У румунських горах Вранча стався землетрус

Землетрус магнітудою 5,1 стався в румунському повіті Вранча о 05.40 за місцевим часом, повідомляє РІА «Новости». "Осередок землетрусу залягав на глибині 130 кілометрів. Останній раз землетрус такої сили було зафіксовано у 2009 році. Землетруси у повіті Вранча - звичайне явище", - сказала журналістам прес-секретар Національного інституту дослідження фізики землі Мірча РАДУЛЯН.

Підземні поштовхи були такої сили, що їх відчували навіть жителі румунської столиці - міста Бухарест.

Згідно із заявою місцевої поліції, руйнувань не зафіксовано.

Повіт Вранча розташований поблизу від північнокарпатського хребта і є найбільш сейсмонебезпечним районом у Румунії.

“БО В ЦЕЙ ЧАС ЗАГУЛА ЗЕМЛЯ…” З 1091 ПО 2008 РІК НА БУКОВИНІ ЗАРЕЄСТРОВАНО 48 ЗЕМЛЕТРУСІВ СИЛОЮ ВІД 4 ДО 7 БАЛІВ

“У сей же рік [1091], коли Всеволод [син Ярослава Мудрого] діяв лови на звірів за Вишгородом, [і] коли розкинули тенета, і люди зняли крик, упав превеликий змій із неба. І перелякалися всі люди, бо в цей час загула земля, – багато хто чув”, – так кілька століть тому Нестор-літописець описав у своїй безсмертній “Повісті минулих літ” землетрус, викликаний падінням на українську землю велетенського метеорита. З того часу минуло добрих 917 років, проте територія сучасної Чернівецької області досі залишається сейсмонебезпечною. Як з огляду на близькість гірського хребта Вранча (Східні Карпати в Румунії), де на глибині 150 км знаходяться вогнища потенційних карпатських землетрусів, так і через розташування самого обласного центру на перетині кількох тектонічних розломів, один з яких навіть отримав назву Чернівецького. Директор навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ ім. Ю.Федьковича Андрій Ніколаєв переконаний, що відсутність в Україні спеціалізованої державної служби, яка складала б прогнози землетрусів, так само як і відносна точність сучасних методів їх передбачення поки що не дає підстав розраховувати на офіційний науковий прогноз можливого катаклізму. У сейсмічно небезпечному регіоні землетрус рано чи пізно обов’язково відбудеться, – запевняє науковець. Тому треба не чекати на його прогноз, а вже зараз готувати відповідь руйнівній силі стихії.

Один чернівецький землетрус вразив Пушкіна у Москві, а інший – учасників відзначення 500-річчя Чернівців

Найрізноманітніші історичні джерела – від літописів, записів істориків і аж до газетних публікацій, так само як і результати започаткованих у ХХ столітті інструментальних спостережень, стали основою для створення спеціального каталогу “Землетруси України”. Унікальне наукове видання вмістило інформацію про всі природні катаклізми, які мали місце в Україні, починаючи з 1000 року. Відтак саме з цього каталогу відомо, що у період з 1091 по 2008 рік на території сучасної Чернівецької області було зареєстровано 48 землетрусів силою від 4 до 7 балів кожний. Епіцентри 46 з 48 відомих науковцям чернівецьких землетрусів знаходилися у районі гір Вранча, що за 300 кілометрів від міста. Повторюваність так званих вранчівських землетрусів є неправильною. Проміжок між ними коливається від 1 – 2-х місяців до 50 років. У 1940 році, наприклад, відбулося аж 3 сильних землетруси, два з яких у листопаді. Останній такий катаклізм трапився у 2004 році.

Особливістю цього унікального для всієї Європи вранчівського епіцентрального району є його глибокофокусність. Зазвичай вогнища більшості землетрусів знаходяться у межах земної кори на глибині не більше 15 – 30 кілометрів, натомість глибина вранчівських сягає позначки 150 кілометрів. Наслідком цієї особливості є те, що їх сила відчувається на значних відстанях. Наприклад, вранчівські землетруси 1802 чи 1940 років реєструвалися на відстанях 3 – 4 тисяч кілометрів. Достеменно відомо, що землетрус 1802 року сильно вразив Олександра Пушкіна, який проживав тоді у Москві. Майбутній поет, якому на той час виповнилося лише 3 роки, запланував навіть описати ці події у своїй майбутній біографії. Щобільше, поштовхи силою 4 – 6 балів, які час від часу відчувають мешканці Києва і всієї центральної частини України, де в принципі не мало би бути землетрусів, позаяк це зона українського кристалічного щита, також йдуть з Вранчі. Тож всю Україну, образно кажучи, трясе саме Вранча. (Сейсмічність Криму та Закарпаття, де є свої власні епіцентральні райони, тема окремої розмови).

З 46 вранчівських землетрусів науковці виокремлюють 6 особливо сильних, що мали певні руйнівні наслідки для Чернівців. Зокрема, такими вважаються землетруси 26 жовтня 1802 р., 26 листопада 1829 р., 23 січня 1838 р., 6 жовтня 1908 р., 11 листопада 1940 р. Шостий сильний карпатський землетрус відбувся 4 березня 1977 року. Коли мова заходить про землетруси, більшість корінних чернівчан середнього віку у першу чергу згадують саме його. Проте найсильнішими з усіх перелічених – силою 7 балів по 12-бальній шкалі – все-таки вважаються вранчівські землетруси 1802 та 1940 років. Сила решти не перевищувала 5 – 6 балів.

Ще однією небезпекою, що чатує на мешканців української частини Буковини, є можливість землетрусів, пов’язаних з тектонічними розломами літосфери. Один з таких тектонічних розломів, який проходить по південно-західній околиці міста, навіть отримав назву Чернівецького. Якщо орієнтуватися по карті, то це приблизно район гори Цецино і далі на Сторожинець. Ще два тектонічних розломи (глибиною до 3 кілометрів) знаходяться прямо під центром Чернівців. Місто фактично стоїть на них. Вони йдуть далі у Румунію, а відтак можуть передавати поштовхи з інших епіцентральних районів, зокрема Вранчі. Ці тектонічні розломи різної потужності також здатні провокувати виникнення так званих місцевих землетрусів, яких лише за останніх 5 років сейсмічна станція “Чернівці” зареєструвала аж 108! Сила їх не перевищувала 1 бала, проте заспокоюватися щодо їх потенційних можливостей також не варто. Адже науковцям відомі щонайменше два сильних місцевих землетруси з епіцентрами на території Чернівецької області. Перший з них силою від 3 до 5 балів по 12-бальній шкалі зареєстрували у 1903 році. Відчувався він у північній частині сучасної Чернівецької області – від Заліщиків до Кіцманя. Ще один досить сильний місцевий землетрус силою близько 5 балів чернівчани могли відчувати 1950 року. Землетрус, який відбувся рано-вранці 5 травня безпосередньо під Чернівцями, у прямому сенсі підкидав їх на власних ліжках.

Місцеві землетруси не раз лякали й мешканців віддаленого Новодністровська (Сокирянський район). Лише останніми роками там зареєстровано кілька землетрусів силою до 4 – 5 балів кожний. Ситуація ускладнюється наявністю у регіоні потужних гідротехнічних споруд та велетенського водосховища. Наразі сейсмологи проводять спостереження щодо причин цих так званих новодністровських землетрусів. Відповіді на питання, чи пов’язанні вони з техногенними причинами, зокрема, змінами рівнів водосховища під час його наповнення та спрацювання, чи все-таки викликані тектонічними процесами, немає. Позаяк дослідження проблеми щойно почалися, ставити у цій історії крапку поки що рано.

Сейсмічно неблагополучні “панельки” і тектонічний розлом у створі греблі Дністровського комплексного гідровузла

Водночас у сенсі сейсмічної небезпеки порівняно з рештою регіонів країни Чернівецька область перебуває далеко не у найгіршому становищі. Дякувати Богові, за весь період сейсмологічних спостережень у Чернівцях, відомостей про загиблих під час жодного з названих землетрусів у краї не зафіксовано. На відміну від того самого Закарпаття, Півдня України чи Криму, де, наприклад, сейсмічний пояс проходить дном Чорного моря і далі на Кавказ, Чернівці і область розташовані осторонь (на північ і північний захід) основного – північно-східного напрямку поширення енергії вранчівського епіцентрального району землетрусів. Карпати ніби прикривають Буковину від Вранчі. Тому чи не єдине, що достеменно відомо про їх наслідки, – це сильний переляк мешканців міста, що у 1802 році налічувало заледве 20 кам’яниць, жодна з яких тоді не постраждала, чого не можна стверджувати про некапітальні будинки і тріщини на корпусах резиденції митрополитів Буковини і Далмації та нинішньої ЗНЗ № 5 – результат руйнівної дії стихії 1940 року. Іншими відомостями про наслідки цих двох найсильніших за всю історію краю землетрусів науковці наразі не володіють.

Проте це аж ніяк не привід для самозаспокоєння. Тим більше, що у другій половині ХХ століття ситуація у Чернівцях суттєвим чином змінилася. Наприклад, саме тоді в обласному центрі з’явилися нові багатоповерхові панельні будинки – так звані “панельки”, які за первісним проектом були розраховані на землетрус силою 6 балів. Навіть якщо під час спорудження цих спальних районів Чернівців будівельники дотрималися усіх норм і правил, то для регіону, де загальний фоновий бал землетрусів становить 7 балів, закладений ресурс міцності класичних панельок все одно недостатній. Що з ними буде у разі землетрусу, сила якого перевищуватиме 6 балів, науковці прогнозувати не беруться. Проте представники влади мали би зважати й на цю обставину.

Те саме стосується інтенсивної забудови будь-яких земельних ділянок у межах міста. Будівельний бум, який спостерігається у Чернівцях останніми роками, призвів до забудови переважно індивідуальними забудовниками багатьох зсувонебезпечних схилів, на які припадає 53 відсотки території міста. Це стосується району Роша, берегів річки Прут тощо. Натомість науковці застерігають, що сила землетрусу на таких схилах може збільшуватися на 1 бал. Тобто становити вже не 7, а всі 8 балів. За умови надмірного зволоження, як це було, наприклад, навесні цього року, будь-який навіть слабенький землетрус теж здатний активізувати зсувні процеси. На територіях з високим рівнем стояння підземних вод сила землетрусу також може бути більшою. Тобто складати 8 балів. І взагалі: там, де підземні води знаходяться близько до поверхні землі, під час землетрусу утворюється гель з води і рихлої гірської породи, фундаменти втрачають свою несучу здатність, що може призвести до завалювання цілих житлових кварталів. У цьому сенсі наслідки можливого землетрусу у створі греблі Дністровської ГЕС, яка тримає величезну масу води, страшно навіть уявити. Адже через сокирянські Ломачинці – якраз у створі греблі Дністровського комплексного гідровузла – проходить тектонічний розлом. До того ж увесь цей район переважно карстовий, а це додатковий ризик.

Відповідь на запитання, якої сили може бути землетрус на Буковині, дає розроблений фахівцями у 2006 році документ ОСР – 2004. Він містить карти загального сейсмічного районування України, а у додатках вказано фонові бали сейсмічності всіх населених пунктів країни. В Україні також діє комісія з антисейсмічного будівництва, яка на основі цих відомостей розробляє усі будівельні правила та норми. Саме цими офіційними документами мали би керуватися всі чернівецькі будівельники, а контролювати їх – відповідні державні структури ще на етапі затвердження проектної документації. Як запевнив кореспондента “Доби” Андрій Ніколаєв, до нього неодноразово зверталися представники будівельних компаній, що споруджують нові будинки у Чернівцях, і з’ясовували рівень місцевого фонового балу. Тож надія на позитивні зрушення у цьому питанні залишається. Принаймні протистояти можливим землетрусам іншим чином, окрім будівництва надійних будинків, мостів, підземних і надземних комунікації, що витримували б коливання землі відповідної сили, просто неможливо.

40 секунд фори

Нині Землю у Чернівцях “слухає” одна з 50 вітчизняних сейсмологічних станцій вже четвертого покоління, яка, до слова, більше нагадує звичайний комп’ютер, а не якесь диво техніки з безліччю ламп, дротів і кнопок. Заснована вона була понад 100 років тому – другою в Україні – ще у 1907-му. Зараз сейсмічна станція “Чернівці” під’єднана до всіх інформаційних мереж України та області. Як суб’єкт моніторингу, станція також входить до обласної системи моніторингу довкілля – ОСМД управління екології і природних ресурсів. Це саме з неї оперативному черговому МНС щоденно надходить інформація про віддалені або місцеві землетруси, а також всі коливання земної поверхні невідомої науковцям природи, які вони кваліфікують як події.

Два працівники станції, що нині належить ЧНУ ім. Юрія Федьковича, – директор Андрій Ніколаєв та інженер-сейсмолог Володимир Попович за допомогою спеціальної апаратури впевнено реєструють найвіддаленіші землетруси з усього світу. Зокрема, району гір Вранча, за яким на станції “стежить” окремий горизонтальний сейсмограф, так само як і коливання землі за десятки тисяч кілометрів – на Алясці, в Японії, Сінгапурі чи Малайзії. Це саме до так званого “вранчівського” горизонтального сейсмографа підключено станційний сигналізатор землетрусів, на якому у момент природного катаклізму спрацьовує сирена і висвічується напис: “відбувається землетрус”. (Див. фото на 1 сторінці). Ситуація з реєстрацією місцевих землетрусів дещо інша. Тут радіус дії сейсмічної станції “Чернівці” становить 30 – 35 кілометрів навколо обласного центру. Через те, що слабенькі місцеві землетруси затухають раніше, ніж їх встигає “почути” сейсмічна станція у Чернівцях, на жаль, нічого не можуть сказати про місцеві землетруси у Путильському і Вижницькому районах, частині Кельменецького, Хотинському і Сокирянському районах. Для того, щоб впевнено реєструвати всі місцеві землетруси, які відбуваються на території Чернівецької області, треба ще як мінімум дві таких станції, як університетська.

Сучасний рівень розвитку науки поки що, на жаль, не дозволяє сейсмологам робити відносно точні пронози щодо майбутніх землетрусів. І це попри існування майже 50 їх провісників, вивчення яких якраз і лежить в основі довго-, середньо- та короткострокових наукових прогнозів. Проте надійність таких прогнозів все ще невисока. Саме тому будь-яка інформація з зазначеними місяцем, днем і навіть годиною можливого катаклізму, що її вряди-годи поширюють усілякі віщуни та екстрасенси, нічого спільного з наукою не має. Що ж тоді окрім реєстрації землетрусів сейсмологам під силу? За наявності доброї волі “батьків міста” та мільйона гривень на відповідні роботи, накопичений рівень інформації та знань дозволяє науковцям вже зараз виконати мікросейсмічне районування території міста. Тобто абсолютно точно вказати сейсмічність для будь-якої конкретної території тих самих Чернівців. Виходячи з результатів спостережень – частоти сейсмічних хвиль, їх швидкості та амплітуди, інженерних властивостей гірських порід тощо – сейсмологи також можуть оцінити інженерні умови і небезпеки конкретної ділянки під забудову. Щобільше, як розповів Андрій Ніколаєв, розмістивши сигналізатор землетрусів прямо в районі гір Вранча, який би реєстрував їх одразу в момент настання і передав радіоповідомлення про них оперативному черговому МНС, область теоретично виграла б 40 секунд фори для підготовки до можливих руйнівних наслідків стихії. Наприклад, для відключення електро- та газопостачання, виведення рятувальної техніки з боксів тощо. Подібну систему, яка заснована на тому, що радіосигнал з епіцентру землетрусу надходить миттєво, на відміну від тих самих сейсмічних хвиль, які поширюються значно повільніше, вже давно застосовують у Мехіко. Щоправда, коштуватиме таке ноу-хау кілька мільйонів доларів. Чи потрібне воно Буковині – вирішувати не науковцям.

У розвинутих країнах світу, особливо тих, які часто потерпають від руйнівних землетрусів, вже давно переглянули стратегію боротьби з ними. Замість неточних прогнозів, тут все більше уваги звертають на сейсмостійке будівництво. Адже якщо ми живемо на сейсмонебезпечній території, то землетрус рано чи пізно обов’язково відбудеться. Відтак краще не гадати коли це станеться, а заздалегідь до нього підготуватися.

Юрій ЧОРНЕЙ, “ДОБА”