Подали до фінансування проектів на суму понад 12 мільярдів гривень: у Києві побачили, що регіони і громади відмежовуються від вирішення проблем гірських території, бо хочуть отримати все від держави

Подали до фінансування проектів на суму понад 12 мільярдів гривень: у Києві побачили, що регіони і громади відмежовуються від вирішення проблем гірських території, бо хочуть отримати все від держави

06.09.2019, 15:10

12 млрд грн очікують області від Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки: чи реально це?

Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області подали до фінансування в рамках Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки проектів на загальну суму понад 12 мільярдів гривень, більшу частину яких в областях планують отримати саме з державного бюджету.

Про це повідомила Олена Бойко, Генеральний директор Директорату регіонального розвитку Мінрегіону під час підсумкового круглого столу з обговорення перспектив розвитку гірських територій українських Карпат в контексті підготовки проекту Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки, який розробляється на виконання Указу Президента України «Про розвиток регіону українських Карпат».

«На запит обласних державних адміністрацій, загальний обсяг фінансування цієї державної програми на три роки становить більше 12 млрд грн. З них більше 80% - це кошти, які регіони планують отримати з державного бюджету, 20% - кошти місцевих бюджетів та інших джерел. Саме так бачать на місцях співвідношення фінансування проектів, які вони пропонують», - сказала Олена Бойко.

За її словами, фінансування програми з державного бюджету у розмірі понад 12 млрд грн – це захмарна цифра. «Проаналізувавши подані проекти, ми бачимо, що не завжди ОДА бачать розвиток територій у комплексі або не оперують цифрами щодо можливостей власних бюджетів, можливостей державно-приватного партнерства, міжнародної технічної допомоги. Саме тому основне навантаження з фінансування проектів вони покладають на державний бюджет», - зазначила представниця Мінрегіону.

При цьому більше 53% з цих 12 млрд регіони пропонують вкласти у розвиток інфраструктури, в тому числі – соціальної, на питання екології у планах спрямувати 21%, на туризм – 14% і лише 12% фінансування регіони хочуть спрямувати на розвиток економіки у гірських населених пунктах.

«Маємо ще декілька днів, щоб змінити акценти, бо будувати соціальну інфраструктуру, не стимулюючи економічні процеси – це шлях в нікуди. Ця інфраструктура буде потім нікому непотрібною, бо там просто не буде людей. Тому слід оптимізувати ті завдання і заходи, які ви пропонуєте. Ми повинні зрозуміти, які проекти є дійсно пріоритетними на найближчі три роки, щоб запустити соціально-економічний розвиток цієї території», - сказала Олена Бойко.

 Олена Бойко нагадала про ресурси, які можуть бути залучені для фінансування проектів в рамках майбутньої державної програми: «Ми вбачаємо, що принаймні на 2020 рік будуть збережені такі джерела фінансування, як Державний фонд регіонального розвитку, субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних громад, секторальна підтримка Європейського Союзу. Також можна використовувати кошти міжнародної технічної допомоги, субвенцію на соціально-економічний розвиток окремих територій, а також цільові кошти бюджетної програми, які, відповідно до Указу Президента, мають бути передбачені в цій держбюджеті на наступний рік».

Також Олена Бойко під час свого виступу нагадала про часові рамки у підготовці проекту державної програми для розвитку Карпат: «До 10 вересня маємо завершити формування проекту на основі пропозицій облдержадміністрацій. Зараз ми очікуємо від ОДА фінансово-економічного обґрунтування тих пропозицій, які вони подали. До 20 вересня мають пройти усі процедури погодження проекту програми з центральними органами виконавчої влади. До 22 вересня ми вже повинні подати проект відповідної постанови Кабінету Міністрів на розгляд Уряду».

Держава має поступово відходити від соціальних пільг і переходити до інвестицій та розвитку бізнесу у Карпатському регіоні, - В’ячеслав Негода

За останні три роки ми переломили психологію ставлення до розвитку Карпат. Зараз вже абсолютно спокійно сприймається теза про необхідність змінити підходи державної політики до розвитку Карпатського регіону і поступово перейти від соціальних пільг до інвестицій та підтримки малого і середнього бізнесу.

Про це сказав Перший заступник Міністра Мінрегіону В’ячеслав Негода в Києві під час підсумкового круглого столу з обговорення перспектив розвитку гірських територій українських Карпат в контексті підготовки проекту Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки, який розробляється на виконання Указу Президента України «Про розвиток регіону українських Карпат». Захід організований Українською асоціацією районних та обласних рад в рамках діяльності Ресурсного центру зі сталого місцевого розвитку.

«Жодна соціальна пільга не втримає людину там, де немає роботи, немає послуг, а отже – немає перспектив. Тому держава разом з регіональною та місцевою владою мають в першу чергу створити умови для наповнення місцевих бюджетів, збільшення робочих місць, поліпшення якості і доступності послуг в Карпатському регіоні. На це і повинна бути спрямована Державна програма розвитку регіону українських Карпат», - сказав В’ячеслав Негода.

Він закликав представників регіонів скористатися унікальним шансом перетворити Карпати в зону розвитку. «Маючи такі ресурси – людей, природу, культуру, традиції – Карпатський регіон не повинен занепадати. Це інвестиційно-приваблива територія, яка має і може розвивати країну. Саме тому до державної програми, яку уряд розглядатиме вже наприкінці вересня, потраплять виключно розвиткові проекти», - зазначив Перший заступник Міністра.

За його словами, регіони подали до фінансування в рамках програми проектів на загальну суму понад 12 мільярдів гривень, більшу частину яких в областях хочуть отримати саме з державного бюджету. «Виглядає так, що регіони і громади відмежовуються від вирішення проблем цієї території, але наголошую, що державна програма – це не значить, що лише держава буде опікуватися розвитком Карпатського регіону. Уряд і Парламент створюють загальні правила і можливості, а задача регіональної і місцевої влади – скористатися цими можливостями, залучивши не лише державні ресурси, а й кошти місцевих бюджетів, бізнесу, міжнародної допомоги тощо. Ми разом з вами маємо буквально декілька днів, щоб дати фінансові розрахунки по запропонованих вами проектах і показати Уряду, що на місцях готові активно і ефективно долучатися до вирішення проблем регіону, а не лише чекатимуть грошей з держбюджету», - сказав В’ячеслав Негода.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири проблеми на мільярд: які проекти Буковина хоче бачити у Державній програмі розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки

До 22 вересня Державна програма розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки буде відправлена на розгляд Уряду, - Альона Бабак

Питання розвитку гірських територій українських Карпат має розглядатися в контексті людського розвитку і якості життя мешканців гір.

Про це сказала Міністр розвитку громад та територій Альона Бабак в Києві під час підсумкового круглого столу з обговорення перспектив розвитку гірських територій українських Карпат в контексті підготовки проекту Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки, який розробляється на виконання Указу Президента України «Про розвиток регіону українських Карпат». Захід організований Українською асоціацією районних та обласних рад в рамках діяльності Ресурсного центру зі сталого місцевого розвитку.

За словами Альони Бабак, основне задання, яке стоїть перед Урядом та Міністерством, - виробити ефективну політику розвитку гірських територій, інтегровану у загальнодержавну політику регіонального розвитку та обласні стратегії розвитку.

При цьому у процесі формування і реалізації такої політики важливо враховувати не тільки природні, соціально-економічні та інституційні особливості гірських територій, але й кращі світові практики.

«Країни Європейського Союзу застосовують для розвитку гірських територій використовують субсидіювання виробництва, інвестиційну допомогу, надання компенсацій виробникам, а також збереження природного довкілля гір. Саме ці принципи ми маємо покласти в основу Державної програми розвитку регіону Українських Карпат та підкріпити їх розвитковими проектами, реалізація яких дозволить підвищити економічну конкурентоспроможність гірських територій, забезпечити високу якість життя населення, збереження демографічного потенціалу та етнокультурної спадщини шляхом державної підтримки та ефективного використання місцевого людського та природного капіталу», - сказала Альона Бабак.

Вона закликала обласні державні адміністрації відповідально підійти до фінальних пропозицій до проекту Програми, на які регіони мають лише декілька днів.

Також пані Міністр висловила прохання до центральних органів виконавчої влади глибоко проаналізувати секторальні напрямки майбутньої програми.

«Спільно ми маємо вийти на якісний проект урядового рішення», - резюмувала Альона Бабак.

Крім того, вона подякувала представникам Посольства Республіки Польща за підтримку у проведенні громадських обговорень питань, що стосуються розвитку українських Карпат.

Міхал Ґєрґонь, Тимчасовий Повірений у справах Республіки Польща в Україні, зазначив, що Польща і надалі підтримуватиме Україну на шляху реформ, а особливо – децентралізації, бо знає, наскільки важливим є роль місцевого самоврядування у розвитку країни.

Довідка

Захід відбувся за підтримки проекту «Сталий розвиток Українських Карпат», який впроваджується Українською асоціацією районних та обласних рад в рамках діяльності Ресурсного центру зі сталого місцевого розвитку у партнерстві з Посольством Республіки Польща та Міністерством розвитку громад та територій України. Проект фінансується Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках програми польської співпраці в цілях розвитку.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Сталий розвиток Українських Карпат», за підсумками круглого столу, який відбувся 5 вересня 2019 року Києві, організований Українською асоціацією районних та обласних рад в рамках діяльності Ресурсного центру зі сталого місцевого розвитку.

В рамках проекту відбулися 5 круглих столів: у Львівській, на Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях та підсумковий – у Києві.

1