«Суть речей» на Станція ФМ: Динаміка розвитку Буковини вражає, владі треба лише не заважати, не закривати і не оптимізовувати нічого – Г.Тіміш

«Суть речей» на Станція ФМ: Динаміка розвитку Буковини вражає, владі треба лише не заважати, не закривати і не оптимізовувати нічого – Г.Тіміш

02.05.2016, 17:25

Друкопис програми «Суть речей» від 28 квітня 2016 року

Ведуча: Людмила Григорчук

Запрошений гість: Народний депутат України – Григорій Тіміш

 Людмила Григорчук: Григорію Івановичу, ви в нас ще не були в студії, питання таке загальне, але і дуже важливе. Як ви бачите свою роботу у Верховній раді? Ви задоволені тим, що все таки спробували попрацювати на такій серйозній посаді, зробити, можливо, щось вдалося з того, що обіцяли. І чи все сталося так, як гадалося? Розчарувалися, можливо, навпаки все набагато краще, чим очікували?

Григорій Тіміш: Ну, сказати за розчарування, я б не сказав. В принципі задоволений роботою, задоволений тою динамікою, яка зараз відбувається у Верховній раді. Тобто для мене приємна ця робота, тому що завжди я займав таку позицію, щоби допомагати людям. Допомагати людям – це мій пріоритет. Завжди крутився серед громадських діячів, завжди перебував на всяких посадах. З 23 річного віку керував школою і ця робота мені зараз до вподоби. Сказати, що я дуже задоволений тим, що зараз там відбувається в стінах Верховної ради, я би сказав, що ні. Хоча зазначу, що цей парламент увійде в історію, як один з найефективніших парламентів, у плані прийняття позитивних законів, позитивних рішень і взагалі по кількості законопроектів проєвропейського спрямування нелобіського характеру, це увійде в історію. Скоро будемо святкувати 25 річницю Незалежності України, повірте мені, цей парламент заслуговує на увагу хоча би за це. І за повагу також. У стінах парламенту відбувається і діалог, і різні такі погані, скажемо так, некоректні речі. Скажем так, якби забрати популізм і лобіські підхід до питань, то фактично цей став би найкращим парламентом у світі.

Людмила Григорчук: Ви ще маєте час, щоб цього досягнути, я думаю

Григорій Тіміш: Я думаю, що встигнемо.

Людмила Григорчук: Робота, я так розумію, рухається. Десь краще, десь гірше, але як ви відчуваєте, щось змогли вже зробити? Можете сказати от нарешті, ура, я це домігся, це зробив, оце вже мій плюс

Григорій Тіміш: Я, якщо чесно, то задоволений тим, що законопроекти, які є моєю власною ініціативою, ініціативою моїх колег, однодумців, то 6 законів стали законами, законопроекти стали нормами, вже вони є діючими законами. У мене відчувається дуже приємний діалог, приємне спілкування на окрузі. Я так, як і обіцяв під час передвиборчої компанії, що буду дуже часто знаходитися на окрузі, це я роблю. У мене працюють громадські приймальні і я отримую масу задоволення від спілкування з людьми. Повірте, іноді достатньо приїхати в якесь село, куди навіть газети не доходять. Повірте, поспілкуватися з людьми, побачити правду, це така своєрідна натуралізація процесу, спілкування, діалог між депутатом і відповідно людьми, які проживають на території Буковини.

Людмила Григорчук: А з чим звертаються, що люди кажуть, що просять?

Григорій Тіміш: В основному, це соціальне питання. Здебільшого соціального характеру. Це і пенсія, і зарплатня. Багато питань, мені приємно, що цікавляться люди саме подіями на Сході, переживають за це, хвилюються. Всі хочуть, щоб настав мир і щоби ми дійсно не переживали за це. Є інші питання. Багато людей, які скажемо так, з освітою, вони також переживають за соціальну інфраструктуру свого населеного пункту, переживають що дасть ця децентралізація. Чи дасть вона позитивний поштовх чи, не дай Бог, стануться негативні моменти. Тому що всі бояться змін, коли щось змінюється. Бояться за зміни, за реформи, не завжди воно виходить так, як воно має статися. Людмила Григорчук: А як децентралізація у вашому окрузі проходить загалом?

Григорій Тіміш: На моєму окрузі, це напевне самий динамічний рух. Вже є 4 децентралізовані громади. Сторожинецька, яка саме зачепила мої села, села мого округу. Кам’яна дуже потужна, мобільна, з перспективою. Нова сформована громада, яка об’єднала села саме мого округу. Там відбувся набір молодих, талановитих, перспективних людей, відповідно і сесія дуже активна. На старті дана громада отримала десь близько 7 мільйонів з фонду регіонального розвитку на розвиток своєї соціальної інфраструктури. Глибоцька громада, дуже цікава.

Людмила Григорчук: Вони здається, найперші взялися

Григорій Тіміш: Там відповідно є фахівці, керівники і об’єдналися, Глибока об’єднала 2 села, які в інфраструктурному, соціальному плані відставали від інших населених пунктів. Вони потребують, щоб їх підтягнули, це і відбувається. Вони зараз розширяються, мають свої плани, хочуть розширитися. Найневдаліший проект, я рахую, це Мамалигівська територіальна громада. Там чомусь так штучно все відбувалося. В стороні десь залишилося керівництво районної адміністрації. Громада об’єдналася так, як об’єдналася. Велика, потужна Мамалига, Драниця, вони не задоволені зараз, що вони мають тягнути, підтримувати інші пункти, які трохи відстають у плані розвитку. Але ведуться діалоги, постійно я там перебуваю, саме у цій громаді, надаю допомогу. Переживаю за їхню кредиторську заборгованість. Звертаємося з листами, працюємо з Мінфіном, працюємо з іншими структурами, міністерствами. Затягуємо ресурс. Також саме керівництво села, і актив, і депутати громади, вони не стоять осторонь. Вони хочуть, щоб їхні громади розвивалися. Найбільше уваги потребує саме ця громада. Сторожинецька, ну це потужна громада.

Людмила Григорчук: Там також дуже довго сперечалися.

Григорій Тіміш: Дуже довго. Повірте мені, побачимо. Мер міста там дуже з таким солідним стажем керівник. Я надіюся, що села, які об’єдналися з Сторожинцем не пошкодують.

Людмила Григорчук: Якщо говорити про децентралізацію в майбутньому, зрозуміло, що в ці громади треба буде вводити гроші не тільки з державного бюджету. Рік, два ще будуть допомогати, а потім скажуть, давайте заробляти самі. Як можна заробляти? Де ви бачите можливість заробляти самим і заробляти більше?

Григорій Тіміш: Наявність інфраструктури, яка заробляє кошти, вона є. Буковина – це взагалі територія, край, де дійсно не треба заважати процесу динаміки. Я рахую, що тут не повинні проводитися експерименти щодо скорочення, додавати щось, об’єднувати, оптимізувати, завжди я акцентую увагу. Навіть, коли зустрічаюся з міністрами, коли працюємо в комітетах, зустрічаємося, а також при Кабміні чи просто в кулуарах, перебуваючи на теренах Чернівецької області, так само зазначаємо. Буковину треба захищати, як історичну територію. Тут балансує міське і сільське населення. Сільське населення дуже розвинуте, є динаміка росту населення. Кам’янка Глибокого району, 7 тисяч населення, перспективне дуже, молоде село, де молодь будується на селі. Молоді зараз, якщо надаш можливість йому збудувати хату в селі. Якщо закриєш садочок, хоч там 20-30 діток, не має значення, якщо закриєш школу, то це село стає неперспективне. Але села всі перспективні у нас на Буковині, тому тут не потрібно займатися оптимізаціями, знаходити шляхи як закривати школи. Потрібно шукати додатковий ресурс як розвивати те, що уже створене. Можливість така є. У нас є хороша традиція щодо транскордонної співпраці, у нас міжнародна співпраця. І консульства у відповідних містах є. Відповідно є потужна єврейська спільнота, не кажучи вже за румунську, дуже сильна спільнота. Потрібно розвивати ці додаткові важелі, додаткові інструменти, які будуть додавати цим громадам маленьким, які, за планами великих людей з великих кабінетів розглядаються як неперспективні.

 

Людмила Григорчук: Підприємства які ми можемо тут створювати? Все таки зрозуміло, що кожна громада не може приймати повністю рішення. Треба великої серйозної співпраці з обласною владою, напевне і на державному рівні.

Григорій Тіміш: Малий і середній бізнес, фактично, це середній клас. Додавати щось до краєвидів є щось до краси буковинської якісь великі заводи, комбінати і тому подібне, я думаю не варто. Тут великому промисловому бізнесу немає місця. Те що є - залишити, нехай розвивається. Малий і середній бізнес є запорукою розвитку і підштовхне область вперед. Динаміка просто вражає. Навіть німецькі фахівці, коли проводили моніторинг щодо морфології сміття, яке збирається навколо міста Чернівці, вони були вражені морфологією, тобто структурою сміття. Те, що викидають з навколишніх сіл, то воно відповідає десь якомусь великому місту Німеччини. Тобто витрачають дуже багато, заробляють і витрачають. Треба давати можливість їм розвиватися і не заважати. Лиш знаходити дотики, які їх направили в правильний напрямок, от і все.

Людмила Григорчук: Ну відсутність великих підприємств ми використовуємо зараз, як позитив для того, щоб рекламувати свій туризм, у нас чисте повітря. Але ми впираємося у велику проблему, доїхати до нас відпочити дуже складно. Аеропорт не працює і ми не знаємо, коли буде працювати стабільно. Місць на потяги постійно не вистачає, я знаю, що навіть народні депутати на травневі свята долучатися для того, щоб ті додаткові потяги зробити. Дороги в нас, також не найкращі. Що робити?

Григорій Тіміш: Починаючи з аеропорта, я шокований. Я не розумію владу, можливо, навіть не влада винна, але винних треба буде знайти і розпочати серйозну роботу у цьому напрямку. Ми втрачаємо дуже багато. Я бачив ситуацію в сусідній країні, в Сучаві, там був жахливий стан їхніх аеродромів, там навіть не можна було назвати це аеропортом. Маючи нормальну інфраструктуру, створену мережу, відповідне підприємство, ми втрачаємо дуже багато. Буковина завжди у вустах всіх потенційних туристів звучала як перспективна не тільки в туристичному плані, а навіть і для проживання. А зараз Буковель забирає, можна сказати, у нас бренд. Тому що для людського вуха Буковина і Буковель для когось там, з якоїсь країни, якогось китайця чи тайванця, воно звучить майже однаково. Тому ми багато втрачаємо. Мені трохи відома проблема аеропорта, тому що він впирається в мій округ, там Чагор, Молодія, там серйозні завжди виникають по землі. Але є Лужани. Я чув, у Лужанах є дуже непогана ситуація з перспективою розвитку аеропорту. Навіть при тому, що є зараз в Чернівцях, можна розвивати, відповідно треба вкладати кошти, інвестора треба знайти. У мене складається враження, що тут цікаво заробити на тому, що тут зараз є. Довести підприємства до такого стану, щоб треба було продати дешевше і заробити на цьому. Буковина програє через це дуже багато. Ми в цьому плані відстаємо від сусідніх держав. Дороги наші, ну навіть при тому, що дороги погані, я дозволю собі такий жарт, що навіть можна розвивати техногенний туризм, розумієте, екстремальний техногенний туризм, їхати по розбитих дорогах. Буковина приваблива, має серйозні туристичні об’єкти, щодо релігійного туризму. Чернівці, в першу чергу, та ж Біла Криниця, центр старообрядства, інші старовинні церкви, навіть у Лужанах там фреску знайшли. Є туристичний потенціал. Подієвий туризм. Ми відстаємо від Закарпаття в цьому плані. Там, що не населений пункт, то фестиваль. А на фестиваль збирається багато туристів. Просто проїжджаєш поруч і бачиш, що там якась Маланка чи бограч готують. Відстаємо, це наша хвороба, яка не народилися сьогодні, вона роками тягнулася. Ми відстали дуже серйозно від сусідів.

Людмила Григорчук: Але є молоді люди, є бажання і грошей ніхто не шкодує.

Григорій Тіміш: Ресторанний і готельний бізнес у нас розвинутий непогано. Що стосується інфраструктури доріг, то я рахую, що то рішення і той закон, який рахується експериментальним, щодо залучення коштів від митниці, то це серйозний крок, хоча я бачу, що воно не працює. Закон прийнято, але спілкуючись з керівниками служб автомобільних доріг, з керівниками області, я бачу кошти ще навіть не дійшли до підприємства. А вже за квітень місяць ми починаємо ямковий ремонт, це несерйозно. Я проїхався іншими областями, у Тернопільській області ямковий ремонт був закінчений в березні. Я проїхався трьома напрямками. З Тернополя на  Бучач, з Тернополя на Івано-Франківськ і побачив, що там кращий стан щодо дорожнього покриття, я говорю за центральні державні дороги.

Людмила Григорчук: І в них немає такого експерименту, як у нас.

Григорій Тіміш: Звичайно. Для новостворених громад цей акциз на проданий з пістолета бензин з автозаправочних станцій. Дуже багато громад скористаються цією перевагою. Волоківська громада, новостворена, вони навіть побудувати собі нафтобазу. І власник він є патріотом свого села, свого населеного пункту. Він казав, що по 50 тисяч кожного місяця вони будуть перераховувати для громади. Це цей податок, який заробляє нафтобаза, заправка. Село Тереблече, що на кордоні, це пропускний пункт Порубне на кордоні з Румунією, маючи 6 заправочних станцій, то кожного місяця по 180-190 тисяч гривень поступає у їхній бюджет. Спілкуючись з керівництвом села, з керівництвом району, зокрема паном Панчуком, я зрозумів, що вони збираються відремонтувати всі дороги, які в межах населеного пункту. Нам потрібно рух, зберегти цю динаміку, яка утворилася. Підтримати новий Кабмін в тих ініціативах, ідеях, які вони зараз запускають. Я надіюся, що вдасться нам за 3-5 років покращити інфраструктуру.

Людмила Григорчук: Всі називали попередній Кабмін – чернівецьким, бо ми мали свого прем’єра, мали багатьох своїх міністрів. Тепер трохи пішли ми в мінус, але чи в мінус піде життя чернівчан? Взагалі, як зміниться життя, перспективи, майбутнє буковинців від того, що зараз змінився Кабмін? Як він почав працювати? Коли ми відчуємо зміни?

Григорій Тіміш: Цього чернівецького землятства, якщо чесно, я не відчув, у плані соціально-економічного розвитку щось у бік покращення. Я дивлюся на нового прем’єра, я за ним слідкую, бо я розташований дуже близько до трибуни Верховної ради. Я навіть слідкую за його манерою, поведінкою. Це мер великого міста, урбаніст, людина, яка вміє залучати ресурси, він вміло це робив. Проїжджаючи Вінницею, там кожен другий скаже, що Гройсман – це the best. Дійсно, ця міста він був потужною фігурою, багато що зробив для міста. Він застосовував нові підходи мислення, молодий, енергійний. Я бачу в ньому конструктивного господаря. Я надіюся, що той Кабмін, який він створив зараз, дасть нам можливість по-іншому спрямувати цю роботу, спланувати роботу і заставити Міністерство працювати по-іншому, це все-таки виконавча влада. Ми повинні він них вимагати роботи. Я працюю в комітеті з питань європейської інтеграції, за півтора роки я ще не бачив міністра на засіданні комітету, хоча це має стати нормою. Після утворення нового уряду, на перше ж засідання нашого комітету завітав новопризначений віце-прем’єр з питань європейської інтеграції Климпуш-Цинцадзе, приємно це. Вона зразу розставила всі акценти, розповіла про плани, перспективи. Була зовсім інша атмосфера роботи і тяга до роботи. А так, коли до тебе приходять головні спеціалісти, які не відповідають на запитання, які виносяться на розгляд, а лише просто відбути, то це несерйозно. Я хочу постукати по дереву, сподіваюся, що цей Кабмін буде набагато ефективніший за минулий Кабмін.

Людмила Григорчук: Перший, найбільший крок, про який говорять всі ЗМІ, це зміна ціни на газ. Поясніть людям, що це за зміни, що це буде, тому що всі лякаються і ніхто не розуміє, чи забрали пільги, кого зрівняли. Чому така ціна?

Григорій Тіміш: Дивіться, простіше і якісніше, щоб люди зрозуміли. Субсидії будуть працювати для людей, які нижче середнього класу. Абсолютно їм нічого поганого ці зміни не зроблять. Воно залишиться на цьому самому рівні. Воно було 7 200 за тисячу кубів, але зараз зупинилося на 6 тисяч з копійками. Відчує дуже сильно невеличкий удар середній клас, який самий динамічний. Підприємства, я би не сказав, що щось помінялося. Великі підприємства, які мають мільйонні прибутки, вони навіть не відчують цього. Літом ми менше споживаємо, але ми повинні закачати свої газові сховища. Відповідно кількість газу для того, щоб отримати потім зиму, готуватися до опалювального сезону. Я не бачу катастрофи. Система субсидій і матеріальної допомоги, яка зараз працює і новий віце-прем’єр на своєму місці, тому він і пішов на підвищення, став віце-прем’єром з соцполітики. Він розуміє ситуацію, тримає руку на пульсі, активний, дотошний працівник Кабміну. І я надіюся, що з такими людьми ми втримаємо контроль над цією політикою тарифною.

Людмила Григорчук: Які ще кроки ви чекаєте, які мав би зробити уряд і показав, що він дієвий? У яких сферах?

Григорій Тіміш: Повернутися до соціальної сфери. Не буду говорити багато за роботу попереднього уряду. Ми у стані війни де-факто. І перезавантажитися було дуже важко. Але на мій погляд, були технократи з різними паспортами різних держав. Вони себе не виправдали. Мені здається, що оцей Кабмін зараз, він буде більш дієвий. При тому уряду мало уваги приділялося соціальній політиці. Постійно лунали гасла, що ми маємо підтримувати ідеї МВФ, працювати з МВФ. Розумієте, МВФ для того і створений, щоб ви вели з ним діалог, а не виконували їхні вказівки чи пропозиції. Пропозиції для того і надається, щоб вона стала предметом дискусії, цього не робилося і була велика політика. Але якщо цей уряд повернеться до соціальних питань більш прискіпливо і дотошно, то люди їх зрозуміють. Я надіюся, що піде рух у бік більш прозорої, більш активної і напевне більш фахової влади. Що стосується децентралізаційних ініціатив… На той момент, рік тому назад, громади не знали що робити і по сьогоднішній день методика ще не розроблена. Оці фахівці, яких я сьогодні бачу у уряді, я відчуваю від них позитивну енергетику, вони бачать кінцевий результат. Ці ідеї, напрацювання мають бути доведені до громад. Пішла співпраця з депутатами-мажоритарниками. Там в уряді розуміють, що депутати кожного дня виділяють час для перебування на окрузі. Вони кожного дня мають перебувати на окрузі, вони зустрічаються з людьми, спілкуються з ними. Відповідно і прем’єр-міністр зрозумів, що треба з ними спілкуватися і тримати зв’язок. З попереднім прем’єром зв’язку не було. Зараз є діалог і навіть є ідея створення фонду депутатського, де без депутата-мажоритарника допомога виділятися не буде. Депутат-мажоритарник уже має якусь вагу. Ми уже будемо учасниками процесу фінансування якихось соціальних важливих об’єктів для громад. Навіть новий прем’єр, спілкуючись з депутатами, зрозумів, що вони краще знають ситуацію, ніж голови обласних адміністрацій. І це я не нас хвалю, воно дійсно у деяких позиціях, воно дійсно так, ми спілкуємося дуже тісно, деякі депутати навіть не виходять зі своїх округів. Я надіюся, що співпраця ця буде налагоджена. Надіюся, що ми збережемо стосунки з усіма країнами. Я знаю, що мій коник – це транскордонна співпраця, міжнародна співпраця. За останніми подіями слідкуємо всі. Сталося те, що мало статися 9 років тому назад. Ми з Румунською державою підписали і відновили роботу спеціальної комісії президентської обох країн. З 2006 року ця робота була заморожена. Для Чернівецької області це дуже важливо, надасть певних рух у плані транскордонному, ми маємо підійти до програми, яка має бути презентована у травні. Готується методичний посібник щодо впровадження нових проектів. Знаю, що буде багато учасників. На Одеську, Чернівецьку області, Румунію виділяється 60 млн. євро. Враховуючи, що раніше давали по 120 млн., то це мало, але все таки це є.

Людмила Григорчук: Що ми могли би виграти з цього?

Григорій Тіміш: З інфраструктурного 10 мільйонів уже наші. Наші, спільно з румунською стороною Це проект на розвиток інфраструктурних шляхів. Ми забарилися з фінансувався і долар зміцнився, гривня впала. Коли розпочали розбудову двох прикордонних пунктів Дяківці і Красноїльськ. Тоді при євро 9-10 гривень, тепер роботи відбувалися при доларі в 30 гривень, піднялася ціна на будівельні матеріали. З цих грошей так само буде виділятися не лише на пункти пропуску. А і на Львівську, Закарпатську області. Рух гарантований, потрібно лише підійти фахово.

Людмила Григорчук: Ми взагалі ми багато чуємо за транскордонне співробітництво, багато чуємо, що нам дуже пощастило, що ми під боком Євросоюзу. Ми мало використовуємо це? Чи люди про це не знають?

Григорій Тіміш: Мало використовуємо дуже мало. На мою думку, при новоутворених громадах, до речі, деякі керівники прислухалися до моєї позиції, взяли по одному фахівцеві з цих питань, які займаються проектною роботою і з ними ведуть тісний діалог. У мене у передвиборчій програмі було створити центри, які надають ці консультації і ці центри запрацювали у мене. Я зібрав людей, які розійшлися після політичних перепетій, хто обрав політичний шлях чи створив нове підприємство, але ми зараз об’єднуємо зусилля. Мої друзі, навіть з закордону, з інших областей, надаємо фахову допомогу новоствореним громадам, щоб вони підійшли з своїми створеними проектами у цьому плані. Якби ми використали транскордонну співпрацю, так як використовують Південний і Північний Тіроль (це північ Італії і південь Австрії), історична територія, переважно проживають там австрійці. Якби хоча би використати 50% їхнього потенціалу… Європа взагалі є територією історичних територій, це континент історичних територій. На межі двох держав завжди відбувався якийсь діалог. Також принагідно хочу довести слухачам до відома, що є ідеї у багатьох фахівців, довгий час мусолилася ідея створення нового євро регіону – Буковина – це історично велика територія, яка може дати дуже серйозний поштовх подіям у транскордонному вимірі. Вертаючись до Верхнього Прута, з мого досвіду, хочу сказати, що цей регіон трохи штучно колись був створений і ні одна комісія не працює на це. Крім того, що обмінювалися голови обласних рад подарунками або спільними засіданнями чи в Сучаві, чи в Чернівцях.

Людмила Григорчук: Ще фестивалі проводили.

Григорій Тіміш: Ну фестивалі це зовсім інше, це ініціатива поляків. І Мерцішор, це  також це саме. Але це не ініціатива, ми тільки долучалися. Тому я би повернувся до цього діалогу. Запросили нещодавно фахівців 4х областей, були представники Чернівецької області Таня Татарчук і Надія Василівна, забуваю її прізвище. Але чернівецька делегація була представлена на комітеті, на наших слуханнях наша робоча група засідала у складі депутатів і представників областей західного регіону. Очолила Маковецька Інга, перший заступник голови обласної ради. Ми там разом з колегами пройшлися по всім гіпотетично потенційним напрямкам, які могли б працювати, розкрутили і працівники міністерств відповідних. Там інколи мені здається, що хтось щось приховує або недопрацьовує у деяких міністерствах. Пішов рух. 8 червня ми проводимо слухання парламентські з транскордонних питань, такого ще не було ніколи. Ми провели комітетські слухання, тепер парламентські слухання, підтягуємо інші регіони, які втратили багато через війну на Сході. Надіюся, буде підготовлена законодавча база ініціатив, яка буде внесена в парламент і проголосована.

Людмила Григорчук: Тобто, я розумію, що Європа хоче нам допомогти, готова. Від нас немає кроків широких, щоб нас почули.

Григорій Тіміш: Ми боїмося. Я ще на самому початку, десь рік тому назад, керівництву, голові обласної адміністрації Фищуку привіз інвестора. Ми привезли з колегами інвестора, по дружбі. Який міг би взяти кредит Дольче банку під 1-1,5%. Тобто європейські банкові системи вони працюють з надійними партнерами, з якими мають угоди і працюються років 15-20. Вони називають це довірою. А тут, походили ми щось, побігали. Інвестор зрозумів, що не хочуть навіть угоду підписувати. Не зрозуміло було. І інвестор побіг у Молдову, побудував там дорогу. Там зустріли. І десь на Півдні Молдови побудував асфальтову дорогу до єдиного порту у Молдові. Ось вам і підхід. Пропозиції були шикарними, вигідними для нас, ми би мали дорожнє нормальне полотно, взяли би кредит під 1,2%, це як подаровані гроші. З міжнароднім банком розвитку і реконструкції ми раніше працювали під 20%.

Людмила Григорчук: Скажіть, як вам здається, чи роздуте оце румунське питання? Чи можливо воно дійсно проблемне?

Григорій Тіміш: Я висловлю точку зору свою і людей, які спілкуються з румунами. З багатьма я спілкуюся, я є співголовою групи дружби міжпарламентською Україна-Румунія. Спілкуюся з багатьма сенаторами, депутатами. Питання румунсько-українського немає зараз, не існує. Я просто знаю, що на Буковині є багато таких зацікавлених осіб, які готові роздути це питання. Але його де факто не існує. Може хіба колись і існувало. Їздив років 10-15 тому в Румунію, мене називали «руським», росіяном. Чому ви називаєте мене руським? «Ви не руські за мовою, а за ментальністю, ви не думаєте так, як ми». Я зрозумів, ми не європейці. Добре. Але ми хоч прагнемо до цього. Багато є бажаючих роздути це питання і скористатися, щоб дестабілізувати ситуацію у нас. Хтось називає церкву, хтось – інші політичні сили. Невеличка тут віддаленість від Придністров’я. Може статися будь-яка реакція у будь-який час, там арсенал серйозний, ще з 46-го року, скільки там вибухівки, скільки речовин, що можна фактично озброїти всю Європу. Там залишилося нога і присутність російської армії, вона там є. Але Румунія для себе давно вже зрозуміла, що Україна має стати партнером. Це не грубе використання України як буферної зони, як люблять говорити деякі «фахівці». З свого боку хочу сказати, що те, що ми зробили за 2 роки у відносинах з Румунією, треба віддати нам належне і румунам. Румунський парламент один із перших ратифікував асоціацію. Один голос був проти, один утримався. Той, хто утримався написав заяву, що він випадково не те натиснув. Румунія розуміє, що Україна може стати великим партнером у басейні Чорного моря. Підписали два президенти зараз, домовилися про використання спільного чорноморського флоту. Якщо брати по потугам, то турецький, український, румунський і болгарський і додати ще катери берегової охорони грузинської, то ми за 5 хвилин розберемося з російським флотом. Це для оптимізму. Що стосується інших питань про співпрацю, у нас непогана є динаміка росту і в економічних стосунках з румунами. Повертаючись до того, що є сили, що це розхитують, називають деяких керівників тут всяке. Це не так. Немає і нічого такого не відбувається, що може дати поштовх ворожих стосунках.

Людмила Григорчук: Тобто це корисливе питання, не політичне?

Григорій Тіміш: Політичного питання тут немає, не існує. У румунській ментальності цього немає, вони ненавидять «руських», бо вони створили колгоспи і Радянський союз. Тому що вони такі. Це натівська країна, яка завжди буде нам партнером. Приємно, що у нас є нормальні стосунки, відновилася робота комісій, відкривається 6 травня у Солотвино ще одне консульство. Румуни вкладають кошти у відкриття нового консульства. Це дуже, хочу сказати, дуже накладно для бюджету такої, не найзаможнішої країни Європи. Але вони вкладають кошти, вони розуміють, що потрібна співпраця. Відчувається потеплення, такий  приємний літній бриз, який покращує наші стосунки. Мені, як етнічному румуну, це дуже приємно. Відчуваю так само піднесення. Це просто супер для наших стосунків. Ми дві країни. Румунія краще себе вела по відношенню наших проблем на Сході, у порівнянні з іншими країнами Європи, що стосується допомоги, підтримки. І без боязні висловлюють своє «фе» по відношенню до Росії, до анексії Криму.  

Людмила Григорчук: Якщо повертатися до того румунського питання, яке нам нав’язували, про перекриття дороги на Порубному. Були заяви про те, що є утиски румуномовного населення. Може хтось не знає, там саме були заковика у тому, що автомобілі провозилися громадянами Румунії на Україну без сплати мита. Після того були серйозне обговорення на сесії обласної ради, я вже знаю, що навіть народні депутати за це взялися. Як це вирішується?

 Григорій Тіміш: Є закопроект, прийнятий у першому читанні, правда 226 голосів, у натяжку. Що стосується завезення б/у автомобілів, що використовувалися більше 5 років. Процедура використання, продажу і в рази зменшення акцизи.

Людмила Григорчук: Коли це буде?

Григорій Тіміш: Місяць-півтора максимум. Враховуючи, що перші дні травня немає пленарного засідання, там робота в округах. Ну надіюся, до кінця травня ми вирішимо і проголосуємо. Хоча багато там неприхильників цього проекту. В основному це лобісти великих автосалонів.

Людмила Григорчук: Якщо говорити про місцеву владу, багато було претензій до місцевої влади? Справді місцева влада десь не дотиснула, щоб не було такого розголосу?

Григорій Тіміш: Служба безпеки правильно діяла, я думаю, а от від місцевої влади, голови ОДА я чекав більш рішучих дій. Не знаю, хто там радник, хто поради такі дає, не йти, не розмовляти, треба йти і розмовляти. До прикладу, колега Генадій Москаль, посадив всіх за круглий стіл і за дві години вирішив питання, все, проблеми знято, ніхто не перекривав більше. Від започаткував діалог з усіма учасниками цієї події. Тієї ночі я не спав, коли перекривали дорогу на Порубному, я був тоді в Києві. Я тримав зв’язок з консулом, бо там були проблеми, мама з дитиною чекала з того боку. Виникали проблеми через це перекриття. Не міг додзвонитися до голови обласної адміністрації. Діяла непогано Глибоцька районна рада і адміністрація. Вони виїхали на місце, вони шукали діалог, відкриті і дієві були в цьому процесі. Це була провокація. Нічого це не має з стосунками, чи з перебуваннями, чи з проживаннями румун, чи з активністю румун. Машини з номерами болгарськими, румунськими, прибалтійськими тимчасової реєстрації є по всій Україні, і у Львівській, і у закарпатській і у нас, це фактично реакція людей на те, що відбувається у нас. Ми не встигаємо за подіями, або не хочемо встигати. Тому нам треба рішуче діяти. До речі, автори цього законопроекту є депутати з Західного регіону, які відчувають цю проблематику і відчувають, що це дійсно може спричинити хвилю конфліктів. Ті, хто роздуває цю тему на шовіністських гаслах, то робить некоректно і неправильно по відношенню до двох країн, які є дружніми, які рухаються в правильному напрямку. Румунія має бути нашим партнером надійним, щоб вона могла нас підтримувати, щоб ми стали повноправними членами ЄС.

Людмила Григорчук: Ще одна проблема – це контрабанда. Що в цьому напрямку робиться? Що змінюється?

Григорій Тіміш: Питання дуже серйозне для Чернівецької області. Якщо брати малий прикордонний рух, де люди, які не мають основного робочого місяця, везуть щось за кордон, то я про це не говорю, але великі контрабандні партії – то це буде постійно, поки не врегулюємо законодавство наше і ЄС. Ці питання проходять через мій комітет. Я сподіваюся, що нова команда буде над цим працювати. В мене так само є зауваження і нарікання щодо роботи ДФС, вони кажуть, що у них реформа, зміни.

Людмила Григорчук: Виправдовують себе реформами?

Григорій Тіміш: Звичайно. Я надіюся, що там стануться також зміни, кардинальні зміни. Поміняються керівники, відповідно, і більш відповідальні стануть люди. Я надіюся на це. Серйозне питання. Лиш законодавством, законним шляхом ми зможемо вирішити це питання. Парламент маж стати територією №1 боротьби з контрабандою. Довести законодавство до норм ЄС, навіть балансування ціни на газ також в деякій мірі позбавляє спекулятивних дій. У нас ціна одна, в Словаччині, чи Польщі – інша. Нам треба підтягнутим рівень життя, пенсій і зарплат відповідно. Це є одним з шляхів, який може врегулювати цю норму. Все відбувається там, наверху. Парламент і Кабмін мають працювати плідно, щоб дати на гора такий продукт, таку гаму законопроектів, щоб ми раз і назавжди закрили таку тему.

Людмила Григорчук: Скільки нам часу треба, щоб це все зрозуміти, потім це виконати?

Григорій Тіміш: До снаги цьому парламенту, щоб вони це зробили в цьому скликанні.

Мені приємно носити ім’я буковинця, коли зустрічаюся з колегами за межами області, коли чують, що ти буковинець, маса позитивних емоцій. Нещодавно поспілкувався з представником ООН, який відповідає за парламент політики і займається більше питаннями Сходу, але я його запросив до нас. Щоб він хоч раз приїхав у Чернівці. Він сам громадянин США, але має румунське коріння і говорить по-румунськи. Я сам до нього підійшов в парламенті. Він коли побачив Чернівці – він був шокований. Каже, що це позитивне місто дуже, дуже позитивна енергетика. Каже, що він зарядився позитивними емоціями і з цим позитивом поїхав з нашого міста. Місто вражає своїм колоритом і своєю аурою.

Інформаційний партнер програми  «Суть речей» на Станція ФМ www.buknews.com.ua

1


КОМЕНТАРІ (2)

Щось я не відчуваю ніякого розвитку,бачу лише занепад Буковинського краю. Розвиток Сторожинецькоі громади? В чому ? Хіба в продажі земель під забудову біля Чернівців,зокрема в с.Камяна,в контробанді вирубленного лісу в Румунію,або тих самих цигарок.Ну якщо це розвиток,то завтра ми лишемось без землель та лісів,бо продавати не буде чого. Щось я не побачив бажання побудувати хоча б один сміттєпереробний завод на Буковині! Хоча б ОДИН!

avatar

Юра Томик

02 травня 2016 22:49

Тіміш - самий пустодзвонний нардеп з усіх буковинських народних ніби обранців. Бо коли думок нема, нема і справ на благо Буковини, то і залишається Тімішу брязкати про якусь динаміку. Дуже характерно для таких діячів як Тиміш: підмінити розвиток динамікою. Бо динамити можна і вниз ще з більшим успіхом. З Тімішом на шиї ми якрах динамічно падаємо у прірву.

avatar

Тіміш динамічний пустодзвін

03 травня 2016 09:20