважаючи на той результат, який маємо. Ми знаємо, що команда, яка займає останнє місце, вилітає до 2 Ліги області, а наступного року УСК «Довбуш» святкуватиме сторіччя, тому я навіть не хочу думати, що команда може вилетіти з 1 Ліги.

Говорячи про команду, то мені дуже імпонує те, що в цієї команди є майбутнє, є стратегія розвитку, тому з впевненістю можу сказати, що команда рухатиметься вперед. Чемпіонат області для Довбуша це лише одна із сходинок на вершину і в найближчому майбутньому клуб виступатиме в Чемпіонаті України серед аматорів. Бо, не враховуючи ФК «Буковина», яка виступає в Другій Лізі України, в області має бути ще хоча б один клуб, який виступатиме на всеукраїнському аматорському рівні. Для інших областей це вже звична практика – і саме з таких команд інколи підбираються гравці й для головної команди краю. А якщо взяти «Буковину», серед команд-любителів області знайдеться не так багато гравців їй для підсилення. Чому я так говорю? Для підвищення професійності гравцям наших команд може слугувати лише Суперліга області. Натомість команди, яка виступала б на рівні інших українських аматорських клубів, в області не має. А різниця між професійним футболом і аматорським відчутна, тому гравці, які одразу з рівня області йдуть на рівень професійний відчувають значні труднощі.

Перерву між першим і другим колом ми використаємо для проведення певних змін. Завдання на цей сезон ставилось високе, нам пропонували одразу заявлятись в Суперлізі області, але ми вирішили почати з низів і обрали 1 Лігу області. Зрозуміло, що тепер основне завдання – це зберегти прописку в 1 Лізі області та підготувати команду до сторіччя святкування клубу у 2020 році. На мою думку, це має бути непересічна подія не лише для наших прихильників, а й всього буковинського футболу. Тому повторюсь, що зміни будуть і серед футболістів, і в тренерському штабі. З цієї причини було прийнято рішення у загальну відпустку команді не йти (окремо гравці звісно ж мають таку можливість), тому тренування будуть продовжуватись і під час цієї літньої перерви. Нас «не відпускає» турнірна таблиця, тому працюємо для покращення позицій. Окрім цього, в другій половині серпня стартує друге коло Чемпіонату. Також нас, як чемпіонів минулорічного турніру пам’яті Андрія Гусіна, запросили до участі в цьому змаганні, яке відбудеться 11 серпня. Таким чином, зараз ми проводимо і товариські матчі, окрім звичних тренувань.