Старі владні пики намагаються підмінити себе у Верховній Раді України своїми дітьми під виглядом "нових облич"

Україна перебуває у зоні затяжної турбулентності. Державу штормить, як парусник, який пустився берега у невідомому напрямку. І які попереду рифи - іди знай. Вода вже просочується крізь обшивку. Але парадокс - щури не втікають з корабля, а навпаки, повертаються п'ятою колоною на судно. Бо тут ще є чим поживитися.

Ми постійно стоїмо над прірвою. Схоже то того, як недавно наш президент стояв над Ніагарський водоспадом. Можливо, карколомний стрибок і є нашим цивілізаційним вибором. Але виграють і вибудовують потужні економіки лише ті країни, котрі стрибають вверх. 

Про Україну вже точно будуть писати підручники, і дуже можливо, як про країну втрачених надій. Котра довела, наскільки може бути небезпечною демократія при переважній більшості неосвіченого, безвідповідального, непатріотичного населення, для якого головне - сито їсти, гарно жити, і при цьому палець об палець не бити. 

Чи може 2/3 суспільства бути атавізмом комуністичної імперії? Легко. Якщо його продовжувати труїти російськомовними телеканалами, культурою, газетами та ідеологією не робітника, а утриманця. 

Те, що понад 70% громадян держави може їхати на печі, як Омелько, і вимагати незароблених соціальних благ, довели минулі президентські вибори. Парламентські, які розгортаються у цей момент, становлять ще більші загрози. Бо у Верховну Раду, у переважній більшості рвуться абсолютно непрофесійні, недовчені, не готові навіть до роботи на пересічних посадах люди.

Через злочинну безвідповідальність та безхребетність більшості, ми летимо до катастрофи, як дурненький метелик на вогонь. Залишилося якихось два тижні, і ми, можливо, прокинемося в абсолютно іншій країні, захопленій Росією без бою. На кораблі без штурвала та компаса, з п'яним в драбадан капітаном. 

Сподіватися на те, що ті, хто знову готовий злити Україну в унітаз, перебуватимуть 21-го у Болгарії, не варто. Їхня рать незліченна, генетика непереможна, мстивість зашкальна. Говорити їм про те, що кожен кинутий ними у скриньку бюлетень є власноручно підписаним актом капітуляції перед Путіним - нема сенсу. Не дійде. Російська доктрина, що папір все стерпить, забита цвяхом у вивітрені голови.  

На тлі західних областей - стабілізаторів державотворення наша Буковина, як тарката курка, котра несе то біле, то червоне, то чорне яйце. Це унікальний досвід для політологів та істориків, але область, яка мала щастя бути частиною найпотужнішої європейської імперії Габсбургів, проголосувала на минулих виборах, як Луганська і Донецька. Небезпечний парадокс, замішаний на базарництві, гендлюванні, контрабанді та поліпаспортизації. 

Небезпека ще й у тому, що окрім дурнів всіх мастей та авантюрників провінційного пошиву, мутна хвиля виборів винесе у парламент значний відсоток людей з румунськими, угорськими, російськими паспортами. Потужне лобі ерзац-громадян, котре захоче поставити на голосування у Верховній Раді питання відокремлення цілих регіонів України і приєднання їх до країн, громадянами яких вони також є - не така вже й утопія. Це теж може стати елементом кардинальної пертурбації, яка більшості так подобається, бо, може, гірше не буде. А цілі області вітром здує з карти України. 

Проте мутні часи дуже мобілізують ділків усіх мастей, що прагнуть урвати максимум за загальної невизначеності. У цих все прораховано. Блохи п'ють кров з ведмедя, який зірвався у прірву, аж до моменту приземлення, катапультуючись за метр від землі. 

Ці й далі кроять Україну під себе. Особливо ті, хто роками перебуває на хлібних посадах, ті, хто купував своїм дітям атестати та дипломи середньої руки вишів, айфони і машини чим ширші та довші, загрібав квартири і будував вілли. Щоб, не дай Боже, чадо саме не доклало до чогось рук, помежи дискотеками.  

Зараз вони вважають, що врятувати дитину від суспільно-корисної роботи можна, лише відправивши її у владу. Там робити не заставлять. Тисни кнопку і підкладай кишеню, як під банкомат. 

Тому на виборчих дільницях Чернівецької області розгорнувся парад дітей можновладців. Бо ситі фаци татів, понівечені аж ніяк не боржомом і не скоромним, у тезу "нові обличчя" категорично не вписуються.

На цьому подіумі "Step-by-step" для переростків, сьогодні марширують по наших приспаних мізках діти голів рад, бояр-лісників, базарників, районних воротил, і, звісно, дуже потертих обіймами влади священнослужителів.

Те, що хтось із них, можливо, пише слово з трьох літер з двома помилками, виборець може і не помітити, задивившись на розкішну зелену вишиванку на флаєрі з 204 округу. Як і не встигнути дізнатися, що чадо вже іншої екселенції - насправді нічний "шумахер", відомий гуляка та частий гість Нірвани на 203-му. 

Формат позачергових виборів настільки стислий, списки набрали такої ширини, що за бажання у Верховну Раду можна відряджати благородних дівиць цілими борделями. 

Ви хочете таких законотворців? Ви довіряєте таким новим обличчям? Від них сподіваєтеся низьких цін на тарифи та хліб? Не боїтеся замість дешевого газу отримати від влади дешевий героїн? Телеопіум для народу вона вже на вас випробувала по-повній.

Сергій СУЛИМА