Суть речей: Місцевий телеканал завжди має залишатись улюбленим!

Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ. Запрошені гості - Тата Кеплер, в.о. директора телеканалу ТВА та Алла Спрінчінат, власний кореспондент ТСН 1+1.

Ведуча: Оксана Денисюк.

 Ведуча: зараз ми маємо у Чернівцях 4 повноцінних регіональних телеканали, 5 новинних продуктів, позаяк 5 канал робить програму «Місцевий час». Ваша думка – це не забагато для такого невеликого міста?

 Алла Спрінчінат: я можу сказати, що оскільки я працюю на новинах вже 10 років і 10 років саме така кількість телеканалів, тому я можу сказати, що це не багато. Завжди здорова конкуренція – це добре і глядач сам обирає собі, який канал дивитись, а часто так є, що оскільки ми виходимо не в один і той самий час, то глядач дивиться, переглядає, порівнює. Тому я вважаю, що це не багато, а якраз – норма.

 Ведуча: ти як раз говориш про конкуренцію – чи відчувається вона? І ми ще маємо національні канали, з якими доводиться конкурувати регіональним каналам, очевидно в цьому полягає певна складність.

 Алла Спрінчінат: конкуренція є, але вона здорова. Всі журналісти між собою товаришують, але між каналами все одно конкуренція є. Тобто, якщо хтось десь має ексклюзивний матеріал, то з досвіду знаю, що не поділиться, бо кожен бореться за ексклюзивність. Всеукраїнські з місцевими так – поділяться, але місцеві між собою – ні. Здорова конкуренція існує і це нормально.

 Ведуча: так, нормально, але ще мені здається, що на регіональному рівні у новинному плані виграє той канал, чиї новини виходять в ефір першими.

 Алла Спрінчінат: не завжди. Новини ж не просто так виходять о 19.30 чи 20.00. Потрібно враховувати, що люди добираються додому, а особливо, якщо це місцевий канал, то 18.30 – це як раз час, коли люди йдуть з роботи додому і вони не завжди встигають. Якщо є повтори – то так.

 Тата Кеплер: я думаю, 4 канала – это не много и сравнивать их не совсем правильно и, мне кажется, что их даже нельзя сравнивать. Они по сути своей очень разные, они отличаются качеством продукта, контентом, идеей, которую несет сам телеканал. По поводу новостей я хотела сказать, что на ТВА новости выходят в 21.30 и иногда это даже больше + чем -, потому, что есть события, которые происходят позже, и мы успеваем их подать в эфир. И несмотря на то, что мы по времени выходим с новостями последние, с какими-то новостями мы выходим первые. И по поводу материалов и поделиться – конкуренция между каналами существует, но я знаю, что неоднократно на моей памяти были случаи, когда наша редакция делилась видео с другими редакциями, которые по тем или иным причинам не смогли отснять. И наоборот и это здорово, когда такое происходит, хуже, если бы этого вообще не было.

 Алла Спрінчінат: я мала на увазі ексклюзивний матеріал, коли вдалось якусь таку тему, яка є тільки у нас. Звичайно, якщо це прес-конференція чи зйомки, на яких були всі канали – то ніколи не шкода, бо завтра ти можеш опинитись у такій самій ситуації і так само можеш попросити в колег. Я говорила виключно про ексклюзив.

 Тата Кеплер: да, с этим согласна.

 Слухач: Іштван я з Чернівців. Мені здається, що на ТВА є проблема у тому, що вони досі нічого не можуть «поставити» в прямий ефір замість політичної кухні. Інші канали в цьому плані вперед, а вони ні – чому?

 Тата Кеплер: спасибо за вопрос. У нас сейчас стартовала новая политическая программа, но сейчас она пока не может выходить в прямом эфире по техническим причинам. Первый пилотный выпуск был в прошлую субботу – программа называется «Политика» - ведут ее Анатолий Никифоряк и Игорь Буркут и завтра она выходит в эфир в 20.45. Мы понимаем, что политика нужна и важна, тем более, что мы получали огромное количество отзывов от телезрителей, которые звонили, писали и просили сделать хоть какую-то политическую программу – мы прислушались и сделали ее. 

 Ведуча: Тато, з якими труднощами і складнощами зіткнулись при підготовці до цього проекту? Політика, на мою думку, у всеукраїнському масштабі значно цікавіша, аніж на регіональному рівні, принаймні вона кольоровіша, новинніша та емоційніша. На регіональному рівні це не так, може тому і виникали певні труднощі?

 Тата Кеплер: ее создает целая команда людей и я там особо нечего не решаю. Мы просто продумывали, каким образом выстроить ее так, чтобы она была интересной. Во-первых, в городе не так часто происходят интересные яркие политический события и, к сожалению, не всегда есть возможность позвать гостя в студию, с которым можно рьяно что-то обсудить. Во-вторых: программа состоит из трех частей – первая: это аналитика политической ситуации в стране, второй блок: аналитика ситуации в крае, области, городе и третий блок: если есть тема, которая действительно достойна обсуждения и гость или гости, которые готовы прийти в студию – то это именно их участие в проекте. Трудностей нет – мы просто делаем несколько рисковые вещи, мы обкатываем проекты в эфире, потому, что так мы понимаем реакцию зрителя, мы получаем критику, замечания и стараемся в дальнейших наших эфирах это все исправить.

 Ведуча: у прямих ефірах таке робити значно легше, коли від глядача ти маєш миттєвий feedback.

 Тата Кеплер: надеюсь, что в самое ближайшее время мы постараемся выйти в прямой эфир. Просто несколько месяцев тому назад у нас были трудности с техникой, но мы их потихоньку решаем.

 Слухач: мене звати Яник. За яким принципом визначається політика місцевих телеканалів – чи має першочергове значення у цьому комерція? Наприклад, у нас було Хрещення Русі і Міжнародний гуцульський фестиваль, а місцеві телеканали мало уваги приділили цим заходам, а дехто навіть зовсім не приділив. Чому?

 Тата Кеплер: не всегда есть возможность присутствовать на всех мероприятиях, которые происходят в области – нет просто физической возможности. Это первое. Второе – я не совсем понимаю о политике канала …

 Ведуча: гадаю, що наш слухач мав на увазі – хто ж саме вирішує що показує в новинах, хто приймає ці рішення.

 Тата Кеплер: конечно же новости формируются благодаря редакционному совету и главному редактору, который каждое утро собирает журналистов, они обсуждают темы и решают что сегодня может быть интересно и какой сюжет мы действительно сможем сделать хорошо, а за что сегодня браться не стоит и есть смысл отложить на завтра. 

 Ведуча: регіональні телеканали та регіональні новини - унікальна за своєю суттю річ. Вони завжди матимуть свого вдячного глядача, читача чи слухача, цільову аудиторію. Алло, у мене до тебе запитання: чому новини на 1+1 перенасичені агресією, насиллям. Всі цим обурюються і всі про це говорять, тим не менш всі ТСН дивляться, а концепт ТСН описаний як шість – «С» та один – «Г». Йдеться про Скандали, Сенсації, Страх, Секс, Смерть, Сміх та Гроші. Тобі особисто як працюється у такому форматі, які замовлення з київського офісу ти отримуєш і чи не розходиться і не розбігається це з твоїми особистими етичними цінностями та журналістськими стандартами?

 Алла Спрінчінат: найперше, що скажу – мене дуже тішить, що нас абсолютно відгородили від політики і працювати на всеукраїнському каналі дуже зручно та вигідно у тому плані, що тут немає містечковості. Я маю можливість об’єктивно висвітлювати новини, що не завжди можуть собі дозволити журналісти на місцевих телеканалах. Що стосується того, що ти перерахувала – мені абсолютно нормально працюється. Незважаючи на те, що постійно кажуть про ТНС – що ви показуєте кримінал, «чорнуху», як її називають в народі, але її дійсно всі дивляться. Бо там працює величезна команда, яка моніторить те, що хочуть бачити глядачі. Скажу відверто –ми цим живемо, воно так і є, і чомусь о 19.30 мільйони людей включають ТСН і дивляться, не переключаючи на інші канали, хоча о 20.00 і далі починаються інші новини. ТСН тримає свою аудиторію стабільно і навіть збільшує її.

 Ведуча: але невже не хочеться говорити про щось хороше? Так, є речі у нашому житті, від яких ми нікуди не дінемось і це дійсно ті самі Скандали, Сенсації, Страх, Секс, Смерть, Сміх та Гроші, але є ж і щось краще …

 Алла Спрінчінат: якщо дивитись всі випуски ТСН – то там є і хороші новини, так – їх значно менше, але люди дивляться. Хто не хоче дивитись – той перемикає.

 Ведуча: як тобі робити такі новини?

 Алла Спрінчінат: і тоді, коли я працювала на місцевих каналах, мене завжди тягнуло на якісь кримінальні теми і тому скажу чесно – мені завжди дуже подобається робити такі сюжети, мені цікаво. Так, мені цікаво зробити сюжет і про виставку чи просто якийсь чудовий, гарний, добрий, світлий, але не буду приховувати – мені дуже подобається робити щось «гаряче». Тому абсолютно співпадають і моє бажання, і вимоги … хоча в нас вимог, як таких – немає. У нас немає жорсткого коригування – я пропоную тему, вона підходить, у нас дуже лояльне керівництво і якби на всіх місцевих телеканалах були такі самі вимоги і відношення до журналістів, як є на 1+1 – я вам скажу чесно: телебачення було б зовсім іншим.  

Ведуча: про які вимоги зараз йдеться? Можеш конкретизувати?

 Алла Спрінчінат: вимоги це об’єктивність і точність – це дві найважливіші вимоги.

 Ведуча: Алло, даруй, але зараз ти фактично звинуватила нашу місцеву журналістику у відсутності об’єктивності та точності під час підготовки випусків новин. Давай з цього місця детальніше. Тобто, є таке і ти це бачиш? Скільки ти, до речі, років у журналістиці, очевидно, досвід дозволяє аналізуючи робити певні висновки?

 Алла Спрінчінат: я в журналістиці 10 років. Давайте будемо говорити відкрито – всі телеканали у нас комерційні і державне. Все одно хтось на когось працює і це не таємниця, якщо я зараз буду говорити по-іншому, мені скажуть: «Спрінчінат, де ти живеш і кому ти розповідаєш?» Наша аудиторія дуже розумна, тому ні для кого не секрет, що кожен телеканал має власника, а кожен власник має ті чи інші уподобання. Я не кажу, що є прямі вказівки, я кажу, що все одно є якісь бажання і коригування – десь лояльніші, десь вимоги суворіші. Я не знаю, я не можу казати зараз конкретно про якийсь канал, але воно так і є. Я ще раз повторюсь – я дуже щаслива з того, що 1+1 абсолютно відгородив нас від політики, ми вільні птахи, ми можемо обирати будь-які теми, ми не вмішуємось у політику, для цього є київські журналісти.

 Ведуча: Тато, які в тебе думки про журналістську містечковість чи містечкову журналістику?

 Тата Кеплер: тут дело даже не в мистечковой журналистике, я немного вернусь к тому, с чего мы начали. Когда мы говорим про региональные телеканалы не совсем правильно сравнивать 1+1 и новости, которые делает ТСН и то, что производиться здесь. Когда я впервые приехала в Черновцы и взялась за телеканал ТВА, я долго всматривалась и пыталась понять, в чем дело? И я поняла – проблема региональных каналов заключается в том, что они пытаются натянуть на себя схему работы центрального канала. Это первая ошибка, так делать нельзя. Центральный канал – это канал, который должен учитывать предпочтения севера, запада, юга и востока, потому что его зритель – это вся страна. Когда мы говорим про региональный канал, мы понимаем, где мы работаем, для кого мы работаем и кто наш зритель – мы находимся с ним на расстоянии вытянутой руки. Соответственно, мы знаем для чего и кому мы это делаем, учитывая и зная менталитет, зная нашего зрителя, мы можем быть гораздо ближе к нему и понятней. И когда мы сами это поняли – мы переформатировали канал, начали больше выходить на улицы. По поводу новостей и объективности – есть такая история. Журналисты региональных каналов, как мне известно, ориентируются на ТСН и «Викна» СТБ, журналисты центральных каналов смотрят на Останкино. А Останкино смотрит на ВВС и CNN. Так почему бы это все сразу не перепрыгнуть и не начать смотреть на ВВС и CNN и сразу делать другие новости, которые были бы ближе по форме подачи, по монтажу, по форме съемки, по тексту, по всему абсолютно? Когда мы пару лет тому назад делали ребрендинг, приезжал Микола Вересень, который работал с командой журналистов. И вот он им пытался эту идею донести: что новости, по сути, это разговор на кухне, что не нужно использовать высокопарных сложноподчиненных предложений, потому что ты разговариваешь с человеком – так говори с человеком, не будь говорящей головой!

 Ведуча: і все ж таки я хочу почути саме про об’єктивність, бо стандарти журналістики – вони є сталі і крапка. А те, про що говорите ви – це інший професійний рівень журналіста, який він може покращувати, а може і ні – все залежить від нього і його бажання.

 Тата Кеплер: я не могу сказать, что журналистика к Черновцах вся сплошь не объективная или вся сплошь объективная – это не так. Есть вопросы, которые можно задавать и есть вопросы, которые не можно задавать. Есть сюжет, который выходит в эфир и на следующее утро тебе звонят и говорят все, что ни о тебе думают, и потом ты думаешь: выпускать тебе его или нет. Я могу говорить только о телеканале ТВА и тут нельзя не брать в расчет и во внимание те события, через которые мы прошли за последние 7 месяцев. Мы в принципе можем себе позволить не думать о том, кто нам завтра может позвонить и сказать: как вы могли такое снять и такое пустить в эфир. Мы делаем новости, мы не успеваем сказать все, но мы максимально стараемся делать их максимально объективными. Есть еще одна проблема – второй стороны, которую просто физически не всегда есть возможность достать в Черновцах. Есть люди, которые просто не идут на контакт, отказываются от комментариев, приходить в студию и т.д. и т.п. И когда ты говоришь – мы позвонили, а нам не ответили, то оно звучит уже как минимум странно. И тебя могут обвинить в необъективности или в том, что ты не показываешь две стороны.

 Ведуча: після певних подій на каналі дуже стала відчутною у вас на каналі якраз відсутність цієї другої сторони.

 Тата Кеплер: нет, я бы так не сказала. Вот это как раз та ситуация про тех людей, которые просто не идут к нам на контакт. К ним невозможно дозвониться, когда пресс-секретари по 3-4 дня рассказывают, что человек очень долго на встречах, а мы не можем отложить – и выдаем в эфир.

 Ведуча: якщо ми сьогодні говоримо про те, як задовольнити потреби свого глядача, то чи не буде чесно, на вашу думку, по відношенню до цього ж глядача сказати йому хто відмовився коментувати. Я добре пам’ятаю: коли вчили мене, то казали, що якщо людина відмовляється коментувати, то стань під дверима та скажи, що цей пан чи ця пані відмовились коментувати. Здається, так буде чесно.

 Тата Кеплер: мы так делаем, и мы так делали неоднократно. И более того, для того, чтобы сюжет был объективным – мы за одним депутатом бегали трое суток и пытались выловить его под офисом, нам рассказывали, что он в отпуске, а его коллега говорил, что он к нему на встречу идет. Это все безусловно происходит и мы это все озвучиваем зрителю.

 Алла Спрінчінат: я з власного досвіду додам, що коли людина не відповідає на дзвінок чи просто вимкнений телефон, то дуже класно спрацьовує – це відзняти. Це є доказ того, що ти дійсно намагався людину знайти, а вона не хоче спілкуватись чи дійсно не може. Це доказ того, що і журналіст хотів і того, що людина, яку шукають – не змогла.

 Ведуча: і це чесно по відношенню до того, для кого ви робите свій продукт. Як ви знаєте свого глядача і звідки ви знаєте, чого він хоче і що хоче бачити чи чути?

 Алла Спрінчінат: я точно знаю, що аудиторія ТСН абсолютно різна, а знаю я це не тільки з того, що нам розповідають у Києві, коли ми приїжджаємо. Я це знаю від людей, бо коли ми приїжджаємо на зйомки: о, ТСН, а моя мама вас дивиться і це мені говорять діти перший, третій клас, у школу приїжджаю чи на ринок йду, будь-де. Або ще кажуть: «Я не хочу, мене не треба показувати о 19.30», тобто люди знають коли виходить наш продукт, а це є доказ того, що вони нас дивляться.

 Ведуча: Тато, чим ви керуєтесь, коли створюєте свої продукти на телебаченні?

 Тата Кеплер: опять таки – это история про региональный канал, который очень близко к зрителю. Мы общаемся с очень многими зрителями, очень многие зрители просто приходят к нам на канал и говорят: «А мне было бы интересно посмотреть то-то и то-то». И это срабатывает, когда ты прислушиваешься к человеку и понимаешь что ему нужно. Мы недавно запустили проект «Герои», который нам самим очень нравиться, потому что он получился очень удивительным. Мы начали снимать людей, которых обычно не снимают в программах. Это обычные совершенно удивительные люди – дворники, уборщики, ключники, тренеры и с ними настолько интересно разговаривать и те вещи, о которых они говорят – это такие простые очень правильные истинны. Это получилось очень здорово и живо, и эта программа получила очень хороший отклик. Мы понимаем, что когда канал выходит на улицу и начинает говорить со своим зрителем – тогда каналу действительно проще создавать какой-то продукт. И самое главное – нужно отличаться от центральных каналов, потому что есть продукт, который тебе дают все – это форматный продукт, а тебе нужно делать что-то другое. Если посмотреть на рейтинги, которые могут предоставить кабельщики, они говорят о том, что в сумме региональные каналы, если взять наши 4 или 5 региональных каналов, они по рейтингам бьют любой центральный канал. Это для меня было удивительно.

Ведуча: півгодини ефіру позаду і ми говорили про те, яким є ТВА. Тато, що буде з каналом через 30 днів? Що будете робити далі?

 Тата Кеплер: дальше будет дальше, мы не собираемся выходить с эфира, мы не собираемся покидать частоту и судебные инстанции еще никто не отменял. Нацсовет нам даже не вручил эти акты мониторинга, ни отдал на руки записи эфира, не дал нам возможности защититься и доказать свою правоту и не показал нам ту запись из-за которой нам собственно говоря вынесли предупреждение. Мы не унываем и не расстраиваемся и более, чем уверены, что это не конец и ТВА с эфира точно никуда не уйдет.

 Ведуча: тобто, ви зараз у цьому запевняєте наших слухачів?

 Тата Кеплер: ТВА из Черновцов не исчезнет – это факт.

 Ведуча: канал може існувати в якомусь іншому вигляді?

 Тата Кеплер: возможно, канал будет существовать в каком-то другом формате или виде, но это будет по-прежнему ТВА. У нас не закрыт еще вопрос с аналогом и всем известно, что аналоговому каналу осталось жить полторагода, согласно Женевской конвенции. Потому я думаю, что эти полтора года мы как раз прекрасно проживем в эфире. 

 Ведуча: Алло, у твоїй журналістській кар’єрі є ця галочка ТВА – скільки ти часу там пропрацювала?

 Алла Спрінчінат: я пропрацювала на ТВА 2 роки і це було моє перше місце роботи, до цього я ніколи ніде не працювала. І саме на ТВА я починала як журналіст – це була хороша школа 2003-2004 рік – самі такі гарячі роки, тому я й кажу, що то була хороша школа. І ті роки я згадую тільки з позитивного боку і досі зустрічаюсь з усіма журналістами, колегами, дуже їх люблю. У нас є такі неформальні зустрічі – колишні тевеашниці, от так ми себе називаємо.

 Ведуча: ти переживаєш зараз за це ТВА і за те, що відбувається? Всі знають про перетурбації, частина команди відійшла

 Алла Спрінчінат: мене завжди хвилює доля людей, а там працюють люди, а це робочі місця. Я з власного досвіду знаю, наскільки важко втратити роботу, у 2008 році під час кризи у нас було скорочення на 1+1 і п’ять областей, в тому числі і Чернівецька, потрапили під скорочення. Три місяці я була без роботи і це був жах, я добре знаю що це таке і я тому добре розумію цих людей, які зараз хочуть залишитись, творити, працювати і в тому числі заробляти гроші. Я переживаю за людей – вони всі молоді, активні, творчі і вони хочуть працювати і тому я дуже хочу, щоб у них все склалось та було добре.

 Ведуча: сама ця ситуація не є для тебе якось прикрою?

 Алла Спрінчінат: є вона прикрою. Я ще перед ефіром сказала, що це все дуже неприємно – хай собі люди працюють, творять, є здорова конкуренція – це класно. Дуже важко працювати, коли весь час заважають і попри те, що є всі ці негативні моменти, все одно люди роблять свою роботу і в ефірі глядачі бачать результат цієї роботи.

 Ведуча: запитання від Ігоря Гавради з мережі Фейсбук до Тати Кеплер: як відомо Нацрада з питань Телебачення та радіомовлення не продовжила ліцензію ТВА. Чи означає це, що ми таки не побачимо каналу в ефірі? Якими будуть подальші дії, щоб зберегти мовлення? Що станеться із частотою, коли ТВА перестане на ній мовити?

 Тата Кеплер: на этот вопрос я ответила буквально пару минут тому назад. Мы будем подавать в судебные инстанции и надеемся, что останемся на этой частоте.

 Ведуча: якщо ж ні?

 Тата Кеплер: по закону Нацсовет должен вынести частоту на конкурс, в котором мы, безусловно, будем принимать участие и надеемся, что останемся на этой частоте.

 Ведуча: Ігор залишив ще одне запитання для вас двох: як ваші телекомпанії визначають потреби глядача, коли розробляють певну програмну продукцію? Знову ж таки, десь частково про це ми вже говорили – чи є ще щось додати?

 Алла Спрінчінат: у містах-мільйонниках практично в кожній домівці стоїть спеціальний пристрій. Якщо простіше – шляхом опитування людей, не буду вдаватись у подробиці. Показують те, що хоче бачити людина – от і все.

 Тата Кеплер: у региональных каналов нет возможности устанавливать специальные приспособления, поэтому мы разговариваем с нашим зрителем. И я повторюсь – самое главное это дифференцироваться и быть отличным от того продукта, который уже предлагается. Поэтому канал ТВА больше сейчас социально активный, особенно в последнее время и мы знаем, что людям это интересно и их это волнует. И вот в чем еще плюс региональных каналов – зритель может прийти и попросить о помощи и канал действительно помогает, потому что не важно в Черновцах ты или в Киеве, работаешь на ТСН или на ТВА и когда ты приходишь с удостоверением журналиста, тебя нехотя, но все-таки начинают слушать. Это огромный плюс и зрители к нам часто обращаются за той или иной помощью. 

 Алла Спрінчінат: повністю підтримую. Я не знаю звідки люди знаходять номер телефону, але досить часто буває таке, що журналіст – це остання надія. Допоможіть. І коли працювала на регіональному телебаченні і зараз – люди можуть попросити і вони хочуть бути співучасниками новин, прямих ефірів – вони хочу знати, що відбувається на сусідній вулиці, вони хочуть себе там побачити. Людина хоче бути співтворцем цього телебачення і в цьому плюс місцевих телебачень

 Ведуча: ще одне запитання від Ігоря: які стандарти журналістики, на Ваш погляд, найбільше порушуються на чернівецькому телебаченні?

 Тата Кеплер: нельзя говорить про полную объективность, как и про полную необъективность. Это первое и второе, мне кажется, что отсутствует железная журналистская солидарность. И есть еще одно, но это дело наживное – технические моменты, форма подачи информации, текста, вещи, которые не используются. Считается, что у журналиста нет родины, страны – он рупор, он просто передает информацию. И то, о чем мы говорили: он должен быть объективен, не транслируя свое мнение и без субъективизмов. Но такие вещи присутствуют, и они есть не только в Черновцах, они присутствуют практически на всех украинских телеканалах. 

 Ведуча: суб’єктивізм присутній в новинах на каналі ТВА.

 Тата Кеплер: если мы говорим о новостях, то крайне редко и то в социальных сюжетах иногда такое проскальзывает. Мы стараемся подавать новости по-другому, использовать такие фишки, чтобы подчеркнуть то или иное событие или идею, монтируем с ускорками, допускаем вкрапление инородного видео для того, чтобы лучше проиллюстрировать ту или иную ситуацию. Но это не является субъективизмом.

 Ведуча: це просто творчий підхід до новин, а ми все ж таки говоримо про стандарти журналістики.

 Тата Кеплер: если сейчас разбирать абсолютно все новости каналов Черновцов, то лучше на самом деле этого не делать. Есть канал, который ты включаешь – а там просто рай на земле, в котором нужно срочно рожать детей, строить дома, открывать бизнес и все у тебя будет хорошо. А другой канал ты включаешь и ты понимаешь, что тут происходит ужас, не хватает зарплат у людей и текут крыши. Это разные взгляды тех или иных редакторских команд на телеканалах, которые не просто по-разному подают одну и туже информацию, они просто подают разную информацию.

 Ведуча: щодо суб’єктивізму я лише додам, що її собі може дозволити лише той провідний та відомий журналіст, до думки котрого прислухається громада. І це скоріше виключення, аніж правило.

 Алла Спрінчінат: все ж таки дуже порушується об’єктивність і не потрібно цього приховувати. Я не кажу, що постійно, але цей стандарт порушується. Іноді порушується стандарт оперативності, тому що місцеві канали не виходять у прямому ефірі, а ще збалансованість. Не завжди сюжети є збалансованими і це факт. Це те, про що говорила Тата – не завжди можна додзвонитись, а сюжет все одно видається в ефір. Я скажу, що у мене є 5 чи 4 сюжети, які взагалі не вийшли в ефір, тому що редактори ТСН не пропустили. Я працювала над сюжетом кілька днів, але в ефір ми його не дали. Я розумію, що не можна порівнювати всеукраїнські та місцеві новини, але ж ми говоримо про те, чого не вистачає нам. Я не звинувачую зараз жодного журналіста і жоден телеканал, бо поважаю всіх і кожного окремо, своїх колег. Але цих стандартів іноді в нас не вистачає.

 Ведуча: Віктор Довганич питає у Фейсбуці вас, Тато: навіть звернення до членів НР і то зроблено у вигляді найбільшого піару, то що ж насправді первинне - колектив чи Пишний?

 Тата Кеплер: я не вижу абсолютно никакого пиара в обращении к Нацсовету, более того – эта история не должна была выходить за пределы Нацсовета. Мы написали этот текст, начитали, смонтировали, мы его всем каналом утвердили, посмотрели. Мы поняли, что у нас будет всего одна-единственная возможность обратиться к представителям Нацсовета, к людям, которые объективно не знакомы с тем, что мы делаем. Они не знают нашего продукта, и не знают, как мы подходим к его созданию и какая идея заложена изначально. Поэтому мы сделали это видеообращение, нам показалось, что это гораздо лучше, чем написать письмо, которое будет совершенно сухо восприниматься. Мы хотели это проиллюстрировать вещами, которые мы создаем. Не вижу в этом обращении никакого пиара, и даже близко не вижу там Пышного. Там показаны люди, которые работают на канале, продукт, который выпускает ТВА и наши идеи, о которых мы говорили в начале, что зритель гораздо ближе, умнее и все прекрасно понимает. У каждого канала свой выбор траектории, по которому он идет, мы выбрали путь без насилия и криминала, у нас его действительно нет. И отвечу – самое важное – это команда.

 Ведуча: щодо звернення – ви там сказали фразу, що не продаєтесь політичним силам. Але рік тому ми мали передвиборчу кампанію і для всіх журналістів – це жнива, коли вони можуть заробити. Ви до цього не ставитесь, як до продажу все ж таки? Погодьтесь, регіональний канал не може собі дозволити не брати участі в політичних перегонах.

 Тата Кеплер: безусловно, не может. Но та кампания как раз и стала началом конфликта. Простите, но когда появляется руководитель канала под логотипом канала в политической авторской студии, как журналист канала, и агитирует за конкретного кандидата – это мягко очень заангажировано и очень политически направлено. После этого ты ничего не спрячешь и не скажешь, что ты стараешься объективно подавать новости. Все! После этого на объективности можно ставить крест. Если говорить про прошлые выборы – это было другое руководство, сейчас на канале другое руководство. И мы очень, невероятно хотели бы быть аполитичными и не говорить про политику, но наши зрители ... 

 Ведуча: і про політику можна говорити об’єктивно і я це кажу цілком реалізовано, хоча це неймовірно складно. Ви готові зараз сказати, що наступного року, напередодні президентських виборів, ваш канал буде готовий відмовитись від політичних замовлень?

 Тата Кеплер: я не думаю. Что канал сам по себе может полностью отказаться от политики. Отказаться от заказной политики – это возможно. Отказаться полностью от политического продукта, как показала наша практика, это очень трудно, потому что опять таки – это история, которая интересует зрителя. И если мы говорим о зрителе, который говорит: а позовите мне, пожалуйста, того-то и того-то и объясните мне, что происходит – мы не можем этого не делать, в то время, когда мы рассказываем, что мы прислушиваемся к зрителю.

 Алла Спрінчінат: коли я працювала на місцевих телеканалах, то були моменти у моєму житті, коли я сама працювала на виборах, я цього не приховую – але на той момент я йшла у відпустку. Але всі мої колеги так само працювали на виборах і воно є і будуть працювати, бо це залежить від керівництва каналу. Якщо керівники скажуть – так, значить журналісти будуть працювати. Коли під час Помаранчевої революції я працювала на ТВА, нам давали право вибору: якщо ви не підтримуєте те, чого хоче від вас керівник (політику каналу) – ви можете йти у відпустку, але якщо ви не йдете у відпустку, то ви, будь ласка, працюйте так, як кажемо ми вам. І вибори – це дійсно жнива і ми нікуди не дінемось від цього. Всі працюють, заробляють – газети, канали, а от на скільки об’єктивно чи не об’єктивно – це вже інше питання.

 Ведуча: та про яку об’єктивність може йти мова … То на завершення – чого бракує чи не бракує регіональному телебаченню?

 Тата Кеплер: в основном региональным каналам не хватает идеи, смелости, дерзости, бесстрашия. Критика – она была, есть и будет всегда, но обкатывая те или иные проекты в эфире ты, на самом деле, лучше начинаешь понимать зрителя. И региональным каналам, мне кажется, не хватает опыта в плане людей, которые работают на региональном канале. Поэтому тут очень важно, если нет возможности учиться где-то, то учиться самим и не бояться совершать ошибки – это тоже очень важно. Если региональные каналы перестанут смотреть на центральные каналы, а будут пытаться придумать что-то свое, и будут придерживаться своего формата, то тогда они получат своего зрителя. Ты не сможешь получить 100% своей целевой аудитории – работай на свои 30% и будет 35%, а когда ты будешь работать на 100%, то и своих 30% не получишь.

 Алла Спрінчінат: скільки б не було місцевих телеканалів – всі вони мають прагнути до того, щоб стати улюбленими каналами там, де вони працюють. Щоб кожен глядач сказав: це мій улюблений канал і в мене ввечері є час для того, щоб подивитись ту чи іншу програму, ті чи інші новини, щоб людина хотіла дивитись місцевий телеканал попри те, що існує маса інших європейських чи всеукраїнський каналів. Місцевий телеканал завжди має залишатись улюбленим!

Інформаційний партнер програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ