Теофіл Бауер повертається губернатором Буковини? (оновлено)

 Теофил Бауэр запомнился тем, что навсегда уничтожил систему подачи горячей воды в Черновцах.

Период Бауэра в Черновцы ускорит отделение области под протекторат Румунии.Пять лет,которые он там провел,пошли тамошней разведке на пользу. Папиев там уже ничего сделать или "пронюхать" не успеет.

ТЕОФІЛ БАУЕР 1998 РОКУ

З 22 по 23 квітня 2003 року тривала місія Інституту масової інформації в місті Чернівці. Мета  місії – з’ясування обставин, які б привели до компромісу у зв’язку з тривалим конфліктом між ЗМІ та головою облдержадміністрації Теофілом Бауером.

Зустріч з журналістами в холі готелю “Буковина” тривала більше години. Говорили всі, говорили про наболіле, говорили про те, що вже було, і про те, що, на жаль, все одно знову відбудеться.

Ця історія починалась у вже далекому 1998 році, здавалось, цілком добре і ніщо не віщувало теперішнього протистояння.

Призначення Теофіла Бауера головою Чернівецької облдержадміністрації, яке відбулося 6 червня 1998 року було позитивно сприйнято всіма засобами масової інформації області, в тому числі і опозиційними.  Позитивну оцінку цьому факту було дано відразу після офіційної процедури представлення Теофіла Багера тодішнім прем’єр-міністром Валерієм Пустовойтенком. Всі ЗМІ критично оцінили поведінку пана Пустовой­тенка, який відмовився вручити квіти новопризначеному керівнику обласної виконавчої влади, мотивуючи це тим, що не робить таких авансів. До кінця 1998 року в обласних ЗМІ, навіть опозиційній газеті “Час”, критичних оцінок діяльності голови облдержадміністрації не було, ЗМІ критикували лише окремі факти, що стосувалися головним чином підходів до вирішення конкретних питань соціально-економічного характеру, проблем комунального господарства, аграрного сектору тощо. В облдержадміністрації на цей час діяла система реагування на критичні зауваження, запроваджена ще під час керівництва обласною виконавчою владою Іваном Гнатишиним, діяв графік проведення прес-конференцій з керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації,  що дозволяло підтримувати діалог влади з пресою і громадськістю. Завдяки активній співпраці Теофіла Бауера з ЗМІ  в 1998 році місцеве представництво телеканалу ІСТV визнало його “Людиною року”. Зазначена акція проводилася з ініціативи незалежних ЗМІ області, а присудження цього титулу саме Теофілу Бауеру не викликало заперечень у жодного з них. 

Початок конфлікту

Першою причиною загострення відносин між головою облдержадміністрації Теофілом Бауером і ЗМІ   стала неадекватна реакція керівника області на критичні зауваження, висловлені газетами “Доба” та “Час” щодо рішення облдержадміністрації заборонити вивезення з Буковини в сусідні області молока та худоби, шляхом встановлення .на автомагістралях  постів за участю правоохоронців, заборони ветеринарним службам та сільським головам видавати відповідні довідки власникам худоби та іншої тваринницької сировини. Першою жертвою стали представники телекомпанії ТВА, яких усною вказівкою голови облдержадміністрації заборонили впускати до приміщення облдержадміністрації та запрошувати на офіційні заходи ОДА. Окрім цього, приводом для виступу Теофіла Бауера проти окремих ЗМІ стала публікація інформації про те, що в розпал жнив, коли в області не вистачало пального, голова облдержадміністрації відбув у відпустку до Криму.  Теофіл Бауер  публічно ( в телеефірі облдержтелерадіокомпанії ) заявив, що  “поставить крапки на таких  газетах та їхніх редакторах“ ( йшлося про газети « Час» та « Доба»  ) наголошує головний редактор газети «Час» Петро Кобевко.

Далі розповідала журналіст Ірина Карімова з "Молодого буковинця". Ось що вона сказада: “Зазначена заява Теофіла Бауера  була засуджена редакторами більшості незалежних ЗМІ області. З цього часу він на кожній апаратній нараді, що проводилися з керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації та обласних служб, з неповагою висловлювався на адресу ЗМІ, які дозволили хоча б  незначне критичне зауваження на адресу виконавчих органів влади. Облдержадміністрація перестала офіційно реагувати на критику в ЗМІ, редакції з цього часу вже не отримували письмові  відповіді  на критичні зауваження від керівників структурних підрозділів облдержадміністрації, що практикувалося раніше. А сам Теофіл Бауер заявив, що подасть в суд на  газету “Час” за те, що зазначене видання  піддало сумніву доцільність перебування у відпустці керівника області.”

В жовтні 2000 року на черговій апаратній нараді  голова облдержадміністрації Теофіл Бауер брутально і нецензурно висловився на адресу  журналістки газети “Молодий буковинець”, власкора газети “Київські відомості” Людмили Чередарик, яка вже 30 років працює в журналістиці, має в області  чисельну  читацьку  аудиторію, виховує двох дітей. Така реакція керівника області була викликана невеликою заміткою в газеті “Київські відомості” щодо нестабільного газозабезпечення житлових масивів. Понад 30 журналістів області зажадали від Теофіла Бауера вибачення перед  Людмилою Чередарик та звернулися до керівництва держави з проханням дати відповідну оцінку такій поведінці державного службовця  високого рангу. На звернення журналістів відреагував  тодішній голова Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації Олександр Зінченко, який направив Теофілу Бауеру телеграму з проханням  мирними засобами вирішити конфліктну ситуацію. Натомість голова облдержадміністрації публічно заявив, що він не допускав нецензурних висловів на адресу Людмили Череда рик, а журналісти не зможуть знайти свідків серед керівників структурних підрозділів ОДА для підтвердження цього факту в судовому порядку.

Зі сльозами в очах редактор газети “Буковинське віче” Віра Китайгородська розказала про свої проблеми. 29 січня 2003 року тернопільська газета “Репортер”   опублікувала лист ветерана Державної митної служби О.Тимця під назвою “ Чернівці проти Бауера”, в якому голова облдержадміністрації Теофіл Бауер звинувачується у “зароблянні грошей на контрабандному товарі”. В матеріалі зазначається, що одна впливова  особа Калиновського ринку придбала для Теофіла Бауера за 50  тисяч доларів два контейнери для оптової торгівлі, в яких тепер реалізується товар, завезений в Україну контрабандним шляхом. У листі зазначалось, що безперебійну роботу каналу забезпечує голова облдержадміністрації, заступник голови облради Іван Мунтяну та окремі керівники  митного КПП “Порубне” і митного поста міста Чернівці. Автор листа також стверджував, що в листопаді 2002 року на румунській території  був затриманий автобус, що належить брату голови облдержадміністрації, в якому було виявлено наркотики, однак після особистого втручання Теофіла Бауера і мера Чернівців  питання було закрите, а транспортний засіб і особи, які  супроводжували вантаж, відпущені.  Пан Тимець заявляє, що аналогічні листи  відправив редакціям чернівецьких газет, але вони їх не опублікували.

Після передруку зазначеного матеріалу газетою  “Буковинське віче”, Вірі Китайгородській зателефонував згаданий в листі заступник голови облради Іван Мунтян і заявив: "Хай мене прослуховують будь-які служби, я їх не боюся. А за цю статтю я тебе вб'ю. Ти навіть собі не уявляєш, з якими силами зв'язалася!" Віра Китайгородська звернулася до Президента України Леоніда Кучми та Генерального прокурора Святослава Піскуна з проханням захистити її від тих керівників області, які, за твердженням журналістки, посягають на її життя та безпеку її родини. Про цей інцидент повідомляли центральні ЗМІ, в тому числі і газета “Киевские ведомости”. Президент України дав доручення Генеральному прокурору України особисто перевірити викладені в зазначених публікаціях факти і погрози на адресу Віри Китайгородської.  Вже після цього доручення Президента голова Чернівецької облдержадміністрації Теофіл Бауер звернувся до Генерального прокурора та голови Служби безпеки України з  проханням провести термінову перевірку фактів, поданих у публікації газети “Буковинське віче”, яка зачіпає його честь та гідність, а також встановити автора статті, що підписана прізвищем неіснуючої людини.  

Місцеві ЗМІ позитивно оцінювали діяльність Чернівецького міського голови Миколи Федорука, а соціологічні опитуваннями свідчать, що у місті рейтинг М.Федорука випереджував рейтинг Теофіла Бауера. Голова облдержадміністрації став в публічних  виступах критично висловлюватися на адресу Чернівецької міськради. У контрольованих облдержадміністрацією ЗМІ стали з’являтися матеріали, в яких зазначалося, що мерія приписує собі заслуги облдержадміністрації, а мер  дуже захопився розрізанням червоних стрічок.  Голова облдержадміністрації Теофіл Бауер  розгорнув в області інформаційну війну, для ведення якої  розпочав використовувати газету “Час2000” ( редактор Сергій Сулима).

За твердженням журналістів в новоствореній газеті  стали виходити критичні публікації на адресу редакторів газет “Час”(Петро Кобевко), “Доба” (Володимир Стефанець), “Чернівці” (Василь Бабух), “Буковинське віче”(Віра Китайгородська), телекомпанії ТВА (Василь Забродський), журналістів Олександр Мостіпаки  та Сергій Зарайського (УНІАН). Газета “Час2000” почала систематично висувати звинувачення на адресу Чернівецької мерії, які набували масованого характеру під час розгляду міського бюджету, а також в період проведення виборів міського голови.

Водночас обласна та районні державні адміністрації почали активно втручатись в передплатні кампанії, примушуючи населення передплачувати “потрібні” видання, порушуючи конституційні права громадян на вільний доступ до інформації. Журналісти незалежних видань оприлюднили письмові докази причетності місцевої влади до передплатних кампаній. Так, в 2001 році газета “Час” опублікувала рознарядку на передплату газети облдержадміністрації “Буковина” та близької до керівника облдержадміністрації газети “Час 2000” за підписом тодішнього заступника голови облдержадміністрації Михайла Березовського. В 2002 році чотири газети – “Молодий буковинець”, “Час”, “Доба”, “Чернівці” одночасно опублікували рознарядку підписану начальником управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації на передплату комунальними службами газет “Буковина” і “Час 2000” і звернулися до Президента, Генерального прокурора, Держкомінформу та Комітету з питань свободи слова та інформації Верховної Ради з вимогою припинити передплатну вакханалію в Чернівецькій області. Це дало привід управлінню з питань преси та інформації облдержадміністрації звинуватити редакторів чотирьох газет в наклепі, дезінформації, дестабілізації суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в області. Саме управління з питань преси та інформації не спростувало жодного факту наведеного виданнями щодо втручання облдержадміністрації у передплатну кампанію і навіть не спростувало наведені факти участі свого керівника Івана Вергуна в агітації за газети облдержадміністрації і обласної ради “Буковина” і “Буковинське віче” та незалежну газету “Час 2000”, лобіювати інтереси якої державний службовець взагалі не має права. Журналістів незалежних ЗМІ  Теофіл Бауер почав звинувачувати у замовності, продажності, непрофесіоналізмі, а в одному  з інтерв’ю газеті “Час2000” він заявив, що  з такими журналістами в Афганістані він би по-іншому  розмовляв. Після таких публікацій і заяв голови облдержадміністрації, образ честі, гідності і ділової репутації редакційних колективів, журналісти всіх незалежних ЗМІ області відмовилися брати участь у заході за участю голови облдержадміністрації  Теофіла Бауера – новорічній святковій зустрічі з пресою.

Під час зустрічі з представниками ІМІ Микола Федорук назвав відносини між ЗМІ і головою облдержадміністрації проблемними. На його думку, цілковита одностайність можлива тільки на цвинтарі. Пан Федорук впевнений, що розвиток суспільства можливий за умов вільного обговорення суспільно значимих питань. “Особисто я ніколи не подам позову до ЗМІ на критичні публікації  щодо діяльності міського голови”, - сказав він. Шкода, що не всі народні обранці і призначені посадовці це розуміють.

А СУДДІ ХТО?

23 квітня завершився довготривалий судовий розгляд,  на якому були присутні представники місії ІМІ, позову колишнього начальника управління обласної держадміністрації, а нині радника облради Олександра Семенка до  газети “Час”.  Першотравневий суд  Чернівців ухвалив рішення стягнути 50 тисяч гривень з газети “Час” за позовом  радника обласної ради з юридичних питань Олександра Семенка, який впізнав себе у газетному фейлетоні. Суд визнав відомості, викладені в публікації півторарічної давності “Як милися в бані Олександр Миколайович з Володимиром Миколайовичем” такими, що не відповідають дійсності. Олександр Семенко впізнав себе у фейлетоні, де йшлося про злодійкуватого чиновника, на якого нібито вчинили наліт у Чернівцях і він, прихопивши 300 тисяч баксів та охорону, відбув у село, де  ошпарився в лазні та вибіг голяка на вулицю. Редакція  газети “Час” розглядає зазначену публікацію як звичайну гумореску, що висміює негативні явища в житі українського суспільства. Позивач же вважає, що  публікація ганьбить його честь і гідність  та завдала йому  збитків на 200 тисяч гривень. Він вимагав також заблокувати рахунки газети “Час” до відшкодування  суми, але суд  цю  вимогу не задовольнив та зменшив суму моральної шкоди до 50 тисяч гривень.  Головний редактор газети “Час” Петро Кобевко має намір оскаржувати судове рішення в апеляційному суді. Він та його адвокат Костянтин Федоренко вважають, що,  суддя, ухвалюючи рішення, не застосував статтю 10 Європейської конвенції з прав та основних свобод людини. Нічим, на їх думку, необґрунтований і такий високий розмір суми, яку газета має сплатити пану Семенку за відшкодування моральних збитків. Журналісти області  вважають, що процес зініційовано керівництвом облдержадміністрації з метою довести опозиційну газету «Час» до банкрутства. Ще досі не виявлено зловмисників, які ввечері 11 вересня 2002 року  побили головного редактора газети «Час» Петра Кобевка в під’їзді поблизу будинку, де він проживає. Зважаючи на високий професіоналізм чернівецької міліції, яка має відсоток розкриваємості злочинів один з найвищих в Україні, таке  затягування розслідування    видається журналістам підозрілим.

Суддя, оголошуючи рішення суду, не зміг втриматись від сміху коли читав уривки з фейлетону. В залі судового засідання стояв просто регіт.

В інтерв’ю ІМІ суддя апеляційного суду Чернівецької області,  на жаль голова суду не зміг зустрітись з нами, оскільки знаходився на сесії обласної  ради, зазначив, що рішення має бути законним і водночас справедливим. Що мається на увазі справедливим? Справедливим є покарання, яке не призведе до закриття ЗМІ. Чому це розуміють тільки окремі судді? Адже в Україні проводиться багато семінарів для суддів і все одно то в одному, то в іншому регіоні «руками» суддів знищуються незручні для існуючої влади ЗМІ.

Так, пан суддя, підтвердив існування конфлікту між ЗМІ та представниками влади. « Я не буду говорити про персоналії» каже він. На його думку такий конфлікт став можливим за відсутністю культури поведінки, культури ведення діалогу з боку представників владних структур.

ТЕОФІЛ БАУЕР СЬОГОДНІ

28 лютого голова Чернівецької облдержадміністрації Теофіл Бауер в прямому ефірі облдержте­ле­радіо­компанії у грубій і некоректній формі піддав критиці журналіста газети “Молодий буковинець” Олександра Мості паку, якого звинуватив у пособництві на платній основі ворогам голови ОДА.

Водночас Теофіл Бауер подав судовий позов до редактора газети “Час” Петра Кобевка за публікацію, в якій було названо вибори до обласної ради сфальсифікованими. Станом на 1 травня 2003 року судовий процес ще не завершено.

З метою розколоти журналістів, за ініціативою Теофіла Бауера було проведено звітно-виборчу конференцію Чернівецької обласної організації НСЖУ, де за рахунок голосів журналістів районних газет головою спілки обрано  директора облдержтелерадіокомпанії Георгія Терона.

Після таких кроків голови облдержадміністрації Теофіла .Бауера на урочистості з нагоди Дня журналіста, організовані Чернівецькою облдерж­адміністрацією, принципово не з’явилися представники найбільш тиражних обласних ви­дань – “Час”, “Молодий буковинець”, “Доба”, “Чернівці”, а  також  телекомпаній ТВА  і НБМ. На цій зустрічі Теофіл Бауер заявив, що, обласна влада сприятиме закриттю тих обласних ЗМІ, “які грубо порушують законодавство України” і наголосив, що “свобода слова на Буковині існує”, однак, на його думку, у Чернівецькій області “є  низка  ЗМІ, які працюють за межами правового поля і порушують законодавство України”. Голова облдержадміністрації не назвав, які саме ЗМІ він має на увазі, однак зауважив, що серед них є ті, “які роблять спробу створити штучну опозицію до влади”. Теофіл Бауер наголосив також, що обласна влада Буковини робитиме все для того, щоб створити в області “необхідний баланс серед ЗМІ”, який дасть змогу формувати серед мешканців краю “об’єктивну оцінку “ дій влади та її керівництва , “не гіршу і не кращу - яку заслуговує”. “Ми активно працюємо  над тим, щоб поставити ЗМІ в справді рівні для всіх ринкові умови на виживання, які б не давали поживи декому займатись дрібними спекуляціями та відвертими провокаціями”.  З приводу цих заяв журналісти області зробили висновок, що війна облдержадміністрації з певними засобами масової інформації області, ініційована головою облдержадміністрації та ним же особисто роздмухувана, триває. Більшість журналістів висловили переконання, що не вони перебувають в опозиції до голови облдержадміністрації, а сам Теофіл Бауер  перебуває в опозиції до ЗМІ і бойкот урочистостей з боку низки газет та телекомпаній є лише наслідком непрофесійного підходу керівника області до стосунків з четвертою гілкою влади.

Журналісти вважають, що сьогодні  може бути лише два шляхи вирішення проблеми, які висловили гаслами “ Буковина без Бауера” або “Буковина без журналістів” і зазначили, що, коли Теофіл Бауер і надалі представлятиме Президента в Чернівецькій області, більшість журналістів незалежних ЗМІ та їхні родини будуть змушені звернутися за політичним притулком до держав західної демократії.

Конфлікт між ЗМІ та облдержадміністрацією не вдалося залагодити ні голові НСЖУ Ігорю Лубченку, ні голові Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації Миколі Томенку, які з цією метою в січні перебували на Буковині. Керівництво облдержадміністрації взагалі відмовилося зустрітися з  головою НСЖУ, пославшись на свою зайнятість. Голова облдержадміністрації Теофіл Бауер також порушив попередню домовленість про зустріч з Миколою Томенком, пославшись на те, що він зараз у відпустці і перебуває десь у дорозі. Натомість з Миколою Томенком зустрівся виконуючий обов’язки голови ОДА Василь Мельник та голова облради Олександр Смотр. За результатами цієї зустрічі Микола Томенко дійшов висновку, що конфлікт виник тому, що ОДА намагалася керувати засобами масової інформації і якщо керівники ОДА та обласної ради не відмовляться від таких намірів, то конфлікт не буде вирішено. Він також зауважив, що керівництво адміністрації переконано, що воно перебуває в стані повної політичної облоги, а це не зовсім нормально. “Якщо ворогами вважаються люди з різними поглядами та з різних ідеологічних таборів, то це доволі небезпечно. Адже є люди з якими можна  дискутувати, переконувати їх і вирішувати конфлікті ситуації,” – заявив на зустрічі з журналістами області Микола Томенко. А тим часом в області триває інформаційна війна, розв’язана головою облдержадміністрації Теофілом Бауером, для припинення якої не вживає жодних заходів ні Адміністрація Президента, ні Кабінет Міністрів, до яких  з цього приводу неодноразово зверталися журналісти області.

На жаль, конфлікт не вдалося залагодити і Інституту масової інформації. Теофіл Бауер мав змогу протягом двох днів зустрітись з місіонерами і викласти свою точку зору на існуючий конфлікт і засоби його розв’язання цивілізованим шляхом. Зустрічі не відбулось, можливо пану Бауеру не вистачило сміливості вести дискусію? Можливо бракує чогось іншого, але про це йому краще відомо.

ІМІ

спите спокойно, Бауер не будет губернатором