У центрі Чернівців встановили хрест Небесній сотні, який стоятиме перед  вікнами ратуші до відновлення Пієти

У центрі Чернівців встановили хрест Небесній сотні, який стоятиме перед вікнами ратуші до відновлення Пієти

06.04.2014, 18:50

Замість традиційного недільного Віче у Чернівцях відбулася Хресна хода, зініційована духовенством краю. Цьогоріч вирішили відслужити 14 стацій Хресної дороги, якою пройшов Ісус Христос, на Центральній площі, де колись стояла скульптура Богородиці - Пієта. За словами отця Валерія Сиротюка, цю скульптуру хочуть відродити, оскільки вона символізувала любов, милосердя і прощення. А поки що під час Хресної ходи освятять місце під майбутній пам’ятник Богородиці. 

Хоча тільки півтора роки тому громадська консультативна рада з питань охорони культурної спадщини вважала за неможливе відновлення цього пам'ятника. 

У 2012 році ми повідомляли: 

БЕЗ ПІЄТИ

Відтворювати та встановлювати на площі Центральній точну копію Хреста "Пієта" найближчим часом не будуть. Мова про так звану "Пієту" – фігуру Матері Божої з дитиною Ісусом на руках і двома ангелами по боках, яка за австрійських часів стояла на Центральній площі міста, якраз напроти мерії. Це питання у четвер, 5 липня 2012 року, на пропозицію громадського активіста І.Т. Сандуляка розглянули на останньому засіданні члени громадської консультативної ради з питань охорони культурної спадщини.

Відновлення цього пам'ятника, який до румунської окупації Чернівців прикрашав Центральну площу міста, вже багато років вимагає частина міської громади. Після 1918 року румунській владі чомусь не сподобалося, що на головній площі столиці Буковини – споконвічно православній провінції колишньої Австрійської імперії – установлена скульптура, яка відповідає всім канонам католицької церкви. Тож ще у 1922 році, без дозволу католицької церковної громади, скульптуру Матері Божої демонтували й установили на так званому Хальцпляце, з правого боку костьолу єзуїтів "Серце Ісуса". Приблизно там, де сьогодні перебуває верхній вхід на Червоноармійський базар. На знак протесту проти такого гвалтовного рішення тодішньої влади, католики відмовилися освячувати це нове місце для "Пієти". Навіть з огляду на те, що офіційна влада прикрасила територію, провівши її електрифікацію й озеленення, - розповів "BukNews" завідувач відділу Державного архіву чернівецької області Драгош Олару. Представники комуністичного режиму виявилися ще менш церемонними у цьому випадку, відтак "Пієту" просто демонтували. У ніч з 13 на 14 січня 1950 року невідомі розвалили й вивезли у невідомому напрямку цю католицьку святиню Чернівців.

Члени громадської консультативної ради з питань охорони культурної спадщини дійшли згоди, що нині відтворити "Пієту" немає можливості – відсутні креслення пам'ятника, фотофіксація його деталей та самих деталей, як того вимагає чинне законодавство. Змінилося й саме архітектурне середовище міста. Коли "Пієту" встановлювали, навколишня забудова площі була переважно одноповерховою. Те саме стосується нинішньої будівлі ратуші. Тож відновлений пам'ятник тепер просто не "впишеться" в нинішній архітектурний ансамбль площі, - переконують фахівці. За час, що минув, тут також з'явився інший пам'ятник – Тарасові Шевченку. Тим часом співіснування двох пам'ятників на одному візуально-просторовому майданчику є рішенням, до якого архітектори ставляться доволі скептично.

Розрекламована ще у 2008 ювілейному для Чернівців році головна архітектурна подія - реконструкція однієї з найстаріших площ міста – Центральної – пропозиції щодо відновлення на старому місці "Пієти" теж не містила. Щоправда, так і не розпочавшись, вся ця затія з її реконструкцією незабаром зайшла у глухий кут. Дозволом на будівництво чотириповерхового торгово-виставкового центру позаду пам'ятника Тарасові Шевченку, який діяв з березня 2008 по квітень 2009 року, підприємство "Центр-плаза" так і не скористалося. Департамент житлово-комунального господарства міської ради відмовився видавати забудовнику дозвіл на знесення зелених насаджень на площі. Не допомогло навіть рішення суду, яке представники підприємства "Центр-плаза" отримали на руки у червні 2010 року. Одразу після дострокового усунення з посади Чернівецького міського голови Миколи Федорука, у стінах ратуші заговорили про те, що його й у відставку відправили в тому числі і за цей спротив забудові. (Формально – невиконання рішення суду).

Проте й наступники норовливого мера теж вирішили нічого за спиною в Шевченка не зводити. Відтак Чернівецька міська рада вирішила розірвати договір про реконструкцію Центральної площі. Тут до двору вчасно прийшлося і ЮНЕСКО. Після включення архітектурного ансамблю колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО суттєво змінилися вимоги до охорони автентичного архітектурного середовища всієї центральної частини міста. Нині представники підприємства озвучують суми від 20 до 30 млн. гривень збитків, які вони нібито отримали через те, що не змогли реалізувати проект. Тут і прямі затрати підприємства, штрафні санкції та втрачена вигода.

«Чи так це насправді і що далі робити – мала би з'ясувати спеціальна експертна комісія, - розповіла начальник відділу охорони культурної спадщини пані Олена Пушкова. – Можливо, справа не дійде до суду, а питання вдасться завершити компромісом сторін».

Ось тільки чи вдасться його досягти, якщо місця для матері Божої в Чернівцях нема, а не лише фізично, але й, схоже, в серцях людей.

 Юрій КРИВОНІС

1


КОМЕНТАРІ (2)

Подяка отцю Валерію. Це гарна справа, відновлення історичноі справедливості!  молодці хлопці з самооборони, що стали на захист украінськоі церкви!   о  от  коли побачив фото зрадника Сірмана, зразу настрій впав......

avatar

парафіянин

06 квітня 2014 22:18

Подяка отцю Валерію. Це гарна справа, відновлення історичноі справедливості!  молодці хлопці з самооборони, що стали на захист украінськоі церкви!   о  от  коли побачив фото зрадника Сірмана, зразу настрій впав......

avatar

парафіянин

06 квітня 2014 22:18