Світлана Гуцуляк: Уміти та захищати інтереси держави, права і свободи громади

Інтерв’ю на часі. Уміти та захищати інтереси держави, права і свободи громади

Щороку в Україні 1 грудня відзначають День працівників прокуратури. Напередодні кореспондент мав розмову із прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури Світланою Гуцуляк. 

До слова, до сфери діяльності цього відділу нині входять Глибоцька, Кам’янецька, Сучевенська, Чагорська, Тереблеченська, Волоківська, Карапчівська, Тарашанська територіальні громади. Водночас, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням і нагляд за відділенням поліції №5 (смт.Глибока) та відділенням №3 (смт.Глибока)  слідчого відділу  Чернівецького районного управління поліції, які здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених на території Петровецької, Великокучурівської, Кам’янецької, Карапчівської, Сучевенської та Глибоцької територіальних громад.

- Якщо не помиляюсь, то у Вас, Світлано Тодорівно, цьогоріч виповнюється ювілейна дата роботи в органах прокуратури. Чи не так?

- Даруйте, Ви дещо спізнилися (посміхається), бо я прийшла працювати в органи прокуратури 20 жовтня 2000-го, тобто 21 рік тому.

- У виборі професії, скажіть, будь ласка, був вплив батька – відомого в краї прокурора (нині пенсіонера)?

- І з одного боку – це правда так, адже ще з учнівського життя мені подобалося  слухати розповіді про злочини, якісь інші події, про боротьбу з ними. Тож сумнівів щодо мого вибору професії і навчання на юридичному факультеті не було. Однак, батько, знаючи досконало усі тонкощі діяльності прокуратури, чесно кажучи, не дуже хотів, аби я працювала саме в цій сфері. До того ж, і сама відчувала неабияку відповідальність за те, щоб певними власними прорахунками не зганьбила добре ім’я та авторитет Тодора Гуцуляка. Ти не менш працювала і працюю у прокуратурі вже більше часу, чим батько. Гадаю, що батькові за мою роботу нічим мене дорікнути – і це головне, Слава Богу.

- Нагадайте, чим, найперше, вирізняється діяльність прокуратури від інших правоохоронних органів?

- Передусім, зазначу, що прокуратура виконує такі основні функції: підтримання публічного обвинувачення в суді; організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласним та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом; а також,нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших  заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

- Цікаво, що Ви тривалий час працюєте у Глибоці без ротації.

- За 21 рік в органах прокуратури відбувалися різні реформи, змінювалися назви прокуратури. Але, власне, примусової, як такої «ротації», у нас не існує. Зіграв, мабуть той фактор, що я мати і виховую двох дітей, а, отже, відмовлялася від пропозицій зміни місця роботи, й ніхто мене не змушував, оскільки на першому місці для мене комфорт та благополуччя моїх дітей.

- Звісно, Ви уже маєте багатий практичний досвід, а, отже, можете з ним і поділитись з молодими фахівцями. До речі, їхній рівень підготовки у вишах близький до того, що отримали Ви свого часу в університеті?

- Знаєте, дійсно готова до того, аби поділитись із тими молодими фахівцями, які приходять, зокрема, до нас на проходження практики під час навчання. А ще обов’язково наставляю їх: у своїй майбутній роботі не забувайте про повагу до людей, будьте з ними уважними та ввічливими.

Щодо рівня підготовки студентів, то тепер він, безумовно, вищий, адже ми не знали фактично тоді в університеті, що таке комп’ютери, Інтернет тощо.

- І наостанок. Продовження прокурорської династії у Вашій сім’ї передбачається?

- Мені здається, що у найближчій перспективі цього не планується. Адже мій старший син – студент другого курсу Львівського державного університету фізичної культури. Він фанатично відданий спорту, зокрема баскетболу. А ось молодший – учень сьомого класу Глибоцького ліцею, на мій подив, тяготіє до куховарства, кондитерської справи, полюбляє вирізати по дереву. Водночас, навчається грі на саксофоні.

Насамкінець хотіла б згадати моїх керівників, яких вже не має серед живих…

Також, хочу привітати всіх колег зі святом і побажати терпіння і оптимізму.

- Щиро дякую за цікаве спілкування.

Вів розмову Василь ГЕЙНІШ.

P.S. Уже по закінченні розмови з’ясувалось, що співбесідниця днями відзначила свій день народження, про що свідчив і пишний букет хризантем на робочому столі – її улюблених квітів. Із подвійним Вам святом, Світлано Тодорівно.