Старі кадри блокують нові перспективи

Старі кадри блокують нові перспективи

02.02.2017, 11:26
У спорті, як і всюди, є ті, хто прагне змін, і ті, хто прагне, аби все залишалося як є

Так склалося, що нині в нашому суспільстві визначено таких собі три течії: ті, хто з ностальгією дивиться у минуле та не сприймає навіть думки, що реалії нині трохи інші, і те, що було, вже неактуально, ті, хто усвідомлює безвихідь і орієнтується на пошук кращого життя за кордоном, і ті,  хто хоче щось робити тут і по можливості міняти на краще. Співіснування цих течій часто не обходиться без конфліктів, адже частково виключає сприйняття одне одного в принципі. Подібний конфлікт виникає у різних сферах, не оминає він і спорту, де переростає або у відверті суперечки, або в інтриги. Президент однієї зі спортивних федерацій міста Сергій Качмарський розповів, як це відбувається на прикладі власної федерації.

Подекуди чвари у спортивних колах доходять до абсурду

- Чи й справді нині немає єдності у спортивних колах?

- Істина народжується в суперечці, коли у кожного є своя думка.  Завжди є якісь підводні течії. Прикладом тому є ситуація з боксом в області, - каже президент ФПЧО. – Не винятком є й наша федерація, де є такі люди, які, коли я очолив федерацію, думали що нічого не вийде, спорт піде на спад, та бачимо, навпаки, розвиток. І це подобається не всім.

Спорт свого роду, як і політика. Коли ти щось справді робиш, з’являються за спиною люди, які починають встромляти палиці в колеса, - каже С. Качмарський. - Наведу простий приклад із життя нашої федерації. Зараз у нас буде чемпіонат області. Виник конфлікт через розмір медалей. Смішно, але буває й таке. Директор ДЮСШ Ігор Ясенецький та його соратники заявили, нібито всі, і дорослі, і діти мають отримати маленькі медалі. Я  ж вважаю, що якщо дорослий спортсмен, який важить 110 кілограмів, отримує маленьку дитячу медаль – це смішно і трохи принизливо. Та є люди, які через те, що їхній спортсмен не переміг, починають якісь інтриги за спиною. На цьому прикладі видно, яким примітивним є мислення світил чернівецького спорту, це, можна сказати, ще радянська школа.

Фінанси – також хороший привід для інтриг

Подібні інтриги виникають і через фінансові премії. Це особисто моя ініціатива, я порахував це доречним і витратив на це власні кошти. Адже спортивні федерації – це громадські організації, держава їх не фінансує. А тих грошей, які нам виділяють, не вистачає практично ні на що. Мені приємно дати дитині подарунок, побачити в її очах той спортивний вогник. Я краще відмовлю собі в чомусь, але дитина отримає задоволення і наступного разу знову прийде на змагання. Наприклад, вже протягом трьох років наша спортсменка Аліна Цікул отримує стипендію. Нехай вона маленька, але це стимул, аби дівчинка розвивалася. Я розумію, бо сам був дитиною і на перші змагання мені дали маленьку медаль, вона є в мене досі. І хоча я не став чемпіоном світу, Європи, але вона дорога мені.  Та це подобається не всім і з’являються ті, хто поширює чутки, когось проти когось підбурює. І зазвичай це роблять ті, хто сам нічого робити не хоче. На мою думку, цим нашим радянським світилам спорту вже не місце в спорті і з часом вони підуть.

У нас є багато молодих спортсменів – Олексій Ревак, Денис Гангур, їм лише по двадцять років, та думаю, через років два-три вони вже будуть чемпіонами України, і займуть достойне місце серед кращих спортсменів Чернівецької області.  Наша спортсменка Тетяна Білоусова ввійшла в десятку кращих спортсменів Буковини з неолімпійських видів спорту. Мало хто з інших видів спорту може похвалитися виступом дорослих спортсменів на чемпіонаті світу. Це не панкратіон, де може бути двадцять чемпіонів, тут люди борються. Чим мені подобається пауерліфтинг, що тут не можна, як в інших видах спорту, піти і лягти під когось, програти тощо, тут ти або пожав вагу, або ні. Тут не можна купити, результат повинен бути. Цей спорт виховує в людині і характер, і погляди, і ставлення до життя. Та я не кажу, що всі мають займатися саме пауерліфтингом. Є чимало хороших видів спорту.

Потроху старі кадри замінюють молоді спортсмени

- Якщо винуватцями гальмування розвитку, на вашу думку, є представники старої школи, то як бути?

- Це дорогий вид спорту і тому тут найголовніше – фінансування. Щоб зацікавити підлітка, якому 15-16 років,  щоб він займався спортом професійно, мають бути якісь цілі, крім грамоти і медалі, дитина має бачити майбутнє. Нехай не всі стануть чемпіонами, та все одно держава повинна заохочувати таких людей фінансово,  і тільки тоді ми можемо зі ста спортсменів виховати нехай п’ять, але професійних спортсменів.

Зараз держава в особі місцевої влади трохи сприяє спорту, за що вдячний Богдану Вітовському та Дмитру Макаренку. Наприклад, почали виділяти нові тренажери – це вже великий плюс. Потроху починають піднімати фінансування на виїзди на чемпіонати України, трохи збільшили добові. Та це не заслуга старих кадрів, які хочуть, аби все було як раніше, бо самі вони працювали в радянській системі по двадцять-тридцять років. А так бути не повинно. Тому цим людям хочу сказати, що все одно приходять молоді спортсмени, вони бачать проблеми, вони вже мислять по-іншому, а значить, зміни рано чи пізно будуть. Тільки завдяки тому, що я ввів в президію федерації молодих спортсменів, усунув старі кадри, яким уже давно пора на пенсію, федерація починає розвиватися по-новому. В нас є свої чемпіони. Нехай їх небагато, але вони є. Ось останній результат – наша збірна приїхала з чемпіонату України і привезла 9 золотих нагород. Думаю – це непоганий початок спортивного року.

Думаю, що держава повинна приділяти увагу і розвивати спорт, тому що діти – це наш генофонд, що зараз у дітей вкладемо, так і буде розвиватися нація. Будуть здорові діти – буде здорове покоління. Наприклад, ми проводимо змагання під гаслом «Ні наркотикам», аби спонукати молодих людей задуматися над тим, що наркотики – це зло, це в’язниця, розбиті сім’ї, поламані долі, смерть, а спорт – це альтернатива. Тим паче з огляду на ситуацію в країні, думаю, нація має бути здоровою фізично і духовно.

Розвиток до вподоби не всім

- З внутрішніми конфліктами все зрозуміло, а як же ззовні, тут також бувають перешкоди через якісь особиcтісні моменти?

– Хотілося б, аби люди більше йшли назустріч. Наприклад, у нас бувають такі ситуації, що хтось не хоче, аби ми виступали. Нам кажуть спочатку так, проводіть змагання, ми готуємося, а в останній момент все міняється. У нас був такий курйозний випадок, коли нам відмовили в останній момент, посилаючись на аварійну ситуацію, але все-таки змагання відбулися, ми знайшли компроміс. Готового залу, куди можна було б просто прийти і виступити, немає, по-перше, потрібна площа немаленька, а по-друге, інвентар. На змаганнях ми також намагаємося влаштувати для спортсменів безкоштовні булочки, соки, воду. Чому це робимо, бо якщо все переводити в площину фінансів, то не буде ні розвитку спорту, нічого не буде.

Наставники мають своїм прикладом показувати молоді, куди рухатися, а не ставати на перешкоді

– Якщо брати  у відсотковому співвідношенні, то 60-70% - це молодь до 23 років. Потім у людей з’являються інші клопоти – робота, сім’я і потроху відходять від спорту. Вони не йдуть назавжди, та вже займаються здебільшого для себе. Особисто я востаннє виступав у 27 років, виконав норматив КМС і пішов із професійного спорту. Та три роки тому вирішив своїм прикладом показати, що можна повернутися в спорт, і за цей період у мене було тільки 6 чи 7 перших місць. Навіть зараз у жимі штанги лежачи, думаю, що можу ввійти в трійку спортсменів і змагатися нарівні з молоддю. Мій особистий рекорд на змаганнях – 197,5 кг. Своїм прикладом хочу показати, що вік – не перешкода для того, аби починати все з нуля і робити перші кроки у спорті.

- І все-таки, чи є шлях до єднання навколо спільних інтересів?

– Зараз плануємо створити громадську організацію для захисту спортсменів та допомогти в їхніх проблемах, пов’язаних зі спортом, зокрема виїзди на змагання, спортивний інвентар. Туди вже готові ввійти і борці, і боксери, і пауерліфтери. З часом, думаю, до нас приєднаються й інші спортивні федерації.  В склад організації ввійдуть титуловані спортсмени. Гадаю, чиновники будуть зважати на думку людей, які принесли місту, його іміджу медалі.

 Уляна ДЕЛІКАТНА

На фото: Сергій Качмарський: "Вирішив своїм прикладом показати, що можна повернутися в спорт" 

Джерело: https://pogliad.ua/

1