Тверезий погляд на безпеку пасажирських перевезень, або через що чернівчани перестануть користуватися муніципальним транспортом і підуть пішки

Я давно слідкую за ситуацією у громадському транспорті міста Чернівців і прекрасно знаю, що ситуація у транспортних підприємствах (за деякими винятками) «не фонтан». Підприємства бувають різними. Одні давно заслужили довіру пасажирів і стабільно підвищують пасажиропотік. Іншими пасажири користуються, скажімо, із примусу – бо просто немає альтернативи.

Чого там тільки не буває – і автобуси старі і часто ламаються, і ходять нерегулярно, і водії-лихослови – і не від кращого життя! Досі я був впевненим, що це стається тому, що, від безвиході, ці підприємства діють за старим добрим принципом «не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно». 

Однак, знизу гучно грюкнули, і ми дізналися, що ситуація насправді набагато гірша. Посприяла цьому ДТП з маршруткою у головній ролі, що сталася влітку минулого року на вулиці Васіле Александрі. Автобус, що повертався до парку, втратив керування і злетів у кювет, вдарившись настільки сильно, що відбійник було пробито. Постраждалих, на щастя, не було… 

Однак, деталі виявилися набагато більш моторошними.  За кермом знаходилася людина у полоні зеленого Змія-Горинича – прилад показав концентрацію алкоголю у два промілле, але це була тільки верхівка айсберга. Далі – більше: виявилося, що сам автобус повертався до парку після самочинного виходу на маршрут. Адже за планом, автобус перебував у резерві, а водій вийшов на лінію без необхідного дозволу.

Виходить, з трудовою дисципліною на цьому підприємстві не лади – водій вийшов на маршрутсам не свій (у португальців є набагато кращий вираз, щоби описати його стан – “alterado” - “змінений, підмінений”). Необхідного медичного огляду перед виходом на маршрут він не пройшов (або подіяв методом незадекларованого видатку на користь знайомого лікаря), дозволу на вихід на маршрут він не отримав, бо за планом мав стояти у резерві… І це лиш найменша частина того, що він накоїв – на щастя, без жертв.

Безпека – це найголовніше. Тому саме з її міркувань необхідно в «урґентному» порядку переглянути всі, або майже всі договори між перевізниками та муніципальною владою на обслуговування (хоча б периферійних) маршрутів. І бажано без попередження. І перевіряти на підприємствах все – починаючи з трудової дисципліни. 

Хоча б тому що в нас на маршруті може бути шофер-алконавт, на відміну від Європи, де діє система фільтрів, що не пропускає (навіть у теорії) алконавтів у шофери.  Перший фільтр водії проходять вже при здачі прав на категорію D (загальний нейтронно-активаційний аналіз зразків тіла на токсини). І це лиш початок, а «чим далі в ліс, тим зліші партизани».  

У тій самій Португалії віднедавна водія не випускають на маршрут навіть якщо виявиться, що він не виспався – відправлять досипати і, після успішного огляду, переведуть на наступну зміну. А рівень алкоголю у водія перед виїздом перевіряють не тільки у видихуваному повітрі, але і у крові та сечі, де «винний дух» (лат. «spitirusvini», від якого походить назва «спирт») затримується дещо довше. Тому що ціна питання – сотні тисяч євро штрафу плюс судові платежі для підприємства і тисячі євро з самого водія. 

До речі, там і до самих автобусів останнім часом під’єднуються спеціальні датчики, що вимірюють рівень алкоголю у видихуваному повітрі і блокують запуск двигуна у разі позитивного результату тесту. Іншими словами, водій напідпитку просто...не зможе завести транспортний засіб. Будь вищевказані заходи безпеки застосовані і на наших транспортних підприємствах, ДТП як на Александрі була б неможлива в принципі.

Відтак, проблему безпеки на громадському транспорті у місті Чернівцях не можна недооцінювати. Вона потребує урґентного всебічного комплексного вирішення із тверезим поглядом на ситуацію. Інакше люди перестануть користуватися муніципальним транспортом і підуть пішки. З міркувань безпеки!

Влад Горенюк