У Художньому музеї відкрилась ювілейна виставка Марини Рибачук
Виставка під назвою «Терасове місто в зеленій спідниці…»
З творчістю пані Марини я знайомий уже багато років роблячи фоторепортажі для місцевих видань я не одноразово уважно спостерігав за творчою працею Марини на вулицях нашого міста. Марина не тільки гарний художник, але і цікавий співрозмовник який закоханий у наше місто і про нього може розказати багато історій та легенд, а окрім того вона просто чарівна жінка.
У художньому музеї зібралось багато людей це і чинники місцевої влади прийшли привітати пані Марину з ювілеєм та друзів художників, які сказали багато гарних слів про творчість Марини. Тут можна було запримітити студентів які мають пряме відношення до мистецтва живопису.
Марина часто малює міські пейзажі просто посеред вулиці. "Коли стоїш декілька годин, відчуваєш потоки міста" – каже пані Марина. Ці потоки міста дарують художниці часом неочікувані зустрічі з пересічними чернівчанами, які не соромляться захоплених поглядів та коментарів.
Хотілося би відзначити, що Марина Рибачук отримала ґрунтовну художню освіту. Все розпочиналося традиційно, з дитячої художньої студії в Донецьку де пройшло її дитинство. Коли Марині виповнилось 15 років родина переїхала в Чернівці, потім було відвідування майстерні Івана Холоменюка, а остаточно закріпилися вміння й знання мисткині в Івано-Франківську, де в 1988 році Марина закінчила художньо-графічний факультет інституту і отримала диплом з відзнакою.
В подальшому її життя та творчість вступили у новий період – період активної участі у різноманітних мистецьких заходах, пленерах, міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках. Художниця стає відомою, її визнають як на Україні, так і за її кордонами, роботи демонструються у багатьох виставкових залах та картинних галереях.
Не менш виразні її мальовничі карпатські пейзажі та замальовки провінційних містечок, в чому може переконатися кожен відвідувач виставки. Відчуття кольору та пізнання особливостей буковинського малярства, які відчуваються у кожній її роботі, їй привив вчитель, порадник та наставник, вищезгаданий метр буковинського мистецтва І. Холоменюк.
Про натюрморти: Головною особливістю натюрморту є те, що за допомогою неживих речей художник відображає певне бачення фрагментів матеріального світу. Таким чином, художник ніби вселяє в мертві предмети нове життя. Придивіться уважніше до творів Марини саме цього жанру і ви помітите, що більшість з них містить інформацію не тільки про речі, але й про епоху, побут, звички їх володарів. Предметом зображення є будинки, квіти, плоди, дичина, їжа, посуд, меблі, одяг, особисті речі.
За думкою багатьох фахівців, Марина Рибачук дійсно має великий творчий потенціал. І все це – завдяки щирості, відкритості та любові до всього, що оточує художницю. «Ми завжди по-справжньому звертаємо увагу саме на ті твори мистецтва, які випромінюють доброту і любов. Вони піднімають нас духовно, дарують нам спілкування із рідною природою, нагадують нам про щось дуже близьке, або навіть на далеке, яке манить, приваблює, кличе. Такі твори завжди цінуються і до цих творів належать роботи Марини Рибачук», - стверджують прихильники творчості Марини.
Щойно Марина повернулась з Франції де проходили «Пленери у Темістокля Вірсти» тут художники намагаються привернути увагу не тільки до творчості сучасних буковинських художників, а й до самої постаті Темістокля Вірсти.
Степан Карачко, краєзнавець
Cвітлини автора
